Кальцію глюконат:

С₁₂ Н₂₂СаО₁₄ · H₂O

[CH₂OH – (CHOH) ₄ – COO] ₂ Cа · H₂O

Добування : є декілька способів отримання кальцію глюконат:

електрохімічне окислення глюкози в присутності крейди та бромідів:

CH₂OH CH₂OH CH₂OH

│ │ CaCO₃ │

(CHOH) ₄ Br; H₂O (CHOH) ₄ → (CHOH) ₄ Ca²⁺

│ → │ - CO₂ │

НС= O - 2HBr COOH COO^- ₂

При проходженні струму бром виділяється на аноді і реагує з глюкозою, причому утворюються дві кислоти – глюконова і бромисто-воднева, аніони, яких вступають у взаємодію з іонами кальцію, утворюючи Ва Br ₂ і кальцію глюконат.

струшують розчин глюкози з бромом, НBr, що утворився нейтралізують розчином Na₂СО₃ .

біологічний метод – вирощування одного із кислотоутворюючих грибів ( Stenigma ocystis niger) на середовищах з глюкозою в присутності кальцієвих солей, нейтралізуючі утворюючі кислоти.

Це білий, зернистий або кристалічний порошок без запаху і смаку. Повільно розчинний у 50ч. води, розчинний у 5 ч. киплячої води, практично нерозчинний у спирті та ефірі.

Дослідження на тотожність:

Реакція на іон Са ²⁺

NH₄СІ

Са ²⁺ + (NН₄)₂С₂О₄ → СаС₂О₄↓ + 2 NH₄ ⁺

NH₄ОН

Кальцію глюконат – з розчином FeCl ₃ – світло зелене забарвлення.

Також при спалюванні виявляють запах карамелі, а при прожарюванні безбарвне полум’я спиртівки забарвлюється в цегляно-червоний колір (іон Са ²⁺).

Це дослідження приведено в ДФХ.

Кількісне визначення:

Комплексонометрія:

Титр ант – 0,05М Т_фБ;

Індикатор – розчин кислотного хром темно-синього:

Е = Мм;

Кількісне визначення. Комплексонометрія, пряме титрування в присутності натрію гідроксиду, індикатор – кальконкарбонова кислота; S=1

Титрують натрію едетатом до переходу фіолетового забарвлення в синє:

Застосування: антиалергічний засіб та джерело іонів кальцію. Застосовують при нестачі Са ²⁺ в організмі, кровотечах, туберкульозі, бронхіальній астмі; еклалепсія, різних вегетативних розладах.

Випускають: порошок, таблетки по 0,5 г; ампули по 10 мл 10% розчину.

Тема: Вітаміни.

Загальна характеристика групи.

Класифікація вітамінів.

Аскорбінова кислота: методи добування, окисно-відновні властивості, особливості проведення дослідження на якість: реакції ідентифікації, методи кількісного аналізу, застосування в медицині.

Вітаміни комплексу В.

Вітаміни - це група речовин різної хімічної структури, необхідних в малих кількостях для нормальної життєдіяльності організму. Ряд вітамінів входять до складу ферментних систем і являються своєрідним біологічним каталізатором хімічних або фотохімічних процесів, що відбуваються в живій клітині (тіамін, рибофлавін, піридоксин, пантотенова кислота та інші). Ці вітаміни, а також аскорбінова кислота не синтезуються в організмі людини і тварини. Вони надходять з їжею у вигляді вітамінів, провітамінів, ферментів.

Перші дослідження вітамінів пов’язані з іменем російського лікаря Н.І.Луніна, який в 1880 р. показав в дослідах на тваринах, що крім білків, жирів, вуглеводів і солей організму необхідні також мінімальні кількості якихось інших речовин.

В 1912 р. польських вчений К.Функ запропонував термін «Вітаміни», що означає аміни необхідні для життя. Цей термін зберігся до нашого часу, але він не відображає хімічної суті даної групи речовин. Хоча багато вітамінів і є нітрогенвмісними сполуками, але тільки деякі з них є амінами. Наприклад тіамін, піридоксамін містять в молекулі первинну ароматичну аміногрупу.

Вітамін В₁ є першим вітаміном, відкриття якого поклало початок розвитку вітамінології. Вперше він був виділений із рисових висівок ( К. Функ, 1912 ). Ця речовина в дуже малій кількості виліковувала голубів від поліневритів і перша назва вітаміну В₁ була дана анейрин. Але так як він у своєму складі містить Сульфур, його перейменували в тіамін.

Великий вклад в дослідження вітамінів внесли вчені А.В.Паладін, М.Н.Шатерніков, Б.А.Лавров, Л.А.Черкес.

В 30-ті роки був створений трест вітамінної промисловості «Союзвітамінпром». До 40-50 років ХХ ст. були вивчені практично всі відомі вітаміни і встановлена їх біокаталітична функція, яка відбувається після перетворення вітамінів в коферменти. Велика потреба викликала необхідність рішення такої важливої проблеми як розробка повного хімічного синтезу вітамінів в промислових умовах.