наркоз погано керується.

Класифікація засобів для інгаляційного наркозу за тривалістю дії:

• препарати короткої тривалості дії (тривалість наркозу 5—10 хв): пропандид (сомбревін), кетамін (кеталар, каліпсол), альтезин, ди- приван;

• препарати середньої тривалості дії (тривалість наркозу 20-40 хв): тіопентал-натрій, гексенал;

• препарати довгої тривалості дії (тривалість наркозу 90-120 хв): натрію оксибутират.

Тіопентал-натрій — порошок жовтуватого або жовтувато-зеле- ного кольору, легко розчинний у воді. Розчин готовлять ех (етроге на стерильній воді для ін’єкцій. Вводять внутрішньовенно (повіль­но) або ректально (дітям). Наркоз настає відразу і триває 20 хв.

Побічні явища:

• артеріальна гіпотензія;

• ларингоспазм, бронхоспазм, рефлекторна зупинка серця;

• підсилення секреції бронхіальних залоз.

Натрію оксибутират — білий порошок, легко розчинний у воді. Випускається в ампулах 20% по 20 мл. Вводять внутрішньовенно повільно, зрідка — внутрішньом’язово або внутрішньо. В резуль­таті внутрішньовенного введення настає стадія наркозу через 30 хв і триває 2-4 год.

Побічні явища:

• рухове збудження, судомні тремтіння кінцівок і язика — внаслідок швидкого внутрішньовенного введення;

• блювання;

• рухове і мовне збудження під час виходу з наркозу.

Кетамін (кеталар, каліпсол) — білий порошок, легко розчин­ний у воді і спирті. Кетамін призводить до дисоційованої загальної анестезії, яка характеризується кататонією, амнезією і анальгезією. Кетамін вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Трива­лість наркозу — Ю-15 хв залежно від способу введення. Застосову­ють препарат для введення в наркоз, а також для його підтриман­ня. Кетамін можна використовувати також амбулаторно під час короткочасних хірургічних втручань.

Побічні явища:

• артеріальна гіпертензія, тахікардія;

підвищення внутрішньочерепного тиску;

гіпертонус, м’язовий біль;

галюцинаторний синдром (хворі потребують спостереження після операції).

Кетаміновий наркоз не слід застосовувати хворим з порушен­ням психіки та епілепсією.

і. Пропанідид (сомбревін) вводять внутрішньовенно повільно. Наркоз настає через 20—40 с і триває 3—5 хв. Використовують пре­парат для введення в наркоз, а також в амбулаторних умовах під час короткотривалих операцій і для діагностичних досліджень (біопсія, зняття швів, катетеризація).

Побічні явища:

• брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність;

• бронхоспазм, анафілактичний шок;

• тромбофлебіт.

Особливості роботи із засобами для наркозу:

• тіопентал-натрій та інші барбітурати не можна змішувати в одному шприці з кетаміном, дитиліном, пентаміном, аміназином і піпольфеном, оскільки внаслідок фізико-хімічної взаємодії утво­рюється осад.

Заходи запобігання ускладненням унаслідок застосування засобів для наркозу:

• вибухонебезпечні речовини комбінують з фторотаном;

• неінгаляційні анестетики комбінують з інгаляційними засо­бами для наркозу, щоб зменшити або усунути стадію збудження, відчуття ядухи, психічну травму;

• перед наркозом для зменшення рефлекторних реакцій і обме­ження секреції залоз пацієнтам роблять премедикацію (підготовку до операції) — вводять атропін (або інший м-холіноблокатор); для усу­нення болю — анальгетики (фентаніл, промедол тощо), для по­силення розслаблення скелетних м’язів — міорелаксанти (тубо- курарин); для зменшення проявів алергії — антигістамінні (димед­рол, піпольфен) препарати. Для премедикації призначають також транквілізатори, нейролептики, гангліоблокатори, клофелін та інші лікарські засоби.

2. Спирт етиловий при місцевому застосуванні дає виразний антисептичний, а також подразливий та в’яжучий ефект (див. лек­цію № 3). Резорбтивна дія препарату проявляється пригніченням ЦНС, що є причиною гострих і хронічних отруєнь при вживанні спиртних напоїв. Спирт етиловий при внутрішньому застосуванні швидко всмоктується (особливо натще) в основному в тонкій ки­шці і приблизно 20% — у шлунку. В організмі 90% етилового спир­ту підлягає біотрансформації до вуглекислого газу і води. Окисню-

ється в печінці з виділенням енергії (7,1 ккал/г). Спирт етиловий у незміненому вигляді виділяється легенями, нирками і потовими залозами.

Пригнічувальна дія спирту етилового залежно від концентрації в крові і тканинах мозку має 3 стадії:

• стадію збудження;

стадію наркозу;