- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Правила раціональної хіміотерапії:
- •Характерні властивості антибіотиків:
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Класифікація антибіотиків за хімічною будовою
- •Класифікація антибіотиків за спектром протимікробної дії
- •Класифікація пеніцилінів
- •Для пеніцилінів характерне:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Особливості роботи з пеніцилінами:
- •У разі застосування цефалоспоринів можливі:
- •Макроліди застосовують при:
- •Особливості роботи з макролідами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з тетрациклінами:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Сульфаніламідні препарати застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи із сульфаніламідними препаратами:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Особливості роботи з похідними нітрофурану:
- •Побічні явища:
- •Хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів
- •Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
- •Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.
- •Місцевоанестезувальні
- •Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Антихолінестеразні засоби:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з м-холіноміметиками:
- •Небажані ефекти м-холіноблокаторів:
- •Особливості роботи з м-холіноблокаторами:
- •Допомога при отруєнні:
- •Небажані ефекти гангліоблокаторів:
- •Особливості роботи з гангліоблокаторами:
- •За механізмом дії їх поділяють на дві групи:
- •Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноміметичними засобами:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи з адреноблокаторами:
- •До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •Класифікація препаратів для наркозу
- •Засоби для інгаляційного наркозу:
- •Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи із засобами для наркозу:
- •Заходи запобігання ускладненням унаслідок застосування засобів для наркозу:
- •Під час лікування гострого отруєння спиртом етиловим слід:
- •Класифікація снодійних препаратів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •Наркотичні анальгетики (опіоїди): .
- •Фармакологічні ефекти:
- •Побічні явища та заходи їх усунення:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Побічні явища ненаркотичних анальгетиків:
- •Психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Похідні фенотіазину:
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Похідні бензодіазепіну:
- •Седативні (заспокійливі) препарати
- •Класифікація седативних препаратів
- •Класифікація антидепресантів
- •Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Психостимулятори
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Класифікація стимуляторів дихання
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •Класифікація протикашльових засобів
- •Класифікація відхаркувальних засобів
- •Бронхолітики Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •При набряку легенів застосовують наступні групи препаратів:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні
- •Кардіотонічні препарати
- •Класифікація серцевих глікозидів за походженням
- •Препарати строфанту (ЗігорЬапіЬиз):
- •Фармакологічна дія серцевих глікозидів:
- •Препарати наперстянки
- •Препарати конвалії
- •ІІрепарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •Лікування передозування серцевих глікозидів включає:
- •Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії
- •Мембраностабілізувальні препарати:
- •Класифікація препаратів, що знімають брадіаритмії
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Анти а нгінальні засоби. Засоби, які застосовують для лікування інфаркту міокарда. Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Класифікація антиангінальних препаратів
- •Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання.
- •Препарати нітратів
- •Фармакологічні ефекти нітрогліцерину:
- •Коронаролітики
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
- •Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
- •Інгібітори ангіОтензинперетворювального (ангіотензинкон- вертувального) ферменту (апф, акф):
- •Шгасифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз)
- •Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тіазидні та тіазидоподібні діуретики:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, які застосовують при гінерсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •Засоби, що впливають на моторику шлунка.
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •Жовчогінні препарати -
- •Засоби, що впливають на мої
- •Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність / тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему кров!
- •Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл-
- •Препарати заліза
- •І Класифікація коагулянтів (гемостатиків)
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •Антикоагулянти.
- •Пре пара ти гормонів та їх синтетичних аналогів
- •Препарати аденогіпофіза
- •Препарати нейрогіпофіза
- •Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):
- •Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •Класифікація інсулінів
- •Інсуліни людські.
- •Інсуліни тваринного походження.
- •Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
- •І Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
- •Гкс пероральні та ін’єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •Класифікація протизаплідних препаратів
- •Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)
- •Кислоти й основи. Солі лужних / лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійні / протизапальні
- •Допомога при отруєнні кислотами:
- •Допомога при отруєнні основами:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Розрізняють 3 стадії в розвитку алергіііних реакцій:
- •Особливості роботи з препаратами:
- •Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:
- •Механізм протизапальної дії гкс:
- •Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (нпзп):
- •Класифікація нпзп
- •Похідні індолу — індометацин (метиндол), суліндак.
- •Основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при огпрУєннях включає наступні заходи:
- •Призупинення подальшого надходження отрути в організм.
- •Розрізняють 3 види анпшдотів:
- •Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Ентеральні шляхи
забарвлення сечі в яскраво-жовтий колір.
Ентеросептол призначають при кишкових інфекціях.
Останнім часом широко застосовують інші групи похідних
хіноліну — 4-оксихіноліни, або фторхінолони (офлоксацин, нор- флоксацин).
Фторхінолонам властиві:
надширокий спектр протимікробної дії;
хороша проникність усередину мікроорганізмів;
біозасвоєння — 40—100%, але таблетки не можна розжовувати та запивати молоком;
значна тривалість дії, тому призначають 1—2 рази на добу. Фторхінолони застосовують при різних інфекціях ЦНС,
дихальних шляхів, травного каналу, інфекційних захворюваннях шкіри та м'яких тканин.
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Ампіцилін (Атрісіїїіпит) |
Таблетки і капсули по 0,25 г |
Внутрішньо по 0,5 г 4—6 разів на день за 1-1,5 год до їди |
Ампіциліну натрієва сіль (АтрісіІІіпит- паїгіит) |
Флакони по 0,25 і 0,5 г (у комплекті зі стерильною водою для ін’єкцій в ампулах по 2 мл) |
Вводять внутрішньом'язово через кожні 4-6 год. Для внутрішньовенного введення разову дозу препарату розчиняють у 5-10 мл стерильної води для ін’єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять повільно протягом 3-5 хв |
Цефалексин ( Се/аіехіпит) |
Капсули по 0,25 г; таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо по 0,25—0,5 г через 4—6 год. Курс лікування — 7-14 діб |
Тетрациклін (Теїгасусііпит) |
Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05; 0,1 і 0,25 г; мазь для очей, в якій міститься 0,01 г препарату в 1 г |
Внутрішньо по 0,2—0,25 г 3—4 рази на день (запивати водою) під час або одразу після їди |
Метацикліну гідрохлорид (МеіИасусІіпі ИусІгосИІогШит) |
У капсулах по 0,15 і 0,3 г |
Внутрішньо дорослим і дітям віком понад 8 років по 0,3 г 2-3 рази на добу під час або після їди |
Левоміцетин (іаеуотусе(іпит) |
Таблетки по 0,25 і 0,5 г; двопластові таблетки пролонгованої дії по 0,65 г; капсули по 0,1; 0,25 і 0,5 г; 0,25% розчин у флаконах по 10 мл (краплі для очей) |
Внутрішньо по 0,25-0,5 г 3—4 рази на день за 30 хв до їди. Курс лікування 7-10 діб. У кон’юнкти- вальний мішок — 0,25% водний розчин |
Стрептоміцину сульфат (Зігеріотусіпі хиі/ах) |
Флакони по 0,25; 0,5 і 1г |
Внутрішньом'язово по 0,5 г 1—2 рази на добу |
63
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Сул ьфацил - натрі й (5иІ/асуІит-паІгіит) |
Порошок; ампули по 5 мл 30% розчину; флакони по 5 та 10 мл 30% розчину; 20% розчин (краплі для очей) у тюбиках- крапел ьн и цях по 1,5 мл; 30% мазь в упаковці по 10 г |
Внутрішньо по 0,5—1 г; внутрішньовенно (повільно) 0,9-1,5 г; у порожнину кон’юнктиви — 1-2 краплі 10-30% розчину або 10-30% мазь |
Бісептол-480 (120,140, 960) (ВіаеріоІ-480 (120, 240, 960)) |
Таблетки по 20 шт. |
Внутрішньо по 2 таблетки 3 рази на добу після їди |
Нітроксолін (Мігохоїіпит) |
Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05 г |
Внутрішньо по 0,1 г через кожні 6 год |
Фуразолідон (РигагоІШопит) |
Таблетки по 0,05 г |
Внутрішньо по 0,1—0,15 г через кожні 6 год |
Фурадонін |
Таблетки по 0,05 г; таблетки, розчинні в кишках, по 0,1 г |
Внутрішньо по 0,1-0,15 г через кожні 6—8 год |
5
_ 3-1666
Протитуберкульозні
засоби (табл. 5). 5.2. Проти- спірохетозні
засоби (табл. 6). 5.3. Противірусні засоби
(табл. 7). 5.4. Засоби для лікування хворих
на трихомоноз (табл 9). 5.5. Протимікозні
засоби (табл. 8). 5.6. Протигельмінтні
засоби (табл. 10).
До
протитуберкульозних відносять
хіміотерапевтичні засоби, які
затримують розмноження і зменшують
вірулентність мікобактерій
туберкульозу. Комітет з лікування
Міжнародної протитуберкульозної
спілки в 1975 р. запропонував таку
класифікацію протитуберкульозних
засобів:
Група
Хіміотерапевтичні засоби різних груп
А
(найбільш
ефективні) —
ізоніазид та інші похідні гідразиду
ізонікотинової кислоти, рифампіцин.
Група В (ефективні) — стрептоміцин, етамбутол, канаміцин, етіонамід, піразинамід, циклосерин.
Група С (найменш ефективні) — ПАСК, тіоацетазон.
Розроблено 3 основні схеми застосування протитуберкульозних
засобів:
тривале лікування (18—24 міс). Спочатку призначають комбінацію з трьох препаратів (2—3 міс), потім з двох;
уривчасте лікування;
короткотривалі курси лікування. Різні схеми лікування короткотривалими курсами відрізняються компонентами, які використовують у початковий період, але всі засновані на тривалому лікуванні із застосуванням ізоніазиду і рифампіцину.
Ізоніазид — синтетичний протитуберкульозний препарат, який вибірково діє на мікобактерії туберкульозу. Залежно від концентрації справляє бактеріостатичну або бактерицидну дію. Препарат добре всмоктується з травного каналу, розподіляється у водному середовищі організму, проходить через тканинні бар’єри та про
никає
в клітини і спинномозкову рідину.
Підлягає ацетилюванню. Виводиться
нирками. Застосовують для лікування
всіх форм туберкульозу. Призначають
внутрішньо по 0,3 г 2 разиґна день або по
0,6 г І раз на день. У разі необхідності
призначають внутрішньовенно або
внутрішньом’язово.
нейротоксичність
(безсоння, судоми, психічні порушення,
порушення пам’яті). Для запобігання
цьому слід призначати з ізоніазидом
піридоксин (вітамін ВПобічні явища:
6);