
- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
До цієї групи молодих держав Африки ставляться як розташовані на схід від західноафриканських країни суданського пояса, так і кілька екваторіальних.
1. Нігерія - найбільша з них і найбільш населена з країн Африки (близько 110 млн. жителів); розташована поруч з Беніном і тяжіє до узбережжя в районі Гвінейської затоки (в минулому невільничим Берег). Населена етнічними спільнотами хауса, йоруба, Фульбе і багатьма іншими, Нігерія здобула незалежність у 1960 р. Нині ця держава складається з прибережних районів півдня і територій колишніх мусульманських еміратів (Кано, Сокото, Борну і ін) на півночі. Обєднання обох частин у рамках єдиної адміністративної структури, здійснене англійськими колоніальною владою ще на початку нашого століття, відіграло певну роль у розвитку країни, хоча одночасно породило масу і конфліктних ситуацій. Сучасна Нігерія з 1963 р. - федеративна республіка. Складні взаємини і міжплемінні чвари всередині країни не раз закінчувалися військовими переворотами. У січні 1966 р. в результаті першого з них країну очолив генерал А. Іронсі, а в липні того самого року результатом нового перевороту був прихід до влади генерала Я. Говона. Приблизно в той же час в найбільш економічно розвиненою провінції країни Біафра почався сепаратистський заколот, придушення якого обійшлося Нігерії в мільйон життів. Тільки в січні 1970 повстанці капітулювали.
Черговий військовий переворот 1975 замінив Говона іншим генералом, який, однак, уже в 1976 р. став жертвою ще одного перевороту. У 1979 р. військові передали владу цивільному уряду на чолі з лідером яка перемогла на виборах Національної партії Нігерії Ш. Шахар, який став президентом. Втім, цивільне правління скоро завязнуло в корупції і викликало загальне невдоволення, за яким пішли перевороти 1983 р., а потім і 1985 Хто йшов до влади один за одним нігерійські генерали то вводили парламентські норми з багатопартійність, то - частіше - забороняли і те, і інше. Втім, це мало впливало на економічне розвиток країн, що йшло порівняно швидкими темпами (8,5% на рік у 70-х роках; близько 1000 доларів доходу на душу населення в 1980 р. - дуже висока для Африки цифра), в основному за рахунок найбагатших ресурсів Нігерії, насамперед нафти.
2. Заїр, в минулому Бельгійське Конго, потім Конго зі столицею Леопольдвіль (нині Кіншаса), - ще одна велика держава Центральноафриканській регіону, близько 35 млн. жителів. Став незалежним у 1960 р., Конго під керівництвом П. Лумумби було спочатку налаштований на радикальні перетворення з марксістскосоціалістіческой моделі. Але після вбивства Лумумби в 1961 р. країна на ряд років перетворилася на гострий клубок конфліктів на політичній і перш за все племінної основі. З 1965 р. на чолі країни став генерал Ж. Мобуту, який як керівник єдиної в країні партії Народний рух революції зберігає свою владу і понині, незважаючи на ряд сепаратистських виступів проти нього в найбільш промислово розвиненою частині країни Катанга (Шабе) в 1977 -- 1978 рр.. Важливо зауважити, що внутрішні смути в Заїрі були придушені за допомогою європейських держав, зацікавлених у стабільності багатого ресурсами держави. Початок 90-х років ознаменований різким політичною кризою, посиливши нестабільність і злидні в країні.
3. Камерун розташований на схід від Нігерії з виходом на узбережжя Гвінейської затоки. Здобувши незалежність у I960 р. і воззєднавшись потім зі своєю західною частиною, що входила спочатку до складу Нігерії і вирішила свою долю в ході плебісциту в 1961 р., Камерун з його 11-мільйонним населенням являє собою одне з рідкісних для Африки держав з внутрішньою політичною стабільністю . Це парламентарна республіка, заснована на однопартійної системи. Голова правлячої партії (А. Ахіджо, потім П. Бійя) автоматично обирається президентом. Курс на риночночастнособственніческую економіку дозволив Камеруну забезпечити себе продовольством, що не так вже й часто зустрічається в державах сучасної Африки. Промисловість розвинута порівняно слабо і життєвий рівень населення невисокий.
4. Нігер - колишня французька колонія в Центральноафриканській зоні суданській савани, на північ від Нігерії. Населення - бл. 7 млн. чол. З 1960 р. - президентська республіка з однопартійною режимом. Після військового перевороту 1974 припинено дію конституції, правляча партія розпущена. Економіка розвивається дуже повільними темпами.
5. Чад - незалежна республіка з 1960 р., населення - 5 з лишком млн. чоловік. Всі тридцять з невеликим років існування насичені міжплемінний боротьбою з періодичними військовими переворотами. У боротьбу нерідко втручалися іноземних країн, найчастіше Лівія і Франція. Відстала в економічному плані країна з низьким рівнем життя населення.
6. Центральноафриканська Республіка (ЦАР) з населенням бл. 3 млн. чол. стала незалежною в 1960 р. У 1966 р. після військового перевороту в країні був введений жорсткий режим одноосібної влади. У 1976 р. Республіка була перетворена в імперію на чолі з імператором Бокасса, що стало сумно відомим своєю схильністю до канібалізму. Після повалення Бокасса в 1980 р. була на короткий термін введена багатопартійна система, але військовий переворот 1981 ввів однопартійну республіканську систему. Глава правлячої партії А. Колінгба став головою і держави, і уряду. Економіка розвинута слабо, рівень життя низький.
7. Конго, в минулому Французьке Конго, потім Народна Республіка Конго, - невелика держава (2 млн. чол.), Знайшла незалежність в 1960 р. У 1963 р. республіканський уряд на чолі з абатом Ф. дзигу було повалено в результаті революційного перевороту, лідери якого стали орієнтуватися на марксістскосоціалістіческую модель. У 1968-1969 рр.. яка прийшла до влади М. Нгуабі продовжив рух по цьому ж шляху. У 1977 р. він був убитий в результаті змови, але його наступники один за одним продовжували йти прокладеним курсом. Багаті природні ресурси, перш за все нафту, навіть при великій кількості нерентабельних підприємств сектора державного дозволили не лише зводити кінці з кінцями, а й досягти досить високого для Африки життєвого рівня (близько 1000 доларів доходу на душу населення). Правляча Конголезька партія праці до останнього часу стійко трималася на позиціях марксизму і лише на початку 90-х років у країні приступили до радикальних реформ, включаючи демократизацію політичної структури і трансформацію економіки за ринково-приватновласницької моделі.
8-10. Габон (1,3 млн. чол.). Екваторіальна Гвінея (0,4 млн.) і острова Сан-Томе і Прінсіпі (0,1 млн.) в Гвінейській затоці - три невеликих державних утворення, що домоглися незалежності відповідно в 1960, 1968 і 1975 рр.. Габон колись був французькою колонією, Гвінея - іспанської, острови - португальськими. Заможний Габон демонструє політичну стабільність в рамках однопартійної республіки з парламентом і президентом, причому це одна з найбільш багатих у африканським стандартів країн. У колишній іспанської Гвінеї спочатку функціонував аналогічний режим; в 1979 р. він був замінений правлінням військових, а з 1982 р. там знову була встановлена президентська республіка з однопартійної системою. Такого ж типу республіка і на островах, де політична влада стабільна, але правляча партія була схильна орієнтуватися на марксистсько-соціалістичну модель.