протиблювотні препарати не можна застосовувати при блю­ванні на фоні отруєнь.

4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.

1. Засоби, які застосовують при порушенні секреції підшлун­кової залози (захворювання підшлункової залози з порушенням її зовнішньої секреції проявляються формою гострого або хронічно­го панкреатиту):

• засоби для лікування хронічного панкреатиту, пухлин та ат­рофії залозистих елементів: ферментні препарати, або засо­би замісної терапії — панкреатин, трифермент, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал, ензистал, ораза. Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової зало­зи—трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують перетравлю­вання білків, вуглеводів та жирів. Ферментні засоби застосо­вують при розладах травлення, хронічних ентероколітах, панкреатитах тощо;

• засоби для лікування гострого панкреатиту:

а) антиферментні препарати: апротинін (контрикал, трасилол, гордокс);

б) м-холіноблокатори.

Антиферментні препарати знижують активність ферментів підшлункової залози. Застосовують при гострому панкреатиті, панкреанекрозі, для запобігання післяопераційному панкреатиту.

«-і ^ лжл . . г,г засоби, які стимулюють

2. Жовчогінні препарати -

утворення жовчі (справляють холере^^. ^ _{жовчовивідних} вщтік жовчі, розслаблюють непосму _{(виявляють холекінети}. шляхів та сприяють виходу ЖОВЧІ В ки^ чну дію):

• холеретичні препарати: _{жовчні кислотИ)} _ _<<Адо.

а) препарати, що містять суху жовч хол», «Холензим»;

настій кукурузних приимо-

б) препарати лікарських рослин —

чок, квітів цмину, фламін, холосас, х<? . ’ .

\ • ^аАеНамщ, нікодин;

в) синтетичні препарати - оксаф* „латифіліну

. холекінетичні препарати - ат> _{гід магнію ль}-

гідротартрат, но-шпа, папаверин-

фат. „„_іп/1-гь для лікування хронічних

Жовчогінні препарати застосовую ^.. _{жовчовивідних} ^

гепатитів, холециститів, холангітів, дИ _{их гепатитах}^ _дистро.

хів тощо. Протипоказані ці засоби^ _{жовтяниці}.

фи печінки, холеретики — при оотур*¹

^к що захищають клітини пе-

3. Гепатопротектори - ^^тотокснчних речовин, нор- чінки від пошкоджуючого ВПЛИВУ геп-‘

малізують обмінні процеси у гепатої#. _отг

^д . _пдіпіди клітинних мембран —

• засоби, що впливають на фосфо

есенціале, ліпін, ліпостабіл гегі ^^ _біліг.

• бюфлавонощи — силібініН (лег^ нін, гепабене;

• вітаміни — токоферолу ацетат;

. тваринного походження '“^„лікування гепатитів, циро- Гепатопротектори застосовують» _{ксичними речовинами}.

зу печінки, ураження печінки гепато¹

^ „ ..„-горику кишок:

5. Засоби, що впливають на мої

_ і рухову активність кишок —

• засоби, що стимулюють тонус > _кишок);

прозерин, ацеклщин (застосовують пу

’ ⁴ ^ рухову активність кишок —

• засоби, що знижують тонус _{но папаверин>}

атропіну сульфат, платифілшу _{вих спа}змах, коліці);

бензогексоніи (застосовують При киі>

що стимулюють рухову акти-

• проносні препарати — засоои, ^

вність кишок, зумовлюють дефекаиі^ _{всій ині кишок} _ _со

. проносні препарати, що діють' _сульфат, карлова-

льові проносні (магнію сульф** рівська сіль, глауберова сіль);

• проносні препарати, що діють на тонку кишку — рицинова олія;