Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КурсЛекційЕОПП_Дс2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
738.3 Кб
Скачать

2. Соціальне страхування як система матеріального забезпечення найманих працівників

Найважливішим елементом у системі соціального захисту населення є соціальне страхування – система матеріального забезпечення найманих працівників, що складається з пенсійного, медичного, страхування на випадок безробіття та від нещасних випадків на виробництві. У розвинутих країнах пенсійне і медичне страхування забезпечується відрахуваннями від заробітної плати і прибутків в однакових пропорціях. У США, наприклад, на такі цілі із заробітної плати найманих працівників вилучають 7,5%, у Швеції соціальні фонди формуються цілком за рахунок держави; в Японії платежі на соціальне страхування становлять 7% від середньої зарплати робітника.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система правовідносин щодо акумуляції коштів, а також щодо надання матеріального забезпечення і соціальних виплат за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями.

Основне призначення цього страхування – компенсація втраченого заробітку при настанні страхового випадку.

Застрахованими є фізичні особои, які працюють на умовах трудового договору; особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Застраховані особи одержують свідоцтво про Загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Страхувальниками є особи, які сплачують внески на загальнообов’язкове соціальне страхування. Ними є роботодавці, а в окремих випадках і самі застраховані.

Страховиками є соціальні страхові цільові фонди.

Види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

  1. пенсійне страхування; страховик – Пенсійний фонд;

  2. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страховик – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

  3. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

  4. страхування на випадок безробіття; страховик Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

  5. медичне страхування.

Страхові виплати у разі безробіття проводяться із спеціальних страхових фондів. Розмір їх залежить від тривалості безробіття і від специфічних умов країни. У першому разі найбільші суми (від 50 до 70% зарплати) виплачують в перші місяці безробіття на час законодавчо встановленого періоду. Надалі суми виплат зменшуються. У США максимальний термін отримання допомоги у разі безробіття – 26 тижнів.

У другому разі до уваги беруть період зайнятості, трудовий стаж, фізичну здатність до праці, термін надання допомоги та ін. Так, у Німеччині трудовий стаж повинен становити не менше 6 місяців зайнятості впродовж трьох років і не менше 10 тижнів упродовж останнього року перед звільненням з роботи. Загалом допомога у разі безробіття найтриваліший час надається в Голландії (38 місяців). Найбільші обсяги такої допомоги у Швеції – 90% від розміру заробітної плати.

Програми працевлаштування та перекваліфікації – програми, у виконанні яких беруть участь держава і підприємці (держава спрямовує кошти, під час економічної кризи збільшує капіталовкладення у державні підприємства; працевлаштуванням займаються недержавні фірми та державна служба зайнятості).