Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АНТИСЕПТИЧНІ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБ1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
392.6 Кб
Скачать
  • тремтіння кінцівок.

    Ефедрин протипоказаний при безсонні, підвищеному АТ, за­хворюваннях серця.

    1. Симпатолітики — засоби, що пригнічують передачу збу­дження із закінчень адренергічних нервів на адренорецептори.

    Октадин (гуанітидину сульфат) — симпатолітик, що знищує за­паси норадреналіну в адренергічних закінченнях, тобто ослаблює симпатичну іннервацію до артеріол і серця. Під впливом препара­ту знижується сила і частота серцевих скорочень, тонус судин, АТ. Препарат призначають при гіпертонічній хворобі внутрішньо за схемою. Виражений антигіпертензивний ефект з’являється через 4—7 діб і зберігається після відміни препарату до 2 тиж. Для поси­лення дії і зменшення затримки рідини в організмі препарат ком­бінують із діуретиками. Лікування краще починати в стаціонарі.

    Побічні явища:

    • ортостатичний колапс;

    • брадикардія;

    • нудота, блювання;

    • сухість слизових оболонок носа і ротової порожнини;

    • набряки;

    • ульцерогенна дія;

    • імпотенція.

    Резерпін (рауседил) — це алкалоїд рослини роду раувольфія. Препарат знижує вміст норадреналіну в закінченнях адренергіч­них нервів, тобто виявляє симпатолітичну дію. Знижує рівень ка- техоламінів в ЦНС, тому діє заспокійливо і має слабкий антипси- хотичний ефект. Під впливом резерпіну зменшується загальний

    105


    Назва

    препарату

    Форма випуску

    Спосіб застосування

    Адреноміметики

    Адреналіну

    гідрохлорид

    (Асігепаііпі

    НусІгосИІогісіит)

    Ампули по 1 мл 0,1% розчину; флакони по 10 мл 0,1% розчину для зовнішнього застосування

    Підшкірно, внутрішньом’язо­во, внутрішньовенно 0,3-0,75 мл 0,1% розчину; у порожнину кон’юнктиви 1-2 краплі 1-2% розчину

    106

    Назва

    препарату

    Форма випуску

    Спосіб застосування

    Норадреналіну

    гідротартрат

    (ШгасІгепаПпі

    НуАгоіаПгаз)

    Ампули по 1 мл 0,2% розчину

    Внутрішньовенно крапельно 2—4 мл 0,2% розчину (0,004-0,008 г) в 1 л 5% розчину

    Мезатон

    (МешШшт)

    Порошок; ампули по 1 мл 1% роз­чину

    Внутрішньо по 0,01—0,025 г 2—3 рази на добу; підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно 0,3-0,5 мл 1% розчину; у порожнину носа — 2-3 краплі 0,25—0,5% розчину; у кон’юнктивальну порожнину — 2—3 краплі 1 — 2% розчину

    Нафтизин

    (ШрИіИугіпит)

    Флакони по 10 мл 0,05% і 0,1% розчину

    У порожнину носа 1—2 краплі 0,05-0,1% розчину

    Ізадрин (Іаасігіпит)

    Порошок; флако­ни по 25 і 100 мл 0,5% і 1% роз­чинів; таблетки по 0,005 г

    Інгаляційно 0,1—0,2 мл 0,5-1% розчину; під язик — 0,005 г

    Сальбутамол

    (ЗаІЬиіатоІит)

    Таблетки по 0,002 г; аерозоль для інгаляції (1 інгаляція — 0,0001 г); флакони з 0,5% розчину

    Внутрішньо по 0,002-0,004 г 3—4 рази на день; інгаляційно 1—2 дози аерозолю

    Фенотерол

    (Тепоіегоіит)

    Аерозоль для інгаляцій по 15 мл

    Інгаляційно 1 —2 дози 3 рази на добу

    Орципреналіну сульфат ( Огсіргіпаїіпі аиі/аа)

    Аерозольний інгалятор; 0,05% розчин в ампулах по 1 і 10 мл; таблетки по 0,02 г

    Інгаляційно; підшкірно, внутрішньом’язово по 1—2 мл 0,05% розчину, іноді внутрішньовенно 1 мл 0,05% розчину (повільно); внутрішньо по 1/2—1 табл 3~4 рази на добу

    107

    Назва

    препарату

    Форма випуску

    Спосіб застосування

    Симпатоміметики

    Ефедрину гідрохлорид (Еркесігіпі куйгоскіогійит)

    Порошок; таб­летки по 0,025 г; ампули по 1 мл 5% розчину; флакони по 10 мл 2% і 3% розчину

    Внутрішньо по 0,025—0,05 г 2-3 рази на добу; підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно 0,4-1 мл 5% розчину; у порожнину носа — 2—4 краплі 2-3% розчину

    Адреноблокатори

    Фентоламіну

    гідрохлорид

    (Ркепіоіатіпі

    куйгоскіогійит)

    Порошок; таб­летки по 0,025 г

    Внутрішньо після щи по 0,05 г 3—4 рази на добу

    Празозин (Ргагозіпит)

    Таблетки по 0,001; 0,002 і 0,005 г

    Внутрішньо першу дозу 0,0005-0,001 г перед сном, а потім індивідуально по 0,003—0,02 г 3-4 рази на день

    Анаприлін

    (Апаргіїіпит)

    Таблетки по 0,01-0,004 г; ампули по 1 і 5 мл 0,1% розчину

    Внутрішньо за схемою, почи­наючи з 0,02 г (20 мг) 3-4 ра­зи на добу (до 320-480 мг); внутрішньовенно 1 мл 0,1% розчину

    Окспренолол

    (тразикор)

    ( Охргепоіоі)

    Таблетки по 0,02 г (20 мг)

    Внутрішньо за схемою, починаючи з 0,02 г (20 мг) 3 рази на день

    Метопролол

    (Меіоргоіоіит)

    Таблетки по 0,05 і 0,1 г; 1% розчин по 5 мл

    Внутрішньо по

    0,1 (100 мг)- 0,2 г (200 мг)

    2-3 рази на день; внутрішньо­венно 5 мл 1% розчину

    Талінолол

    (Таїіпоіоіит)

    Драже по 0,05 г

    Внутрішньо по 0,05 г 3 рази на день, у разі необхідності збільшують дозу на 0,1 г 3 рази на день

    Атенолол

    (аіепоіоіит)

    Таблетки по 0,05 та 0,1 г

    Внутрішньо по 0,1 г за добу на один прийом. У тяжких випадках дозу збільшують

    108

    Назва

    препарату

    Форма випуску

    Спосіб застосування

    Симпатолітики

    Октадин ( Осіасііпит)

    Порошок; таблетки по 0,025 г

    Внутрішньо за схемою, почи­наючи з 0,01-0,0125 г 1 раз на добу зранку), до 0,05—0,075 г на добу

    Резерпін ( Кезегріпит)

    Порошок; таблетки по 0,0001-0,00025 г

    Внутрішньо після їди по 0,00005—0,0001 г 2—3 рази на добу

    Метилдофа (МеікуШорка)

    Таблетки по 0,25 г

    Внутрішньо по 0,25-0,5 г 3 рази на день

    Засоби, що впливають на центральну нервову систему

    1. Засоби для наркозу. Загальна характеристика (табл. 15). 9.1.1. Засоби для інгаляційного наркозу. 9.1.2. Засоби для неінгаляційного наркозу. 9.2. Спирт етиловий. Основні фармакологічні властивості. Гост­ре і хронічне отруєння спиртом етиловим. 9.3. Снодійні засоби (табл. 16). 9.4. Анальгезивні засоби. Загаль­на характеристика. \*9.4.1. Наркотичні анальгетики (табл. 17). Порівняльна характеристика препаратів. Гостре і хронічне отруєння. 9.4.2. Ненаркотичні аналь­гетики. Анальгетики-антипіретики (табл. 18).

    1. Засоби для наркозу — це засоби, в результаті введення яких в організм виникає стан наркозу (від грец. пагсозіз — оніміння).

    Наркоз — це оборотне пригнічення центральної нервової сис­теми, яке супроводжується знепритомленням, втратою больових та інших видів чутливості, пригніченням рефлекторної активності і розслабленням скелетних м’язів за умови збереження серцево- судинної діяльності і дихання.

    Наркоз — один із методів загального знеболення.

    Фармакодинаміку засобів для наркозу остаточно не вивчено. Усі препарати порушують синаптичну передачу в ЦНС. За по­слідовністю пригнічення ЦНС виділяють чотири стадії наркозу:

    1. Стадія анальгезії. Спочатку знижується больова чутливість, а потім додається амнезія. Інші види чутливості, тонус скелетних м’язів і рефлекси збережені.

  • Стадія збудження. Ця стадія характеризується мовною та руховою активацією, підвищенням АТ, порушенням дихання, під­


    силенням усіх рефлексів (можлива зупинка серця, блювання, бро- нхо- і ларингоспазм).

    1. Стадія хірургічної анестезії. У пацієнта відсутні всі види чу­тливості, пригнічені рефлекси м’язів; відновлюється нормальне дихання, стабілізується АТ. Зіниці розширені, очі відкриті. На цій стадії виділено чотири рівні.