2. Принципи планування

1. Необхідність (обов’язково планувати будь-який вид діяльності, що сприятиме раціональному використанню обмежених ресурсів підприємства).

2. Єдність (на виконання загального плану розвитку підприємства мають бути спрямовані часткові плани виробничих підрозділів).

3. Безперервність (планування, організація і управління повинні здійснюватись постійно, без перерв; стратегічні плани мають поступово переходити до тактичних і оперативних).

4. Оптимальність (багатоваріантність планів та вибір оптимального).

5. Гнучкість (зміни в техніці, техноогії, коливання попиту, зміни цін сприяиняють необхідність поправок у планах; планові показники коригуються).

6. Точність (оперативне і короткострокове планування вимагають високої точності показників, при стратегічному і довгостроковому плануванні можливі наближені розрахунки).

7. Принцип участі (плани підприємства мають перетворюватись на особисті плани кожного працівника, що спряє мотивації, формуванню корпоративного духу).

8. Ефективність (варіант розвитку має забезпечувати одержання ефекту за існуючих обмежених ресурсів).

3. Методи планування

Методи планування – це способи встановлення планових показників.

Вони мають бути адекватними умовам ринку, враховувати різні шляхи досягнення максимального прибутку.

Розрізняють такі методи планування:

1 Ресурсний: планові показники встановлюються, виходячи з ресурсних можливостей підприємства; використовується при монопольному становищі або слабкій конкуренції.

2. Статистичний: показники встановлюються за середніми статистичними величинами, за статистичними величинами минулих періодів.

3. Факторний: показники встановлюються на основі впливу різних техніко-економічних факторів.

4. Балансовий: показники встановлюються на основі балансів, в яких – потреби в ресурсах та джерела їх покриття.

5. Економічно-математичні: показники встановлюються за математичними залежностями та прийнятими оптимальними критеріями.

6. Графоаналітичний: використання графіків, діаграм при визначенні показників.

7. Нормативний: показники встановлюються на основі норм витрат ресурсів з урахуванням їх змін у плановому році.

Підприємства використовують різні методи залежно від умов зовнішнього і внутрішнього середовища та їх змін; наприклад, ресурсний метод використовують за слабкої конкуренції, а факторний, економічно-математичний – за сильної.

4. Системи планів підприємства, їх взаємозв’язок та порядок розроблення

Види планів за ознаками:

І. Обов’язковість планових завдань.

1. Директивні – обов’язкові до виконання рішення (за командно-адміністративної економіки директивні плани мали силу закону; зараз використовуються державою, бізнесовими структурами для поточного планування).

2. Індикативні – мають рекомендаційний характер з окремими обо’язковими завданнями (на макрорівні використовуються органами державного управління для визначення напрямів розвитку економіки, на мікрорівні – для розробки перспективних планів).

ІІ. Тривалість періоду планування.

1. Перспективні (на 5 років і більше) – визначають довгострокову стратегію (в результаті – стратегічний план, довгострокові цілі). Прогнозування є одним з етапів перспективного планування.

2. Середньострокові (на період від 1 до 5 років) – деталізують перспективний план щодо часових термінів, ресурсного забезпечення, відповідальних осіб (іноді можуть збігатися з поточними планами).

3. Поточні (тактичні; на період до 1 року) – включають піврічне, квартальне, місячне планування; регулюють виробництво продукції, її збут, матеріальне забезпечення; дозволяють швидко реагувати на будь які відхилення у діяльності, приймати рішення; участь у розробці беруть усі підрозділи.

4. Оперативно-виробничі – конкретизують показники поточного плану для організації щоденної роботи підприємства і підрозділів; включають:

а) календарно-виробничі плани (план виробництва і відвантаження продукції на зміну, добу, місяць);

б) диспетчерування – оперативний контроль за виконанням завдань, виявлення, усунення відхилень та запобігання їм.

Оперативно-виробниче планування повинно забезпечити ритмічну роботу підприємства для виконання договірних зобов’язань. Цим займаються економісти відділів, диспетчери цехів, на великих підприємствах – виробничо-диспетчерський відділ.

ІІІ. Зміст планування.

1.Виробничі.

2. Маркетингові.

3. Фінансові.

4. Інвестиційні та інші.

Окремим видом планування є розробка програм для визначення перспектив і розвитку одного з напрямів діяльності підприємства:

• програма реструктуризації;

• програма інноваційного розвитку;

• програма перекваліфікації кадрів;

• програма економії ресурсів.

Запитання для самоконтролю:

1. Поясніть сутність та мету планування як функції управління.

2. Які методи планування існують?

3. Назвіть види планів підприємства.

4. Охарактеризуйте види планів за призначенням.

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доповн.і перобл. - К.: Атіка, 2007. – с. 85-95, 99-101.

2. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник.- київ: Центр навчальної літератури, 2005. - с. 9-18

3. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. _ К.: „Каравела”, 2003. – с. 7-16, 39-43.