
- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
Цей регіон утворюють 16 країн і є найбільшим на континенті за їх чисельністю. Держави об'єднуються насамперед за географічною ознакою. В цілому це один із най- нестабільніших і най бідніших регіонів світу, де донині перманентно виникають війни, здійснюється навіть широкомасштабний геноцид. Із Сомалі вимушені були тікати навіть американці. Якраз у Східній Африці було завдано потужних терористичних ударів по посольствах США. У наш час майже єдиною державою регіону, яка є значною мірою острівцем стабільності та відносного процвітання в морі хаосу та страждань, є Кенія.
Схі́дна А́фрика — географічний термін, що охоплює країни Африки на схід від Нілу за винятком Єгипту. До них належать:
Бурунді (столиця Бужумбура),
Джибуті (столиця Джибуті),
Кенія (столиця Найробі),
Коморські острови (столиця Мороні),
Мадагаскар (столиця Антананаріво),
Маврикій (столиця Порт-Луї),
Мозамбік (столиця Мапуту),
Південний Судан (столиця Джуба),
Реюньйон (столиця Сен-Дені),
Руанда (столиця Кігалі),
Сейшельські острови (столиця Вікторія),
Сомалі (столиця Могадішу),
Судан (столиця Хартум),
Танзанія (столиця Додома),
Уганда (столиця Кампала),
Еритрея (столиця Асмера),
Ефіопія (столиця Аддис-Абеба),
У Східній Африці проживають близько 200 народностей і зустрічаються чотири мовні групи. Унаслідок великих культурно-соціальних відмінностей в Східній Африці міститься значний конфліктний потенціал, що не раз виразився в минулих і поточних війнах, зокрема громадянських.
Межі багатьох держав встановлювалися колишніми колоніальними державами довільно, не враховуючи природних етнічних і культурних меж. Цей факт значно ускладнює розвиток регіону.
Низка країн Східної Африки - Ефіопія, Республіка Замбія, Республіка Сомалі і Республіка Бурунді - утворили в 1967 р. митний союз - Східноафриканське співтовариство.
Східна Африка більшістю антропологів розглядається як колиска Людства.
Чисельність і демографічні особливості. Природний приріст населення високий (2,9 % на рік), максимальний рівень його в Джибуті (4,8 %), Танзанії (3,1 %), Малаві (3,1 %), Уганді (3 %). В африканських сім'ях зберігаються традиції багатодітності, у деяких областях — полігамні форми шлюбу. В Кенії та Малаві зафіксовані одні з найвищих на материку показники народжуваності (до 55 народжених на 1000 осіб). Висока народжуваність зумовила в багатьох країнах, особливо в Кенії, дуже велику кількість дітей віком до 15 років (45 %) і, навпаки, найменше осіб похилого віку — всього 2,9 % . Абсолютно пропорційним є співвідношення між чоловіками та жінками.
Расовий склад. На території регіону мешкають представники трьох расових типів: на північному сході та сході переважає ефіопський расовий тип, в екваторіальних лісах і саванах — негроїдний, на південному сході та півдні — бушменський.
Ефіопський тип виник внаслідок поступового змішання середземноморських європеоїдів із негроїдами.
В екваторіальних лісах здавна мешкають низькорослі племена пігмеїв. За антропологічними ознаками вони подібні до типових представників великої негроїдної раси, з якими перебувають у віддаленій спорідненості. З епохи палеоліту на південному сході Африки переважає населення бушменського типу, з незначними рисами монголоїдності.
Етнічний склад. Населення півночі та півдня регіону дуже різниться за етнічним складом. На півночі (Ефіопія, Еритрея, Джибуті, Сомалі) переважають народи семітпо-хамітської мовної сім'ї, на південь від півострова Сомалі — представники ніло-сахарської (Кенія) і нігеро-кордофанської сімей (в інших районах).
Народи північно-східних окраїн Африки розмовляють спорідненими семітськими і кушитськими мовами. Найчисельнішими є народності банту (камба, ньямвезі, ганда, лухья тощо), а також суахілі, які проживають на острові Занзібар, у багатьох містах і приморських районах Кенії й Танзанії. Етнічну основу їх формування становлять берегові народності банту, які згодом змішалися з прибулим арабським та індійським населенням.
У містах Кенії, Замбії, Танзанії та інших країн проживають сотні тисяч арабів, індусів та європейців (переважно англійців, італійців і греків).
Релігійний склад. Релігійний склад населення неоднорідний. Особливо відчувається вплив християнства, послідовники якого у деяких країнах становлять більшість населення: Уганда (85 % — католики), Замбія (80 %), Кенія (65 %), Бурунді (60 %), Руанда (56 %). В Ефіопії переважає найдавніша в Африці християнська монофізитська церква (копти). Місцевих вірувань дотримується населення Малаві (40%), Бурунді (30 %), Руанди (28 %), Танзанії (20 %). Сфера впливу кожного окремого культу здебільшого обмежена округою, родовими групами та ін. Іслам поширений на північному сході й узбережжі ще з VII—VIII ст. Його сповідують більшість сомалійців (80 %), частина населення Джибуті, Ефіопії, Еритреї, Танзанії, Уганди.
Трудові ресурси. Економічно активного населення у регіоні — понад 48 млн осіб. Головна сфера зайнятості — сільське господарство. За наймом працює майже 10 % працездатного населення, 9 % із них — у сільському господарстві.
У деяких країнах регіону останніми роками загострилися соціальні проблеми: зростання безробіття, трудова міграція населення у розвинутіші райони і країни, міжетнічні конфлікти (Руанда, Бурунді, Малі, Сомалі).
Зовнішньоекономічні зв'язки
Баланс зовнішньої торгівлі країн регіону, як правило, дефіцитний. Їх основні торгові партнери — розвинуті країни Заходу, але велику роль для окремих із них відіграє і внутрірегіональна торгівля, особливо між Кенією, Угандою і Танзанією.
Країни Східної Африки експортують власних товарів на 5,51 млрд дол. Основні статті експорту:
— у Бурунді — кава, чай, бавовна, цукор;
— у Джибуті — худоба, м'ясо, ранні овочі, шкіра, взуття;
— у Замбії — мідь, свинець, кобальт, тютюн, електроенергія;
— у Кенії — нафтопродукти, кава, чай, цемент, кальцинована сода, екстракт піретруму;
— у Малаві — тютюн, чай, цукор, арахіс, тунгова олія, а також цінна деревина, шкіра, кава;
— у Руанді — кава, мінеральна сировина, олово, чай, хінін, шкірсировина;
— у Сомалі — жива худоба, банани, шкіра, риба;
— у Танзанії — кава, бавовна, горіхи кеш'ю, гвоздика, сизаль, алмази, тютюн, чай тощо;
— в Уганді — кава, бавовна, чай, риба, електровироби, залізо;
— в Ефіопії — кава, шкірсировина, мазут, бобові та олійні, золото;
— в Еритреї — бавовна, кава, тютюн, домашня худоба.
Імпорт превалює над експортом і становить понад 10 млрд дол. Країни регіону ввозять нафту й нафтопродукти, транспортні засоби, технічне устаткування, продовольство, медикаменти тощо.
Найбільшими експортними партнерами України є Ефіопія й Уганда, а найпомітніші імпортери — Замбія, Уганда, Малаві.
Попри сприятливі природні та історико-культурні чинники для розвитку туризму, в окремих країнах регіону, особливо в північній його частині, туристична діяльність стримується наявністю осередків військово-політичної напруженості (Сомалі, Еритрея, Руанда тощо).
У деяких країнах Східної Африки дуже міцні позиції державного сектору економіки. Так, у Замбії державі належать транспорт, енергетика, сфера обслуговування, туризм. Основу державного сектору Кенії становлять транспорт, система зв'язку, виробництво й розподіл електроенергії; частково націоналізовано банківсько-кредитну сферу. В Ефіопії державі належать видобуток благородних металів, електро- й водопостачання, транспорт, зв'язок, зовнішня торгівля, сфера фінансів. У Сомалі націоналізовані іноземні банки, гірничодобувні й провідні підприємства обробної промисловості, збут і розподіл нафтопродуктів, монополізовано державою закупівлю та експорт зернових, бавовни, шкіри, ароматичних смол. У Танзанії найміцніші позиції державного сектору в гірничодобувній промисловості, енергетиці, водопостачанні, торгівлі, будівництві, транспорті тощо.
Приватний капітал найактивніший в обробній промисловості, будівництві, сфері послуг, товарному сільському господарстві, туризмі Замбії, Кенії, Малаві, Бурунді, Танзанії. Найбільшими інвесторами є Велика Британія, США, ФРН, Японія, Індія та ін. В одних випадках він самостійно контролює виробничі підприємства, в інших — на основі створення спільних структур з національними державним і приватним капіталами.