3. Державні гарантії забезпечення зайнятості населення

Формування соціально орієнтованої економіки в Україні потребує державного гарантування щодо зайнятості населення.

Відповідно до Законів України „Про зайнятість населення”, „Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття” зайнятість населення в Україні забезпечується проведенням активної соціальної політики, спрямованої на реалізацію людиною права на добровільний вибір діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвиток підприємництва.

Нині одним із стартегічних напрямів подолання бідності населення України є забезпечення працездатним громадянам умов для розв’язання проблем використання дозволених законодавством способів задоволення життєвих потреб, запобігання безробіттю. Це пепредбачає:

• здійснення заходів, спрямованих на стабілізацію чисельності зайнятих у всіх сферах економіки, створення нових робочих місць на основі розвитку малого і середнього бізнесу;

• упорядкування процесів, зумовлених перерозподілом зайнятого населення між державними та недержавними секторами економіки у зв’язку зі зміною форм власновсті підприємств;

• підвищення територіальної мобільності населення для забезпечення збалансованості між пропозицією робочої сили та попитом на неї;

• створення правових і соціально-економічних засад регулювання зовнішніх трудових міграцій громадян України, а також контроль за імміграційними процесами;

• вдосконалення державного регулювання ринку праці.

Важливим напрямом державної політики має стати розробка превентивних (запобіжних) заходів з недопущення формування зон масового безробіття з урахуванням того, що в Україні існують передумови для цього (моногалузева орієнтація окремих регіонів).

Для забезпечення зайнятості населення розроблено комплекс державних гарантій:

• добровільність праці і безоплатне сприяння вибору відповідної роботи;

• надання випускникам державних навчальних закладів освіти роботи за фахом на період не менше ніж три роки;

• виплата вихідної допомоги і збереження середньої зарплати;

• створення умов для направлення працівників, які вивільняються, на рентабельні виробництва;

• безоплатне оволодіння безробітними новими професіями;

• зростання економічної зацікавленості підприємств і оорганізацій у створенні робочих місць;

• виплата безробітним допомоги з безробіття;

• поліпшення системи відтворення робочої сили для ефективного використання трудових ресурсів;

• включення періоду навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах до трудового стажу;

• захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття.

Запитання для самоконтролю:

1. Яка частина населення країни складає її трудові ресурси?

2. Які заходи економічної політики держави сприяють підтримці соціальної стабільності?

3. Назвіть види безробіття.

4. Поясніть проблеми соціального захисту населення в умовах безробіття.

Література

1. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч.посіб. –К.: Вища шк., 2005.- с. 242-248.

2. Мочерний С.В. Економічна теорія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2005, - с.294-304.

3. Канченко Т.В., Панченко М.П. Основи економіки: Підручник / За заг. ред. О.А.Шаніна. – К.: Вища освіта, 2003, с.240-250.

4. Основи економіки : Навч. посібник / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, В.М. Сукноваленко та ін. – КНЕУ, 2006. – с. 179-184.