4. Двоїстий характер праці, втіленої в товар

Продукт праці стає товаром лише за наявності двох його взаємопов’язаних сторін – споживчої вартості і вартості. Причина цієї діяльності зумовлюється двоїстим характером праці втіленої в товар.

Праця товаровиробника набуває, з одного боку, особливої доцільної форми, а з другого – форми витрат фізичних і розумових сил людини як праця взагалі.

У першрому випадку виробник виконує конкретні виробничі операції, використовує певні знаряддя праці та матеріали, а отже, виготовляє певні блага. Наприклад, швець використовує шкіру, нитки, голки, спеціальну машину та інші знаряддя виробництва, щоб виготовити чоботи, черевики.

Результатом такої праці є створення різних споживчих вартостей. Працю, що їх створює, називають конкретною.

Праця в особливій доцільній формі характеризує якісний бік праці. Кількісний бік праці відображається у витратах праці у фізіологічному значенні (відображенням є робочий час). Йдеться про працю взагалі як певну частину суспільної праці, яка вимірюється витратами людської робочої сили (її м’язів, мозку, нервів) незалежно від своєї форми. Цю сторону праці називають абстрактною. Вона створює вартість товару. Абстрактна праця є специфічною формою праці, суспільний характер якої виявляється лише під час обміну.

Таким чином, абстрактна праця є специфічною економічною категорією, що властива лише товарному виробництву. Тому створена нею вартість є не природною, а суспільною властивістю товару. Інакше кажучи, вартість відображає відносини між товаровиробниками, які виникають під час обміну товарами.

Визначення цінності товару в матеріально-речовій формі, у формі послуги чи інформації – одна з головних проблем економічної теорії, яку намагається розв’язати людина.

5. Теорія трудової вартості

Підхід, згідно з яким критерієм цінності товару є кількість витраченої праці, називається вартісним. Він грунтується на терії трудової вартості, основи якої заклали англійські економісти У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Проте найповніше її розробив К. Маркс. Дослідивши еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості тількм під час зіставлення з іншими товарами.

У своєму розвитку вартість товару набувала кількох форм.

Найпершою формою вартості є проста, одинична, або випадкова. Вона виникла на ранньому етапі розвитку суспільствіа. Обмін мав епізодичний характер (був випадковим, блага обмінювалися у певній пропорції) і відбувався за схемою: перший товар (Т1) обмінювався на другий (Т2). Наприклад, Т1 був рибою, а Т2 – м’ясом. Роль першого товару активна, він виявляє свою вартість через інший товар. Другому товару відведено пасивну роль, оскільки він є засобом для вираження вартості першого. Перший товар має відносну форму вартості, другий - еквівалентну форму вартості. Роль еквівалента виконували різні товари.

Розвиток суспільного поділу праці сприяє зростанню продуктивності, збільшенню виробництва різних благ для обміну, що зумовлює розширення самого обміну, робить його регулярним. За цих умов кожен товар може обмінюватися не на один, а на багато різних товарів. Таким чином відбувається перетворення простої форми вартості на повну, або розгорнуту.

Схема: Т1- Т2, Т1 – Т3 ... Т1 – Тn.

Отже, Т1 (риба) може обмінюватися у певній кількості на м’ясо, борошно, полотно та інші товари, які набувають форми його еквівалентів. З часом з усіх товарів виокремлюється якийсь один товар, що починає виконувати роль загального еквівалента в обміні. Так виникає загальна форма вартості, що має формулу:

Т2 – Т1, Т3 – Т1 ... Тn – Т1.

Його роль у різних народів виконували найрізноманітніші товари, проте перевага віддавалася товарам масового виробництва: худобі, хутру, солі, чаю, дорогоцінним металам тощо.

Недоліком товарів, які виконували роль загального еквівалента, було те, що не кожен з них можна було поділити на певну кількість частин або легко транспортувати, зберегати тощо. Поступово функція загального еквівалента закріпилася за золотом. Так виникла грошова форма вартості, яка має таку формулу: Т2 – Т1 (золото), Т3 – Т1 ... Тn – Т1.

Розвиток товарних відносин і фізичні властивості золота – однорідність, можливість легко ділитися на частини, зберігання без втрат і висока вартість у невеликій кількості – роблять його грошима.