Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Країнознавство (усі відповіді).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать

44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.

Офіційна назва - Румунія (România рум. мова, Romania - англ. мова) Географічне положення - країна розташована у південно-східній частині Центральної Європи, в басейні нижнього Дунаю. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з Угорщиною (443 км), на південному заході - з Югославією - Сербією і Чорногорією (476 км), на півдні - з Болгарією (608 км). На південному сході омивається Чорним морем.  Площа території - 237 500 кв. км.  Населення - 19 млн. осіб (2012).  Столиця - Бухарест (Bucureşti, Bucharest) - 1,944 млн. мешканців (2009).

Адміністративний поділ - Румунія поділяється на 41 повіт; столиця Бухарест прирівнена до повіту. Повіти поділяються  на муніціпії(municipiu), міста (oras), комуни (comuna). Інші великі міста - Яси, Галац, Тімішоара, Констанца, Клуж-Ніпока.  Державна мова - румунська.

Грошова одиниця -  лея = 100 баней.  Релігія - 86,7% - православні (Румунська Православна Церква), 6% - католицька церква, 11% - протестанти, лютерани, унітаристи, мусульмани, неопротестанти, іудеї.  Національні свята - 24 лютого - День національного прапора (1848), відзначається з 1998 р.; 1 грудня - Національний День Румунії (1918).

Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ(1993), ЄС(2007), ЗЄС(АП), НАТО(2004), СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП. 

Румунія - республіка. Діє конституція від 22 листопада 1991 р., схвалена всенародним референдумом 8 грудня 1991 р., з останніми змінами від 2003 року.

Глава держави - президент,який обирається населенням шляхом загального рівного прямого і таємного голосування на 5 років  і не більш, ніж на два терміни. У разі порушення положень конституції президент може бути тимчасово усунутий від влади загальним голосуванням більшістю членів двох палат на вимогу не менше однієї третини членів обох палат або знятий з посади шляхом референдуму, організованого не пізніше ніж через місяць після його усунення парламентом. Президент призначає прем'єр-міністра, скликає надзвичайні сесії парламенту, може розпусти парламент після консультацій з головами обох палат і лідерами парламентських груп. До компетенції президента входять укладення міжнародних договорів, призначення і відкликання дипломатичних представників. Президент є головнокомандуючим Збройними силами і головою Вищої ради оборони Румунії.  Президент Румунії - Траян БЕСЕСКУ (Traian Basescu), обраний 28 листопада, 12 грудня 2004 року і 6 грудня 2009 р. 6 липня 2012 р. парламент країни проголосував за усунення президента від влади. 29 липня 2012 р. відбувся всенародний референдум щодо імпічменту президентові Траяну Бэсеску. Згідно з даними Центрального виборчого бюро, явка на референдумі становила дещо більше як 46% виборців замість необхідного мінімуму 50% плюс один голос для визнання референдуму проведеним. Конституційний суд Румунії більшістю голосів визнав референдум з імпічменту Траяну Бесеску таким, що не відбувся. Згідно з рішенням КС, затвердженим парламентом з 28 серпня 2012 р. Траян Бесеску продовжить виконувати свої президентські повноваження.

Законодавчу владу здійснює парламент Румунії, який складається з палати депутатів (нижня палата) і сенату (верхня палата). Парламент обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом прямого таємного голосування терміном на 4 роки по мажоритарній системі. Посада голови сенату в румунській державній ієрархії є другою по значенню після президента. Парламент обраний 9 грудня 2012 року.  Голова сенату - Крін АНТОНЕСКУ (Crin Antonescu). Голова палати депутатів - Валеріу Штефан ЗГОНЯ (Valeriu Ştefan Zgonea).  Вищий адміністративний орган країни - уряд Румунії. Уряд затверджується парламентом і йому підзвітний. Посада члена уряду несумісна з виконанням іншої державної функції, за винятком функції депутата або сенатора, а також несумісна з комерційною діяльністю. Уряд, затверджений 21 грудня 2012 р. Прем'єр-міністр Румунії Віктор ПОНТА (Victor Ponta).

Політичні партії Демократичний  союз  угорців  Румунії  - ДСУР (Uniunea Democratica Maghiara din Romania - UDMR).  Політична організація угорської меншості. Союз заснований 25 грудня 1989 р.  Лідер – Келемен ХУНОР (Kelemen Hunor). Демократично-ліберальна  партія  - ДЛП (Partidul  Democrat – Liberal;  Democratic – Liberal Party - PDL). Заснована в 2008 р. шляхом злиття Демократичної партії, заснованої в 1993 р. і Ліберально – демократичної партії. Голова - Василе БЛАГА (Vasile Blaga). Консервативна партія - КП (Partidul  Conservator-PC). Заснована в 1991 р. як Гуманістична партія Румунії (ГПР). Перейменована в Консервативну партію в 2005 р. В лютому 2006 р. в неї влилась Партія національної єдності Румунії. Голова – Даньєль КОНСТАНТІН (Daniel Constantin).  Націонал-ліберальна  партія  - НЛП (Partidul  National  Liberal - PNL). Офіційно зареєстрована у січні 1990 р.  Голова – Крін АНТОНЕСКУ (Crin Antonescu). Друкований орган - газета "Віїторул роминеск" (Viitorul Romanesc).  "Нова Республіка"- НР. Правоцентристська партія Румунії. Заснована 23 червня 2012 р. Ініціатором створення партії виступив Міхай Нямцу. "Нова Республіка" має 35 філіалів по всій Румунії, а її членами є кілька десятків тисяч осіб.  Партія "Велика Румунія" ("Роминія маре"). Націоналістська партія. Заснована в 1991 р. Голова - Корнеліу Вадим ТУДОР (Corneliu Vadim Tudor). Соціал-демократична партія - СДП (Partidul Socialal Democrat – PSD).  Утворена 16 червня 2001 р. в результаті злиття Партії соціальної демократії Румунії (ПСДР), створена 31 березня 1992 р. під назвою Фронт національного порятунку – 22 грудня, зареєстрована 30 квітня 1992 р. як Демократичний фронт національного порятунку, перейменована в ПСДР 10 червня 1993 р. і Соціал-демократичної партії Румунії,  зареєстрованої 18 січня 1990 р. Керівні органи партії: Національна рада, Постійне національне бюро. Голова – Віктор ПОНТА (Victor Ponta).

Промисловість  Нарівні з нафтою і природним газом найважливішими природними ресурсами є також золото, срібло, сіль, боксити, марганцева руда, вугілля. Природний газ добувається на Трансільванському плато і біля підніжжя Карпат, а головний район видобутку нафти - тільки у передгір'ї Карпат. Найбільші нафтопереробні заводи Румунії знаходяться в містах Плоешті, Георге Георгіу-Деж, Дарменешті, Брашов і Римнікул-Серат. Кам'яне вугілля добувається у Коменешть на північному сході і біля Клужа на північному заході; існують шахти з видобутку бурого вугілля (лігнітів) біля Крайови і Плоешти в південно-центральній частині Румунії.  Хоча добувається певна кількість залізної руди, особливо на заході і північному-заході, її недостатньо для задоволення внутрішніх потреб.  Район Бухарест-Плоешть - головна індустріальна зона, де розміщені нафтова, хімічна, будівельна промисловість і важке машинобудування. Металургія концентрується на заході (між Хунедоарою і Тимішоарою) і на південному сході (Галац-Бреїла). Великі суднобудівні заводи знаходяться в Бреїлі і Галацу біля дельти Дунаю. Є промисловий комплекс у Джурджу (Румунія) і Русе (Болгарія). Цей комплекс був побудований для виробництва пристроїв та устаткування для гірничодобувної, металургійної, хімічної і нафтохімічної промисловості.  Найважливішим  джерелом електроенергії були теплоелектростанції, за ними йшли гідроелектростанції й атомні станції.  Зовнішня торгівля і платежі   Основні статті експорту: товари текстильної промисловості, метали і продукція машинобудування і хімічної промисловості. Основні статті імпорту становлять паливо, продукція машинобудування й устаткування, продукція текстильної промисловості і сільського господарства.  Географія експорту: Італія - 22%, Німеччина - 19,6%, Франція - 5,9%, США - 3,8%.  Склад імпорту: машини й устаткування - 23%, паливо й енергоносії - 14,2%, продукція хімічної промисловості - 8,7%, текстиль і продовольство - 17,1%.  Географія імпорту: Німеччина - 17,5%, Італія - 14,7%, Франція - 6,9%, США - 4,2%.  Сільське господарство  Близько 70% орної землі віддано під пшеницю і кукурудзу.  Великі виноградники ростуть на Трансільванському плато, у передгір'ях Карпат і Добруджі.  Фруктові сади знаходяться переважно у південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа і в дельті Дунаю. Центри фруктового садівництва розташовуються навколо кількох великих міст, таких як Бухарест, Крайова, Тимішоара, Яси і Клуж.  Приблизно п'яту частину території країни складають пасовища. Головними районами тваринництва є південні передгір'я Карпат, південно-західна частина Трансільванського плато і північна частина Карпатських гір. Вівці пасуться в основному на південному сході, а свині - на півдні.  Ліси покривають 24 відсотки території країни. Найважливіші ресурси деревини знаходяться в східних Карпатах. Із середини 1950-х років почала запроваджуватися програма відновлення лісів з метою поповнення запасів деревини, що були виснажені під час Другої світової війни.  Третина економічно активного населення країни задіяна у сільському господарстві.  Корисні копалини  Мінеральні ресурси Румунії не відповідають всім запитам національної економіки: хоча ведеться видобуток бокситів, залізної руди, свинцю. Паливо, корисні копалини і метали становлять приблизно половину імпорту країни.  Транспорт  Перевезення вантажів головним чином здійснюються вантажним автотранспортом і залізницею. Головні порти на Дунаї - Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Найважливіший порт на Чорному морі - Констанца. Через нього проходить 80% морських вантажоперевезень країни і 65% вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 р. був відкритий судноплавний канал Чорнавода, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї.