3. Види прогнозів та сфери їх застосування

Прогноз є результатом прогнозування, який може бути представленим у словесній, математичній, графічній або іншій формі. Прогноз відображає можливий стан підприємства та його середовище в майбутньому.

Види прогнозів можна класифікувати за кількома ознаками.

1. Часовий інтервал:

• короткострокові (наприклад, місячні прогнози руху готівки);

• середньострокові;

• довгострокові.

2. Тип прогнозування:

• прогнозування „на творчому баченні”;

• пошукові;

• нормативні.

3. Можливість впливу підприємства на своє майбутнє:

• активні – передбачають можливість активних дій підприємства щодо проектування власного майбутнього, його реального впливу на зовнішнє середовище;

• пасивні - передбачають розвиток зовнішніх процесів незалежно від дій підприємства, яке через ряд причин (наприклад, відсутність коштів) не має наміру впливати на своє середовище.

4. Ступінь імовірності:

• інваріантні – ймовірність прогнозних дій велика, прогноз містить один варіант розвитку;

• варіантні – в основі передбачення міститься велика невизначеність, наявні кілька ймовірних станів підприємства в майбутньому.

5. Способи представленя результатів:

• точкові – варіант прогнозу містить одне значення прогнозованого показника (наприклад, ціни на автомобілі зростуть на 10%);

• інтервальні – містять діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, ціни на автомобілі зростуть на 10-15%).

Прогнозування в рамках підприємства спочатку виникло як передбачення економічних параметрів функціонування підприємства. Пізніше виникло технологічне прогнозування, яке має значення для підготовки стратегії наукових досліджень і розробок. Ще пізніше було освоєне соціально-політичне прогнозування, яке покликане передбачити параметри соціального і політичного компонентів зовнішнього середовища функціонування підприємства.

Запитання для самоконтролю:

1. Які типи прогнозування існують?

2. Які види пошукового прогнозування розрізняють?

3. Назвіть методи прогнозування.

4. Поясніть функції прогнозування в системі стратегічного планування.

5. Обгрунтуйте необхідність технологічного і соціально-політичного прогнозування.

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доповн.і перобл. - К.: Атіка, 2007. – с. 79-85.

2. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник.- київ: Центр навчальної літератури, 2005. - с. 168-175.

Тема 5. Планування як функція управління

План лекції

1. Сутність та мета планування.

2. Принципи планування.

3. Методи планування.

4. Системи планів підприємства, їх взаємозв’язок та порядок розроблення.

1. Сутність та мета планування

Перехід до ринкових відносн, розвиток НТП, зростання масштабів виробництва, розширення міжнародних зв’язків обумовлюють зростаючу роль науки планування, ціль якої – описати, обгрунтувати та передбачити процес і явища дійсності.

Наука планування – це система упорядкованих знань про суть, методологію, методику і організацію планування.

Планування – це процес встановлення цілей підприємства і вибору найефективніших способів їх досягнення.

На відміну від жорсткого директивного планування в умовах командно-адміністративної економіки, плани підприємства мають рекомендаційний характер, зорієнтовані на задоволення потреб споживачів в певних видах продукції. Підприємства можуть самі визначати шляхи розвитку виробництва, використовувати системи мотивації праці, встановлювати виробничу програму.

В основі розроблення планів підприємств:

- співвідношення між попитом і пропозицією;

- договори на поставку продукції між господарюючими суб’єктами.

Показники планів: натуральні показники; кінцеві показники діяльності підприємства.

Поряд з правом самостійного планування підприємства несуть відповідальність за результати діяльності, повинні постійно стежити за зміною ринкової кон’юнктури, враховувати ризики.

У процесі планування кожне підприємство повинно відповісти на такі запитання:

- що повинно бути зроблено і для чого?

- коли це буде зроблено і хто буде робити?

- де це буде зроблено і що для цього необхідно?

Етапи процесу планування:

1. Розробка загальних цілей.

2. Визначення конкретних цілей на даний період.

3. Визначення шляхів і способів досягнення цілей.

4. Контроль за процесом досягнення цілей.

Специфічні риси, що характеризують планування:

1. Планування має дві сторони:

- соціально-економічну (визначається умовами суспільства; є головною в постаноці цілей);

- організаційно-технічну (обумовлюється особливостями виробничої програми).

2. Має інформаційний характер (виявлення проблем виробництва, збір і оброблення інформації, прийняття планових рішень).

3. Є важливим чинником інтенсифікації виробництва (досягнення запланованого є поштовхом для подальшого розвитку).