Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АНТИСЕПТИЧНІ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБ1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
392.6 Кб
Скачать
  • суперінфекція.

    Особливості роботи з пеніцилінами:

    • зібрати алергологічний анамнез (якщо ці дані не зрозумілі, то проводять внутрішньошкірні проби на чутливість);

    • якщо під час курсу лікування проявилися незначні алергійні реа­кції, то лікування продовжують з додаванням антигістамінних засо­бів (димедрол, дипразин, діазолін тощо);

    • бензилпеніциліну натрієву і калієву солі не змішують з іншими лікарськими засобами;

    • оксацилін й ампіцилін призначають як парентерально, так і внутрішньо за 1—1,5 год до їди.

    1. Цефалоспорини. Є чотири генерації цефалоспоринів, які різняться особливостями протимікробного спектра дії та фармако­кінетики.

    Але для всіх цефалоспоринів характерне:

    • стійкість до (3-лактамази стафілококів;

    • однакова фармакодинаміка (порушують синтез мікробної стінки в момент мітозу);

    • широкий спектр протимікробної дії.

    Є препарати для парентерального введення (цефалоридин, це- фотаксим (клафоран), цефуроксим (кетоцеф), цефазолін (кеф- зол), цефпіром (кейтен) та для внутрішнього застосування — це- фалексин (цепорекс), цефаклор (верцеф).

    Застосовують при лікуванні захворювань дихальних шляхів (пневмоніях, плевриті, абсцесі легенів), бактеріальному менінгіті, інфекційних захворюваннях кісток, суглобів, шкіри, м’яких тка­нин, при тяжких госпітальних інфекціях.

    У разі застосування цефалоспоринів можливі:

    • алергійні реакції;

    • біль при введенні внутрішньом’язово, тому препарати роз­водять у розчині новокаїну. При введенні у вену можливі флебіти

    53


    (слід вводити повільно, а краще крапельно); при прийманні через рот — диспепсичні розлади;

    • нефротоксичність (особливо цефалоридин);

  • нейротоксичність (марення, судоми);

  • гепатотоксичність;