
- •Державна фармакопея України:
- •Дфу поділяється на такі розділи:
- •VI група періодичної системи д.І. Менделєєва.
- •Карбон: (макроелемент)
- •2) Другий ступінь:
- •2% Водний розчин застосовують для промивання слизових оболонок очей, верхніх дихальних шляхів при попаданні на них кислоти.
- •5. Лп, до складу яких входить елемент ііі групи – Алюміній.
- •Mg: макроелемент.
- •Гліцерин (85 %)
- •Ідентифікація:
- •Лікарські речовини- похідні ароматичних кислот та фенолокислот
- •Кількісне визначення
- •3. Амідну групу визначають за виділенням амоніаку в результаті лужного гідролізу при кип'ятінні з зо %-ним розчином натрію гідроксиду:
- •Ідентифікація:
- •Сульфаніламідні препарати.
- •Методи кількісного аналізу.
- •Тема: Лікарські речовини – похідні ароматичних амінокислот, аміноспиртів.
- •Анестезин (Anaesthesinum) Benzocaine*
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення:
- •Ідентифікація: Адреналіну тартрат.
- •3. До водного розчину субстанції додають розчин діетокситетра-гідрофурану у кислоті оцтовій льодяній і нагрівають. До охолодженого розчину додають розчин диметиламінобензальдегіду у суміші кислоти
- •Ідентифікація:
- •Ідентифікація:
- •Тема: Алкалоїди, лр – похідні алкалоїдів. Особливості їх фармацевтичного аналізу.
- •Класифікація препаратів алкалоїдів:
- •Загальноалкалоїдні осаджувальні реактиви:
- •Загальна характеристика:
- •Лр, похідні хіноліну: хінін та його солі.
- •Похідні бензилізохіноліну: папаверину гідрохлорид.
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення.
- •Ідентифікація:
- •Тема: Гетероциклічні сполуки.
- •Класифікація гетероциклів:
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення.
- •Кількісне визначення
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення:
- •Класифікація гліцидів:
- •Кальцію глюконат:
- •Тема: Вітаміни.
- •Класифікація і номенклатура вітамінів.
- •Кількісне визначення:
- •Ідентифікація:
- •3. Нефармакопейні реакції: а) при додаванні до рибофлавіну кислоти сульфатної концентрованої з'являється червоне забарвлення, яке переходить в жовте від додавання води.
- •Кількісне визначення:
- •Тема: антибіотики.
- •Класифікація антибіотиків
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення.
- •Левоміцетин (і-аеуотусеїіпит) Хлорамфенікол (снІогатрНепісоіит)*
- •Ідентифікація:
- •Кількісне визначення.
Класифікація препаратів алкалоїдів:
З точки зору хімічної структури препарати алкалоїдів можна розділити на дві групи: гетероциклічні сполуки і речовини, що мають ациклічну будову.
В медичній практиці застосовують препарат солей і основ алкалоїдів, похідних гетероциклів: хінолізину (цитизін, похікарпіну гідройодид); тропану (атропіну сульфат, скополаміну г/б); піролізи дину (платифіліну гідротартрат); хіноліну (солі хініну); ізохіноліну ( папаверину г/хл, морфіну г/хл, кодеїн, кофеїну фосфат); індолу (фізостигміну саліцилати, стрихніну нітрат, секуреніну нітрат, резерпін); імідазолу (пілокарпіну г/хл); пурина (кофеїн, теобромін, теофілін).
Із ациклічних алкалоїдів в якості ЛП використовують сферофізину бензоат (аліфатична сполука) ефедрину г/хл (ароматичне похідне). Застосовують також препарати, отримані із алкалоїдів (котарніну хлорид, етилморфіну г/хл), і синтетичні аналоги алкалоїдів.
Щоб довести наявність алкалоїдів використовують загальні, групові й специфічні реакції. При цьому потрібно врахувати властивості алкалоїдів, реакцію середовища, розчинність, запах і.т.д.
Загальні реакції проводять із загальноалкалоїдними осаджувальними і спеціальними реактивами.
Загальні осадові реакції ґрунтуються на здатності алкалоїдів як основ давати прості або комплексні солі з різноманітними, частіше комплексними, кислотами, солями важких металів та інші. Ці продукти, як правило, нерозчинні у воді, тому реактиви називають осаджувальними.
Загальноалкалоїдні осаджувальні реактиви:
Реактив Люголя, Вагнера, Бушарда (розчини йоду в КІ, різної концентрації).
З підкисленими водними розчинами солей алкалоїдів даний реактив дає бурі осади.
Реактив Драгендорфа (розчин бісмуту йодиду в КІ).
Цей реактив дає з розчинами сірчанокислих та солянокислих солей алкалоїдів аморфні і рідше кристалічні осади оранжево-червоного або цегляного кольору.
Реактив Майєра (розчин меркурію йодиду в КІ).
З більшістю алкалоїдів цей реактив в підкислених або нейтральних розчинах дає осади білого або злегка жовтуватого кольору. Цей реактив осаджує майже всі алкалоїди, за винятком кофеїн і колхацин.
Реактив Марме (розчин кадмію йодиду в КІ).
Реактив Зонненштейна – фосфорно-молібденова кислота
Н3РО4 х12МоО3 х 2Н2О – дуже чутливий реактив на алкалоїди. Він дає аморфні осади жовтуватого кольору, які через деякий час набувають синього або зеленого забарвлення (внаслідок відновлення молібденової кислоти).
Реактив Шейблера – фосфорно-вольфрамова кислота Н3РО4 х12WоО3 х 2Н2О
Майже з усіма реактивами утворює аморфні осади білого кольору.
Реактив Бертрана – кремній – вольфрамова кислота SiО2 х12WоО3 х 4Н2О
Свіжеприготовлений 5% - розчин таніну.
Із солями алкалоїдів в нейтральному або слабко кислому середовищі утворює осади білого або жовтуватого кольору.
Насичений розчин пікринової кислоти.
Утворює пікрати жовтого кольору, крім кофеїну, колхіцину, коніну, морфіну, теоброміну.
Перераховані реактиви утворюють осади не з усіма алкалоїдами, тому при визначеннях не можна обмежуватися 1-2 пробами, а необхідно провести реакцію не менше ніж із 4-5 реактивами.
Аналітичне значення має сума негативних і позитивних результатів цих реакцій, оскільки із загально-алкалоїдними реактивами можуть давати осади й інші нітрогенвмісні органічні речовини.
Для алкалоїдів також характерні кольорові реакції зі спеціальними реактивами, в основі яких лежать такі хімічні перетворення: відщеплення води; окиснення; відщеплення води й окиснення одночасно; конденсація з альдегідами в присутності водовіднімаючих речовин:
Спеціальні реактиви:
Концентрована сульфатна кислота.
Концентрована нітратна кислота.
Реактив Ердмана (суміш концентрованої Н2SО4 і концентрованої НNО3).
Реактив Фреде (розчин амонію молібдату в конц. Н2 SО4 ).
Реактив Маркі (розчин формальдегіду в конц. Н2 SО4).
Реактив Вазіцкі (розчин n – диметиламінобензальдегіду в конц. Н2 SО4)
Для деяких алкалоїдів ці реакції можуть бути специфічними; проводять їх з кристалічними речовинами у фарфорових чашках.
Для кількісного визначення алкалоїдів використовують:
Метод кислотно-основного титрування.
а) ацидиметрія, пряме титрування основ кислотами;
б) зворотня ацидиметрія – визначення основ зворотнім титруванням;
в) алкаліметрія – титрування солей алкалоїдів лугами у водно-спиртовому середовищі в присутності ф.ф. (з використанням або без використання органічного розчинника, який не змішується з водою, для екстракції основи алкалоїда);
г) алкаліметрія за замісником.
Метод ацидиметрії в неводному середовищі для кількісного визначення як солей, так і основ.
Гравіметричний метод.
Методи, що базуються на індивідуальних хімічних властивостях алкалоїдів.
Фізико-хімічні методи.
Алкалоїди, похідні тропану: (атропіну сульфат і скополаміну гідробромід) та їх синтетичні аналоги (гоматропін гідробромід, тропацин, тропафен).