Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АНТИСЕПТИЧНІ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБ1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
392.6 Кб
Скачать
  • вводять препарати: натрію гідрокарбонат (для усунення аци­дозу), глюкозу з інсуліном (для окиснення спирту) тощо.

    Хронічне отруєння (алкоголізм) характеризується звиканням, психічною і фізичною залежністю, синдромом абстиненції. Пос­тійне тривале застосування алкоголю призводить до порушення функції внутрішніх органів і систем. У вагітних вживання спирт­них напоїв може стати причиною алкогольного синдрому плода: мікроцефалія, затримка розумового розвитку дитини аж до оліго­френії, м’язова гіпотонія, аномалія розвитку серця і статевих орга­нів. Особливо небезпечний період з 4-го по 10-й тиждень вагітності.

    Серед фармакологічних засобів для лікування алкоголізму ефе­ктивним є тетурам (дисульфірам, антабус). Суть лікування полягає у тому, що коли призначають тетурам разом з 20—30 мл горілки, порушується окиснення спирту на рівні ацетальдегіду, у пацієнта з’являються гіперемія обличчя, артеріальна гіпотензія, тахікардія, підвищення потовиділення, порушення дихання, блювання, страх смерті. Це може тривати від 30 хв до декількох годин. Таким чи­ном у пацієнта виробляється відраза до алкоголю. Тетурам не при­значають особам віком понад 50 років, при серцево-судинних за­хворюваннях, патології печінки, нирок і обміну речовин.

    Є пролонгована форма тетураму — стерильні таблетки для імп­лантації еспераль. У деяких випадках з метою негативної реакції на алкоголь також використовують блювотний засіб — апоморфін, різні психотропні засоби. Але поки що ефективних лікарських за­собів для лікування алкоголізму немає.

    1. Снодійні засоби — це лікарські препарати, що сприяють за­сипанню і забезпечують необхідну тривалість та глибину сну. Во­ни пригнічують міжнейронну (синаптичну) передачу в ЦНС.

    Класифікація снодійних препаратів

    1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів: похідні бензодіазепіну нітразепам, діазепам (седуксен, сибазон), феназепам, нозепам, ло- разепам; препарати різної хімічної будови зопіклон (імован).

    2. Снодійні засоби з наркотичним типом дії: похідні барбітурової кислоти: етамінал-натрій, барбаміл, фенобарбітал, аліфатичні сполуки (хлоралгідрат).

    Похідні бензодіазепіну дають анксіолітичний (усунення пси­хічного напруження), снодійний, седативний (заспокійливий), про- тисудомний і м’язоворозслаблювальний ефекти. Механізм їх сно­дійної дії пов’язують із взаємодією зі спеціальними бензодіа-

    117


    зепіновими рецепторами, внаслідок чого вони посилюють ГАМК (у-аміномасляна кислота) — міметичний, тобто гальмівний вплив на ЦНС.

    Снодійний ефект після застосування нітразепаму настає через 30—60 хв і триває до 8 год. Нітразепам потенціює дію засобів для наркозу, спирту етилового. Препарат кумулює. При тривалому за­стосуванні спричинює звикання. На відміну від барбітуратів, має незначний вплив на структуру сну, спричинює менший ризик роз­витку лікарської залежності.

    Застосовують нітразепам при порушеннях сну різного характе­ру, а також при неврозах та в комбінації з протисудомними засоба­ми для лікування хворих на епілепсію.

    Побічні явища:

    • сонливість;

  • атаксія; порушення координації рухів;