Кількісне визначення:

1. Йодометрія в присутності кислоти сульфатної розведеної, пряме титрування, індикатор - крохмаль, s=1:

2. Йодатометрія, пряме титрування в кислому середовищі в присут­ності калію йодиду, індикатор - крохмаль, s= 3. У момент еквівалентності надлишок розчину калію йодату викликає синє забарвлення розчину:

Кислоту аскорбінову зберігають в добре закупореній тарі, що аскорбінової вберігає від дії світла і кисню повітря.

Досить стійкий в кристалічній формі (при відсутності вологи0 препарат в розчинах швидко окислюється. При цьому він жовтіє і втрачає свою активність. Особливо легко окислення відбувається на повітрі, в присутності слідів металу, в лужному і кислому середовищі.

Кислоту аскорбінову застосовують в профілактичних цілях і лікувальних при цинзі, кровотечах різної етіології, інфекційних захворюваннях і інтоксикаціях, захворюванні печінки, нирок і т.д. Призначають всередину по 0,05 – 0,1 г 3-5 раз в день. в/м і в/в по 1-3 мл 5% розчину натрію аскорбіназу, поєднуючи з 40% розчином глюкози.

Вітаміни розчинні у воді:

Група вітамінів В:

На сьогодні встановлено, що вітамін В – це комплекс декількох десятків різних вітамінів, що мають різні фізико-хімічні властивості, що впливають на різні функції організму шляхом дії на НС.

Вітамін В₁, або тіамін запобігає захворюванню бері-бері і поліневриту. Вітамін В₂ – вітамін росту тварин, при його нестачі спостерігається відсутність або затримка росту і зміна крові. Вітамін В₆ – при його відсутності спостерігаються захворювання шкіри, вітамін В₁₂ кровотворення та інші.

Розглянемо деякі препарати цієї групи вітамінів;

Водорозчинні вітаміни комплексу В

Вітамін В₆ –піридоксину гідрохлорид

(5-Гідрокси-6-метилпіридин-3,4-діїл)-диметанолугідрохлорид

Речовина, володіюча В₆ – вітамінною активністю, отримана в 1937 р. з дріжджів. Далі було встановлено, що вітамін В₆ – це не одна, а декілька схожих по хімічній будові речовин .

Вітамін В₆ – один із самих термічно стійких водорозчинних вітамінів.

Це білий мілко кристалічний порошок, без запаху, кисло-гіркого смаку, легко розчинний у воді, практично нерозчинний в ефірі, хлороформі, в 95% спирті. Дослідження тотожності зумовлені особливостями хімічної структури. Наявність в молекулі фенольного гідроксилу встановлюють за допомогою іона Fe (ІІІ) (червоне забарвлення, що зникає від додавання розведеної Н₂SO₄). Крім цього ДФ рекомендує ідентифікувати піридоксин по утворенню індо фенольного барвника з 2,6 дихлорхінонхлорамідом. Утворений продукт голубого кольору екстрагують бутиловим спиртом.

1. За фізико-хімічними константами: 14- та УФ-спектроскопія, тон­кошарова хроматографія (в якості проявника використовують 2,6-ди-хлорхінонхлорімід):

Субстанція дає характерні реакції на хлориди.

Нефармакопейні реакції: а) при взаємодії з розчином феруму (III) хлориду утворюється червоне забарвлення, яке зникає при додаванні кислоти сульфатної (реакція на фенольний гідроксил):

б) піридоксин вступає в реакцію азосполучення із солями діазонію. Утворені азобарвники дають забарвлені комплекси із солями важких металів, зокрема цинку:

Кількісний аналіз проводять:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі у суміші кислоти мураши­ної і оцтового ангідриду потенціометрично, s = 1. Паралельно проводять контрольний дослід (ДФУ, додаток):

Алкаліметрія, пряме титрування у суміші 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої і 96 %-ного спирту потенціометрично (ДФУ). У роз­рахунок беруть об'єм титранту між двома стрибками потенціалів на кривій титрування:

3. Ацидиметрія в неводному середовищі у присутності ртуті (II) ацетату, індикатор - кристалічний фіолетовий. Паралельно проводять контрольний дослід, s = 1:

Застосування: токсикоз вагітних, паркінсонізм, хорея, пелагра, гепатит, шкірні захворювання. Вітамін В₁ – тіамін. В медичній практиці застосовують два препарати – тіаміну бромід і тіаміну хлорид.

Тіамін є складовою частиною коферменту кокарбоксилази, який в виді гідрохлориду застосовують в медичній практиці: при порушенні серцевого ритму, нестачі коронарного кровообігу, склерозі, та інших ССС захворюваннях.

Молекула піримідино-тіазолових вітамінів (вітамінів В - тіамінів) складається з двох гетероциклів - піримідину (А) і тіазолу (Б), з'єдна­них між собою метиленовою групою:

У медичній практиці використовуються тіаміну бромід, тіаміну хло­рид, дифосфорного ефіру тіаміну гідрохлорид (кокарбоксилаза).

Тіаміну гідробромід (Thiamini hydrobromidum) (ДФУ) Thiamine hydrobromide*

3-[(4-Аміно-2-метилпіримідин-5-іл)метил]-5-(2-гідроксіетил)-4-метилтіазолу броміду гідробромід

Властивості. Кристалічний порошок білого або білого з жовтавим відтінком кольору зі специфічним запахом. Легко розчинний у воді, мало розчинний у 96 %-ному спирті, практично нерозчинний в ефірі.

Ідентифікація;

За фізико-хімічними константами: ІЧ-спектроскопія.

Окиснюється калію фериціанідом у лужному середовищі з утво­ренням тіохрому, який екстрагують ізоаміловим або бутиловим спир­том, - спиртовий шар дає блакитну флуоресценцію в УФ-світлі:

Реакцію окиснення повторюють в присутності натрію сульфіту і в більш лужному середовищі - флюоресценція не спостерігається.

3. Субстанція дає характерні реакції на броміди.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі в присутності ртуті (II) ацетату потенціометрично, s = 1/2 (ДФУ):

Гравіметрія після осадження лікарської речовини кремневольфрамовою кислотою. Склад осаду: SiCy 12WCy 2C₁₂H₁₇BrN₄OS. Маса осаду, помножена на 0,25 (гравіметричний фактор), відповідає кількості тіаміну броміду.

Алкаліметрія, пряме титрування, індикатор - бромтимоловий синій або фенолфталеїн, s = 1.

3. Аргентометрія за методом Фаянса, індикатор - бромфеноловий синій, s = 1/2:

(C₁₂H₁₇N₄OS) • Br • HBr + 2AgN0₃ = 2AgB↓ + (C₁₂H₁₇N₄OS) ∙ NО₃ • HN0₃

4. Аргентометрія після нейтралізації розчину речовини лугом. На­ важку тіаміну броміду титрують розчином натрію гідроксиду до бла­ китно-зеленого забарвлення, індикатор - бромтимоловий синій:

Потім розчин підкислюють кислотою азотною, додають індикатор -феруму (III) амонію сульфат і 0,1 мл 0,1 М розчину амонію тіоціанату -з'являється червоне забарвлення внаслідок утворення феруму (III) тіо­ ціанату:

Реакційну суміш титрують О,1 М розчином аргентуму нітрату:

У точці еквівалентності надлишок аргентуму нітрату вступає в ре­акцію з феруму (III) тіоціанатом - розчин знебарвлюється:

Вміст тіаміну броміду розраховують за різницею об'ємів аргентуму нітрату, амонію тіоціанату і натрію гідроксиду, s = 1.

Зберігання. У герметично закритій тарі, що вберігає від дії світла. Не допускається контакту з металами, щоб запобігти відновленню до дигідротіаміну:

Thiamine hydrochloride*

Властивості. Кристалічний порошок білого або майже білого ко­льору чи безбарвні кристали. Легко розчинний у воді, розчинний у гліце­рині, малорозчинний у 96 %-ному спирті.

Ідентифікація;

За фізико-хімічними константами: ІЧ-спектроскопія.

Утворення тіохрому аналогічно тіаміну броміду.

Субстанція дає характерні реакції на хлориди.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі у суміші кислоти мураши­ної і оцтового ангідриду потенціометрично, s = 1/2 (ДФУ, доповнення):

2. Алкаліметрія у суміші 0,01 М розчину кислоти хлористоводневій і 96 %-ного спирту потенціометрично (ДФУ). У розрахунок беруть об'єм титранту між двома стрибками потенціалів на кривій титрування, s = 1/2.

Можуть бути використані також інші методи кількісного визначен­ня гідрохлоридів органічних основ.

Вітаміни В₁₂ – ціанокобламін:

Від інших препаратів вітамінів він відрізняється характерним темно-червоним забарвленням, зумовленим наявністю в молекулі кобальту. Препарат важко розчинний у воді, розчинний в спирті, практично нерозчинний в інших органічних розчинниках.

Для дослідження тотожності і кількісного визначення застосовують спектрофотометрію.

Застосування: анемії, захворювання печінки, НС, шкірних захворюваннях та інших.

Уперше ізоалоксазинові вітаміни (вітамін В₂) було виділено з молочної сироватки. Назва вітаміну В₂ "рибофлавін" походить від того, що він містить залишок багатоатомного спирту, похідного рибози, а його розчини мають жовтий колір (лат. FІаvиs - жовтий).

Рибофлавін міститься в сироватці молока, печінці, нирках, пекарських і пивних дріжджах; у злаках - пшоні, ячмені; у овочах - шпинаті і томатах.

Рибофлавін (Riboflavinum)

Riboflavine

7,8-Диметил-10-[(28,38,4К)-2,3,4,5-тетрагідроксипентил] бензо[§]птеридин-2,4(ЗЯ,10Д)-діон

Властивості. Кристалічний порошок жовтого або оранжево-жов­того кольору. Дуже мало розчинний у воді, практично не розчинний у 96 %-ному спирті. (Субстанція легко розчинна в розчині 9 г/л натрію хлориду, чим у воді). Розчини розкладаються під дією світла, особливо в присутності лугу. Виявляє поліморфізм.