- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
Континентальний шельф. Конвенція 1982 р. визначила континентальний шельф прибережної держави як "морське дно і надра підводних районів, що розташовані за межами її територіального моря на усьому просторі природного продовження її сухопутної території до зовнішньої підводної окраїни материка або на віддалі 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря, коли зовнішній кордон підводної окраїни материка не поширюється на таку віддаль". У випадках, коли підводна окраїна материка поширюється більш ніж на 200 морських миль, допускається проведення зовнішнього кордону континентального шельфу на віддаль 350 морських миль від вихідних ліній, але не далі 100 морських миль від 2500-метрової ізобати, котра являє собою лінію, що з'єднує глибини з 2500 метрів.
У сучасному розумінні континентального шельфу тісно пов'язані три ознаки, що дають у сукупності можливість і правову підставу чіткого визначення зовнішнього кордону континентального шельфу прибережної держави і її прав на нього. По-перше, таке визначення підтверджує зв'язок континентального шельфу з фізичним фактом природного продовження сухопутної території прибережної держави. На це було звернено увагу ще у 1969 р. у рішенні Міжнародного суду ООН у справі про континентальний шельф у Північному морі. По-друге, воно встановлює залежність континентального шельфу як правової категорії від геоморфологічного явища зовнішньої межі підводної окраїни материка. По-третє, воно передбачає критерій дистанції, котрий дозволяє прибережній державі, незалежно від наявності природного продовження її сухопутної території у фізичному розумінні, поширювати свою юрисдикцію на континентальний шельф шириною до 200 миль від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря.
Визначення, яке міститься в п. 1 ст. 76 Конвенції 1982 р., не поширюється на питання делімітації континентального шельфу між державами з протилежним або суміжним узбережжям (п. 10 ст. 76). Таке розмежування повинно здійснюватися узгодженням згідно зі справедливими принципами і з урахуванням усіх обставин таким чином, щоб залишити кожній стороні, при можливості, всі ті частини континентального шельфу, які є природним продовженням її сухопутної території в морі та під морем, не втручаючись у природне продовження сухопутної території іншої сторони. Часто таке розмежування викликає спори між державами (наприклад, спори між Данією, Голландією і ФРН, між Грецією і Туреччиною).Згідно з Конвенцією 1982 р., прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверенні права з метою розвідки та розробки його природних ресурсів. Ці права є виключними: якщо прибережна держава не освоює природні ресурси свого шельфу, "ніхто не може робити це без чітко вираженої згоди прибережної держави" (ст. 77).Суверенні права прибережних держав на континентальний шельф не зачіпають правового статусу покриваючих вод відкритого моря; повітряного простору над цими водами. А відтак здійснення цих прав не повинно перешкоджати здійсненню судноплавства, повітряних польотів та інших прав і свобод, передбачених Конвенцією 1982 р. для відкритого моря, наприклад, право інших держав прокладати кабелі та трубопроводи на континентальному шельфі.Важливо наголосити на факті - з географічної точки зору шельф починається від берега моря, з юридичної - від зовнішнього кордону територіального моря, оскільки територіальне море, морське дно і його надра в межах територіального моря входять у склад державної території прибережної держави.
Міжнародний район морського дна (Район)
ПІ Конференція ООН з морського права затвердила новий інститут міжнародного морського права - міжнародний район морського дна (Район) і визначила режим його використання, що відобразилось у Конвенції ООН з морського права 1982 р. (частина XI). Пов'язано це було з успіхами в науково-технічному розвитку, які дали змогу освоювати не тільки ресурси континентального шельфу, а й глибоководні райони Світового океану.Під терміном "Район" розуміється дно морів і океанів та його надра за межами дії національної юрисдикції, тобто за межами континентального шельфу. Термін "ресурси" Району означає всі тверді, рідкі або газоподібні мінеральні ресурси, включаючи поліметалеві конкреції, на його морському дні або в його надрах (ст. 133). Діяльність у Районі здійснюється з метою розвідки і розробки його ресурсів. Після того як ресурси видобуті, вони розглядаються як корисні копалини.Район і його ресурси оголошені загальною спадщиною людства (ст. 136). Тому жодна держава не може претендувати на суверенітет або суверенні права чи здійснювати їх щодо будь-якої частини Району чи його ресурсів, і жодна держава, фізична або юридична особа не може привласнювати яку б то не було їх частину. Жодні домагання такого роду або здійснення суверенітету чи суверенних прав і жодне таке присвоєння не визнаються (п. 1 ст. 137).Усі права на ресурси Району належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з морського дна (Орган). Ці ресурси не підлягають відчуженню. Проте корисні копалини, що видобуваються в Районі, можуть відчужуватися, але лише відповідно до положень частини XI Конвенції 1982 р. і норм, правил та процедур Органа (п. 2 ст. 137). Головними інституціями Міжнародного органу з морського дна є асамблея, що складається з членів Органу; рада, що обирається асамблеєю й нараховує 36 членів; секретаріат. У початковий період після набуття Конвенцією 1982 р. чинності ефективна робота головних інституцій забезпечується такими допоміжними структурами Органу: юридичною й технічною комісією, фінансовим комітетом.Загальна політика Органу визначається асамблеєю в співробітництві з радою. За загальним правилом рішення в Органі приймаються консенсусом. Рішення асамблеї або ради, що мають фінансові або бюджетні наслідки, приймаються на основі рекомендацій фінансового комітету. Названі суперечності істотно гальмували процес набуття Конвенцією 1982 р. чинності й ускладнювали її ефективне виконання. У зв'язку з цим 29 липня 1994 р. на сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Угоду про здійснення частини XI Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. У ст. 2 цього документа говориться, що положення угоди і частини XI Конвенції 1982 р. тлумачаться й застосовуються спільно, як єдиний акт. У випадку будь-якої невідповідності між угодою і частиною XI переважну силу мають положення угоди. У нормах угоди були враховані результати розгляду доповіді Генерального секретаря ООН про підсумки проведених у 1990-1994 рр. неофіційних міждержавних консультацій з невирішених питань, що стосуються частини XI та суміжних положень Конвенції 1982 р., і політико-економічні зміни, включаючи орієнтовані на ринок підходи, що позначилися на здійсненні частини XI. До набрання чинності угода підлягає тимчасовому застосуванню (п. 1 ст. 7). У цілому угода спрямована на створення більш сприятливих умов для діяльності в Районі індустріальних держав за рахунок скорочення переваг і пільг держав, що розвиваються, передбачених у частині XI Конвенції 1982 р.У 1996 р. Міжнародний орган з морського дна розпочав виконання своїх функцій. Секретаріат Органу перебуває в Кінгстоні (Ямайка).
