- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Правила раціональної хіміотерапії:
- •Характерні властивості антибіотиків:
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Класифікація антибіотиків за хімічною будовою
- •Класифікація антибіотиків за спектром протимікробної дії
- •Класифікація пеніцилінів
- •Для пеніцилінів характерне:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Особливості роботи з пеніцилінами:
- •У разі застосування цефалоспоринів можливі:
- •Макроліди застосовують при:
- •Особливості роботи з макролідами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з тетрациклінами:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Сульфаніламідні препарати застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи із сульфаніламідними препаратами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з похідними нітрофурану:
- •Побічні явища:
- •Хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів
- •Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
- •Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.
- •Місцевоанестезувальні
- •Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Антихолінестеразні засоби:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з м-холіноміметиками:
- •Небажані ефекти м-холіноблокаторів:
- •Особливості роботи з м-холіноблокаторами:
- •Допомога при отруєнні:
- •Небажані ефекти гангліоблокаторів:
- •Особливості роботи з гангліоблокаторами:
- •За механізмом дії їх поділяють на дві групи:
- •Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноміметичними засобами:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноблокаторами:
- •До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •Класифікація препаратів для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу:
- •Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи із засобами для наркозу:
- •Заходи запобігання ускладненням унаслідок застосування засобів для наркозу:
- •Під час лікування гострого отруєння спиртом етиловим слід:
- •Класифікація снодійних препаратів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •Наркотичні анальгетики (опіоїди): .
- •Фармакологічні ефекти:
- •Побічні явища та заходи їх усунення:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Побічні явища ненаркотичних анальгетиків:
- •Психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Похідні фенотіазину:
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Похідні бензодіазепіну:
- •Седативні (заспокійливі) препарати
- •Класифікація седативних препаратів
- •Класифікація антидепресантів
- •Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Психостимулятори
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Класифікація стимуляторів дихання
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •Класифікація протикашльових засобів
- •Класифікація відхаркувальних засобів
- •Бронхолітики Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •При набряку легенів застосовують наступні групи препаратів:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні
- •Кардіотонічні препарати
- •Класифікація серцевих глікозидів за походженням
- •Препарати строфанту (ЗігорЬапіЬиз):
- •Фармакологічна дія серцевих глікозидів:
- •Препарати наперстянки
- •Препарати конвалії
- •ІІрепарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •Лікування передозування серцевих глікозидів включає:
- •Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії
- •Мембраностабілізувальні препарати:
- •Класифікація препаратів, що знімають брадіаритмії
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Анти а нгінальні засоби. Засоби, які застосовують для лікування інфаркту міокарда. Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Класифікація антиангінальних препаратів
- •Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання.
- •Препарати нітратів
- •Фармакологічні ефекти нітрогліцерину:
- •Коронаролітики
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
- •Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
- •Інгібітори ангіОтензинперетворювального (ангіотензинкон- вертувального) ферменту (апф, акф):
- •Шгасифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз)
- •Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тіазидні та тіазидоподібні діуретики:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при гінерсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка.
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •Жовчогінні препарати -
- •Засоби, що впливають на мої
- •Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність / тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему кров!
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл-
- •Препарати заліза
- •І Класифікація коагулянтів (гемостатиків)
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •Антикоагулянти.
- •Пре пара ти гормонів та їх синтетичних аналогів
- •Препарати аденогіпофіза
- •Препарати нейрогіпофіза
- •Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):
- •Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •Класифікація інсулінів
- •Інсуліни людські.
- •Інсуліни тваринного походження.
- •Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
- •І Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
- •Гкс пероральні та ін’єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •Класифікація протизаплідних препаратів
- •Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)
- •Кислоти й основи. Солі лужних / лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійні / протизапальні
- •Допомога при отруєнні кислотами:
- •Допомога при отруєнні основами:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Розрізняють 3 стадії в розвитку алергіііних реакцій:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:
- •Механізм протизапальної дії гкс:
- •Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (нпзп):
- •Класифікація нпзп
- •Похідні індолу — індометацин (метиндол), суліндак.
- •Основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при огпрУєннях включає наступні заходи:
- •Призупинення подальшого надходження отрути в організм.
- •Розрізняють 3 види анпшдотів:
- •Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Ентеральні шляхи
зниження секреції травних залоз.
До в’яжучих відносять препарати органічного (рослинного) походження (танін, кора дуба, трава звіробою, ягоди чорниці) і неорганічного (вісмуту нітрат основний, дерматол).
Танін — галодубильна кислота, яку одержують з чорнильних ; горішків, тобто наростів на пагонах малоазіатського дуба й сумахи. Застосовують зовнішньо у вигляді розчинів та мазей при запальних процесах шкіри та слизових оболонок.
Кора дуба містить 8% дубильних речовин, які зумовлюють його в’яжучу дію. Відвар кори дуба використовують при запальних процесах ротової порожнини, кровоточивості ясен, а також для лікування опіків.
В’яжучу дію справляють також трава звіробою, ягоди чорниш, листя шавлії, квітки ромашки тощо. їх застосовують при запальних процесах ротової порожнини і горла, а також внутрішньо при колітах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.
Вісмуту нітрат основний — в’яжучий засіб неорганічного походження. Призначають зовнішньо у мазях і присипках при запальних процесах шкіри; внутрішньо при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ентеритах, колітах. Широко застосовують також комбіновані препарати — таблетки «Вікалін», «Вікаїр», а також вісмуту субцитрат — «Де-нол» (вентрисол).
Обволікальні засоби — це індиферентні речовини рослинного походження, які здатні утворювати у воді клейкі рідини — слизи, що покривають захисною плівкою слизові оболонки або шкіру та захищають їх від подразнень.
Призначають обволікальні засоби:
при запальних та виразкових процесах на слизових оболонках травного каналу;
при отруєннях кислотами, основами тощо;
для зменшення подразнювальної дії лікарських препаратів.
До обволікальних засобів відносять: крохмаль, насіння льону,
кореневища та коріння алтеї лікарської, а також продукти — молоко, розчин яєчного білка, відвари з вівсяної крупи.
Адсорбівні — це засоби, які здатні своєю поверхнею поглинати й утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.
6-3-1666
81
Вугілля
активоване застосовують
при отруєннях, тому що пре- ііі></><-£'&
паРат
адсорбує токсичні речовини, уповільнює
або припиняє їх всмоктування. Для кращої
адсорбції застосовують у подрібненому
вигляді. Призначають також при метеоризмі
й проносах.
Поширення
набувають також ентеросорбенти, які
ефективні при отруєннях, захворюваннях
органів травлення, алергійних
захворюваннях тощо.
Подразливі
—
це лікарські речовини, що чинять
стимулю- вальну дію на чутливі нервові
закінчення шкіри і слизових оболонок
та виявляють місцеву рефлекторну та
відволікальну дію. До них відносять
розчин аміаку, гірчичники, ментол.
Розчин
аміаку під
час вдиху подразнює рецептори слизової
оболонки дихальних шляхів і рефлекторно
збуджує дихальний і судиноруховий
центри. Призначають інгаляційно хворим
у непритомному стані, а також при
сильному алкогольному сп’янінні
внутрішньо по 5—10 крапель із водою.
Гірчичники
виявляють
відволікальний ефект при запальних
процесах дихальних шляхів та легенів
(накладають на ділянку грудної
клітки), радикулітах (на поперекову
ділянку), стенокардії (на ділянку серця)
і при гіпертензіях (на потилицю).
Відволікальна дія пояснюється взаємодією
в ЦНС двох потоків збудження — з
ушкоджених внутрішніх органів та
поверхні шкіри на місці дії подразнюючої
речовини. При цьому зменшується біль
і запальні реакції в ушкоджених
органах. Не виключено, що під впливом
подразливих речовин в ЦНС виробляються
речовини типу енкефалінів і ендорфінів,
які чинять знеболювальну дію.
Під
час роботи з гірчичниками слід знати,
що їх занурюють на 5—10 с у воду температури
37-40 °С, тому що під впливом ферменту
мірозину виділяється гірчична ефірна
олія, яка має подразливі властивості.
Якщо змочити холодною водою або окропом
— фермент не утворюється (в першому
випадку) або руйнується ( у другому
випадку) і гірчична ефірна олія не
утворюється. Це стосується і роботи
з «Гірчичниками-пакетами». Гірчичники
не застосовують при ушкодженій
шкірі, гнійничкових захворюваннях,
нейродерматитах, екземі, псоріазі.
Ментол
— основний компонент ефірної олії
м’яти перцевої. Препарат малорозчинний
у воді, легко розчинний в спирті та
оліях. Ментол при нанесенні на шкіру
та слизові оболонки зумовлює
подразнення нервових закінчень, що
супроводжується відчуттям холоду;
виявляє рефлекторну та відволікальну
дію. Призначають для втирань при
міалгії, невралгії (2% спиртовий розчин);
при мігрені застосовують ментоловий
олівець; при запальних процесах верхніх
дихальних шляхів — олійний розчин.
Внутрішньо призна-
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Анестезійні засоби |
||
Дикаїн (Оісаіпит) |
Порошок; плівки для очей з дикаїном |
У порожнину кон’юнктиви — 2-3 краплі 0,25-2% розчину; в оториноларингології — 2—3 мл 0,5—1% розчину |
Анестезин (АпаезіИешит) |
Порошок; таблетки по 0,3 г; 5% мазь |
Внутрішньо по 0,3 г 3-4 рази на день; ректально — 0,05-0,1 г; на слизові оболонки — 5-20% олійний розчин; на шкіру — 5—10% мазь та присипка |
Новокаїн (NоVосаіпит) |
Порошок; ампули по 1,2, 5, 10 і 20 мл 0,25% і 0,5% розчинів та по 1, 2, 5 мл і 10 мл 1 % і 2% розчинів; флакони по 200 і 400 мл стерильного 0,25% і 0,5% розчинів; 5% і 10% мазі; супозиторії ректальні по 0,1 г |
Для інфільтраційної анестезії — 0,25-0,5% розчин; для провідникової анестезії _ 1-2% розчин; для периду- ральної анестезії — 2% розчин; для спинномозкової анестезії — 5% розчин; для термінальної анестезії — 10-20% розчин; внутрішньо - 30-40 мл 0,25-0,5% розчину; внутрішньовенно — 5-15 мл 0,25-0,5% розчину (повільно) |
б*
83
Продовження
табл. 11 препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Лідокаїну гідрохлорид (Ілсіосаіпі куйгоскіогійит) |
Ампули по 10 і 20 мл 1% розчину, по 2 і 10 мл 2% розчину, по 2 мл 10% розчину |
Для інфільтраційної анестезії — 0,25% розчину — 1000 мл; 0,5% розчину — 500 мл; для провідникової анестезії — 0,5-2% розчину; для термінальної анестезії — 1—5% розчину — 20 мл |
В’яжучі засоби |
||
Танін (Таппіпит) |
Порошок |
Для полоскання рота, носа, зіва, гортані — 1-2% розчин (водні, глицеринові); для змащування уражених ділянок — 3-10% розчин та мазь |
Відвар кори дуба (Весосіит согіісіа <2иегси$) |
|
Для полоскання відвар 1:10, зовнішньо (під час лікування опіків) — відвар 1:5 |
Вісмуту нітрат основний (ВівтиіНі зіЬпіІгаа) |
Порошок; таблетки по 0,25 і 0,5 г; 10% мазь |
Внутрішньо по 0,25 — 0,5 г 3—4 рази на день за 30 хв до їци; зовнішньо — 5-10% мазь і присипка |
Обволікальні засоби |
||
Слиз крохмалю (МисіІа%о Атуїі) |
Порошок |
Внутрішньо та ректально (15-30 мл) |
Адсорбівні засоби |
||
Вугілля активоване ( СагЬо асііїаіиз) |
Порошок; таблетки по 0,25 і 0,5 г |
Внутрішньо по 1-2 г при метеоризмі; 20-30 г при отруєннях |
Подразливі засоби |
||
Ментол (МепіИоІит) |
Порошок; 1 % і 2% олія ментолова; 1% і 2% спиртові розчини; олівець ментоловий |
Зовнішньо — 0,5-2% спиртовий розчин, 1% мазь, 10% олійна завись; під язик — 2—3 краплі 5% спиртового розчину (на грудочці цукру) |
84
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Розчин аміаку (Зоїиііо Аттопіі саизіісі) |
Флакони по 10, 40 і 100 мл; ампули по 1 мл |
Внутрішньо по 5—10 крапель в 100 мл води; зовнішньо (для миття рук) — 25 мл на 5 л води; інгаляційно — при зне- притомленні. |
Шш
7
Анатомо-фізіологічні
особливості еферентної іннервації.
7.2. Холінергічний синапс. 7.3. Класифікація
засобів, що впливають на холінергічні
синапси (табл. 12).
Антихолінестеразні
засоби. 7.5. Засоби, що впливають на
мускариночутливі рецептори. 7.5.1.
М-Холіно- міметики. 7.5.2. М-Холіноблокатори.
7.6. Засоби, що впливають на нікотиночутливі
рецептори. 7.6.1. Н-Хо- ліноміметики.
7.6.2. Н-Холіноблокатори: а) гангліобло-
катори; б) міорелаксанти.
ил,к&-
і/
(/
До
еферентних нервів належать рухові
(соматичні), які ін- нервують скелетні
м’язи, і вегетативні, які регулюють
функції внутрішніх органів.
Вегетативні
нерви на відміну від соматичних
перериваються у нервових вузлах
(гангліях) і складаються з прегангліонарного
і постгангліонарного волокон. Соматичні
не перериваються і мають одне волокно.
Вегетативні
нерви поділяють на симпатичні
і
парасимпатичні.
Вони
відрізняються один від одного у місцях
виходу з ЦНС, у місці розташування
ганглій (симпатичні — поблизу від місця
виходу з ЦНС, а парасимпатичні — поблизу
виконавчих органів), а також виявляють
протилежний вплив на функції внутрішніх
органів. Останній пояснюється тим, що
із закінчень нервів виділяються
нейромедіатори (трансмітери) — речовини,
які є переносниками нервового збудження.
Нерви, з яких виділяється нейромедіатор
ацетилхолін, називають холінергічними,
а нерви, з яких виділяється норадреналін
— адренергічними.
86Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
Синапс
—
це місце контакту між двома нейронами
або між нервовими закінченнями і
ефектором (виконавчим органом). Синап-
си, в яких виділяється ацетилхолін,
називають холінергічними, а в яких
норадреналін, — адренергічними.
7.2.
Холінергічний синапс складається з
пресинаптичної і постсинаптичної
мембран, між якими розташована синаптична
щілина.
У
пресинаптичних закінченнях холінергічних
нервів є пухирці (везикули), в яких
виробляється медіатор ацетилхолін, що
надходить у синаптичну щілину і
потрапляє на постсинаптичну мембрану,
де взаємодіє з холінорецепторами.
Внаслідок цього виникає деполяризація
постсинаптичної мембрани — потенціал
дії, який спричинює зміну функції
ефектора. Після взаємодії ацетилхолін
руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.
Холінорецептори
(спеціальні
утворення на постсинаптичній мембрані)
неоднаково чутливі до хімічних речовин.
Розрізняють мускариночутливі, або
м-холінорецептори, що чутливі до
мускарину (алкалоїд грибів мухоморів),
та нікотиночутливі, або н-хо- лінорецептори,
що чутливі до нікотину (алкалоїд тютюну).
М-Холінорецептори
розташовані
в постгангліонарній мембрані клітин
ефекторних органів, на закінченнях
холінергічних нервів, у ЦНС, екзокринних
залозах.
Н-Холінорецептори
розташовані
в гангліях (симпатичних і парасимпатичних),
у мозковій речовині надниркових залоз,
кароти- дних синусах, на закінченнях
соматичних нервів і в ЦНС.
Як
лікарські препарати призначають
речовини, що впливають на холінорецептори
і ацетилхолінестеразу.Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
прозерин
(неостигміну метилсу- льфат); галантаміну
гідробромід (нівалін); піридостигміну
бромід (калімін).Антихолінестеразні засоби:
Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
М-холіноміметики (мускариноміметичні): пілокарпіну гід- рохлорид, ацеклідин.
М-холіноблокатори (атропіноподібні): атропіну сульфат, препарати красавки (беладонни), скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, метацин.
