1. Сутність персоналу підприємства та його склад

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навички роботи. Крім постійних працівників, у роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.

В умовах ринкової економіки роль трудових ресурсів суттєво зростає. Вони є найважливішим елементом продуктивних сил, а інноваційних характер виробництва, його висока наукомісткість, пріоритетність питань якості продукції змініли комплекс вимог до працівників, підвищили значимість творчого ставлення до праці і високого професіоналізму.

Весь песонал підприємства поділяється на дві великі групи:

1. Промислово-виробничий персонал (ПВП): зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства; в лабораторіях підприємства, в дослідницьких установах, апарат управління; працівники охорони.

2. Непромисловий персонал (НПП): зайняті у невиробничій сфері (заклади культури, охорони здоров’я, житлово-комунальне господарство тощо).

2. Категорії і професійно-кваліфікаційний склад персоналу підприємства

Залежно від виконуваних функцій персонал підприємства поділяєтья на чотири категорії:

1. Робітники:

- основні робітники (беруть участь у процесі виготовлення продукції);

- допоміжні робітники (виконують функції допомоги і обслуговування виробництва; виконують ремонтні роботи, зайняті транспортуванням сировини і готової продукції, енерго- і теплозабезпеченням підприємства);

- до категорії „робітники” також належать: прибиральники, гардеробники, кур’єри, чергові, сторожі, телефоністи, оператори зв’язку, листоноші та ін.

2 Службовці: працівники, які здійснюють оформлення документації, облік і контроль (табельники, обліковці, архіваріуси, діловоди, касири).

3. Спеціалісти: працівники, які займаються іженерно-технічними, економічними та іншими роботами, які вимагають спеціальної фахової підготовки високого рівня (юристи, економісти, енергетики та ін.).

4. Керівники – це працівники, які посідають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники, завідувачі, головні спеціалісти, майстри, заступники керівників).

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Професія характеризує вид трудової діяльності, яка потребує спеціальних знань, підготовки і практичних навичок; вказує на галузеву приналежність і відображає особливості технології виготовлення продукції та специфічні умови праці у певній галузі (машинобудівники, будівельники і т.ін.).

Спеціальність виділяється в межах професії і характеризує відносно вузький різновид трудової діяльності, яка вимагає від виконавця робіт вужчої, але глибшої підготовки (машинобудівники – токарі, слюсарі та ін.).

Кваліфікація характеризує якість, складність праці. Вона є сукупністю спеціальних знань і навиків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи:

• некваліфіковані (не мають спеціальної підготовки);

• малокваліфіковані (мають незначну спеціальну підготовку);

• кваліфіковані (мають спеціальну підготовку на виробництві, тривалістю не менше 6 місяців);

• висококваліфіковані (одержали спеціальну підготовку у спеціальних навчальних закладах або на виробництві протягом 2-3 років).

Рівень кваліфікації робітників визначається на основі тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів, службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи.

Спеціалістів розрізняють:

- найвищої кваліфікації (що мають наукові ступені та звання);

- вищої кваліфікації (зі значним досвідом практичної роботи та вищою спеціальною освітою);

- середньої кваліфікації (з певним практичним досвідом та середньою спеціальною освітою);

- спеціалісти-практики (не мають спеціальної освіти, але мають практичний досвід і посідають відповідні посади).