- •Методика виконання самостійної роботи
- •Захворювання, які можуть виникати внаслідок споживання недоброякісної води:
- •5. Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •Протокол читаhhя аhалiзiв питhоi води
- •Гiгiєhiчhий висhовок
- •Основні показники якості питної води Органолептичні показники
- •Бактеріологічні показники
- •Хімічні речовини, що впливають на органалептичні властивості води
- •Токсичні хімічні речовини
- •Ситуаційні задачі
- •1. Назвіть основні функції, що виконує вода у житті людини:
- •2. Назвіть гігієнічні вимоги, що пред'являють до питної води:
- •3. Перерахуйте захворювання, що можуть передаватися через воду:
- •8. Перерахуйте органолептичні показники якості питної води:
- •9. Перерахуйте бактеріологічні показники якості питної води:
- •10. Перерахуйте показники забруднення води:
- •11. Назвіть основні види покращання якості питної води:
- •12. Перерахуйте хімічні (реагентні) методи знезаражування води:
- •13. Перерахуйте основні етапи санації криниці:
- •14. Перерахуйте показники надійності криничної води в епідеміологічному відношенні:
- •15. Укажіть основні засоби хлорування води:
- •16. Перерахуйте показники надійності знезаражування питної води, що проведене
- •1. Назвіть гельмінтози, що можуть передаватися через воду:
- •2. Назвіть захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •11. Укажіть основні методи знешкодження води:
- •12. Укажіть основні методи знезаражування води:
- •13. Укажіть основні етапи стандартизації якості питної води:
- •14. Назвіть основні види фільтрації води:
ТЕМА: МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ПИТНОЇ ВОДИ ЗА ДАНИМИ САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЛАБОРАТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРОБ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти загальні вимоги до якості питної води та гігієнічного значення окремих її показників. Оволодіти методиками обґрунтування гігієнічних висновків щодо якості питної води.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
Гігієнічне значення води. Гігієнічні вимоги до питної води.
Гігієнічні показники та нормативи якості питної води (фізичні, органолептичні, хімічний склад) та показники забруднення (хімічні, бактеріологічні – прямі та опосередковані).
Захворювання, що пов’язані з вживанням недоброякісної води. Основні заходи щодо їх профілактики (інфекційного та неінфекційного походження.
Проблема макро- і мікроелементозів водного походження. Гігієнічне значення жорсткості води.
Показники якості та забруднення води. Державний стандарт на воду питну (ДСТУ ”Вода питна” 2874-82) та Державні стандартні правили і норми (ДсанПін) ”Вода питна”.
Правила відбору проб води для проведення хімічних та бактеріологічних досліджень. Методика читання лабораторних аналізів води.
ЗАВДАННЯ: Розв’язати задачі та надати гігієнічну оцінку якості питної води за даними лабораторного аналізу води.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 255 – 258.
2. Комунальна гігієна. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я 2006. - С. 45–351.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров’я, 2004. – С. 141–205.
4. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1990. — С. 109—164.
5. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 9—12.
Методика виконання самостійної роботи
Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
Вода повинна мати бездоганні органолептичні та фізічні якості;
Вода повинна мати оптимальний хімічний склад;
Вода не повинна погіршувати біологічну цінність їжі;
Вода не повинна бути твердою;
Вода повинна вміщувати не більше ГДР та ГДК радіоактивних та токсичних хімічних речовин.
Вода не повинна вміщувати патогенні мікроорганізми.
Захворювання, які можуть виникати внаслідок споживання недоброякісної води:
1. Інфекційні хвороби бактеріальної природи (холера, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, паратифи, бруцельоз, лептоспіроз, псевдотуберкульоз, чума, туляремія тощо);
2. Вірусні захворювання (вірусний гепатит, полiомiелiт, адено—, рео— та ентеровiруснi iнфекцiї);
3. Протозойні інфекції (балантадiоз та амебна дизентерія);
4. Гельмінтози (аскаридоз, дифiлоботрiоз, шистосомоз, лямблiоз, анкiлостомідоз тощо);
5. Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
а) Захворювання, що виникають внаслідок споживання води, яка має високу (сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчокам’яна хвороби, подагра) або, навпаки, низьку твердість (сердцево-судинні захворювання, остеопоротичні змiни у кiстковій системi);
б) Захворювання, зумовлені високим вмістом у воді речовин азотного походження (водно-нітратна метгемоглобінемія тощо);
в) Біогеохімічні ендемії (флюороз, карiєс, ендемiчний зоб, молiбденовий артрит або ендемiчна подагра, ендемiчна “уровська” хвороба, борний ентерит тощо);
г) Захворювання, що пов’язані з наявністю у питній воді токсичних хімічних речовин (“копитна хвороба” (Аs), отруєння свинцем (Pb), хвороба ітай—ітай (Сd), хвороба Міномата (Hg), хвороба Юшо(поліхлорбіфеноли) тощо).
Колі-індекс – число бактерій групи Е.соli в 1 л води (не більше, ніж 3).
Колі-титр – кількість води, в якій знаходиться 1 E.coli (не менше, ніж 300 мл).
Мікробне число – число мікроорганізімів, що міститься в 1 мл води ( не більше, ніж 100).
В ході практичного заняття після оцінки рівня вихідних знань кожний студент одержує у викладача ситуацiйну задачу, в якiй приведенi данi щодо епiдемiологiчної обстановки мiсцевостi, санiтарно—топографiчного і санiтарно—технiчного стану криницi та лабораторного дослiдження води. Пiсля ретельного вивчення матерiалiв запропонованої задачi, студент вiдповiдно до приведеного нижче зразка оформлює у протокольному зошитi “Протокол читання аналiзу питної води”.
Про фекальне забруднення води свідчить не лише наявність у воді групи кишкових паличок, але й збільшення порівняно з вихідним вмісту амонійного азоту, азоту нітритів і нітратитів, хлоридів і окислюваності, що може використовуватись як непрямий хімічний показник забруднення води фекаліями. Беручи до уваги, що під час розпаду білків у кишках утворюються солі амонію, збільшення вмісту цього хімічного інгрідієнта у воді при забруднені її фекаліями свідчить про свіже забруднення, яке є одним із найбільш небезпечних у епідеміологічному плані.
У процесі мінералізації амонійні солі окислюються послідовно до солей азотистої та азотної кислот. Це дає змогу використовувати значення вмісту азотовмісних речовин для визначення ступеня і термінів забруднення води відкритих водойм фекаліями. Наприклад, ізольоване підвищення вмісту солей азотистої кислоти у воді свідчить про недавнє забруднення води, а збільшення солей азотної кислоти – про давнє забруднення.
Якщо вода містить підвищені порівняно з характерними для даної водойми кількості всього комплексу азотовмісних речовин (солей аміаку, азотистої та азотної кислот), то це необхідно трактувати як показник постійного фекального забруднення води.
Однак не слід виключати і можливість вимивання азотовмісних речовин рослинного походження у воді.
Зразок