75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.

Офіційна назва - Республіка Албанія (Republika e Shqiperise -алб. мовою; Republic of Albania - анг. мовою). Географічне розташування -держава розташована на півдні Європи, в південно-західній частині Балканського півострова на побережжі Адріатичного і Іонічного морів. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону - 282 км), на сході - з Македонією (151 км), на півночі і північному заході - з Сербією і Чорногорією (287 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія - 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії.  Площа території - 28,7 тис. кв. км .  Кількість населення - 3,187 млн осіб (2009 р).  Столиця - Тирана - 406 тис. осіб з передмістям. Адміністративний поділ -  12 префектур, 36 округів (реті), які поділяються на 309 комун, окрім того є 65 муніципалітетів, 309 комун (локалітети- lokalitete). Інші великі міста: Дуррес (112,3 тис. осіб), Ельбасан (101,7 тис.), Шкодер (91,3 тис.).  Офіційна мова - албанська. Релігія - мусульмани (суніти і бекташі) - 65%, православні - 20%, католики - 10%. Грошова одиниця - лек = 100 кіндаркам.  Державне свято - 28 листопада - День прапора (1912 р.) В 1912 р. проголошена  незалежність Албанії. 

Албанія - парламентська республіка. Діє конституція схвалена на референдумі 22 листопада 1998 р. Набрала чинності 28 листопада 1998 р. з наступними змінами від 13 січня 2007 р. і 21 квітня 2008 р. Главою держави є президент, який з квітня 1991 р. обирається Народними зборами на п'ятирічний термін  шляхом таємного голосування більшістю в три п'ятих голосів. Повторне обрання на черговий термін допускається один раз.  Президент Албанії  - Бюяр НІШАНІ (Bujar Nishani),  обраний 11 червня 2012 р., приведений до присяги 24 липня 2012 року.  Законодавча влада належить Народним зборам  із 140 депутатів, які обираються (з 2009 р.) за партійними списками на основі системи пропорційного представництва шляхом загальних рівних прямих виборів при таємному голосуванні терміном на чотири роки. Народні збори обирають і звільняють  з посади свого голову.  Народні збори обрані 28 червня 2009 р. Голова Народних зборів - Йозефіна ЧОБА ТОПАЛЛІ (Jozefina Coba Topalli, жін.), обрана 8 вересня 2009 р. Раніше обиралась у  вересні 2005 р. Вищим органом виконавчої влади є Рада Міністрів на чолі з головою Ради міністрів , який призначається президентом,  склад уряду затверджується Народними зборами. Уряд коаліційний: Демократична партія Албанії(ДПА), Соціалістичний рух за інтеграцію(СРІ), сформований 17 вересня 2009 р. Керівником уряду Албанської Республіки є представник Демократичної партії Албанії -  Салі БЕРІША (Sali Berisha). Політичні партії

Албанська республіканська партія - АРП(Partia Republikane Shgiptare - PRSh). Заснована 10 січня 1991 р. Налічує біля 20 тис. членів. Керівні органи: Генеральна рада (54 особи) і Керівний комітет (21 особа). Голова -Фатмір МЕДІУ(Fatmir Mediu). Друкований орган - газета "Републіка(Republika). Албанська соціалістична партія   - АСП(Partia  Socialiste  e Shqiperise - PSSh ). Заснована 8 листопада 1941 р. До листопада 1948р. називалась Комуністична партія Албанії.  З листопада 1948 р. по червень 1991р. - Албанська партія праці.  Нинішню назву прийнято 12 червня 1991 р. на Х з'їзді партії. Налічує близько 110 тис. членів (2007 р.). Керівний  орган  у проміжках  між  з'їздами  - Керівний комітет (КК) у складі 81 члена, який обирає Президію (15 чол.).  Голова Президії КК - Еді РАМА (Tdi Rama). Друковані органи  - газета  "Зері  і популліт" (Zeri i Popullit ) і журнал "Руга е партіс" (Rruga e Partise ). Демократична  партія  Албанії -  ДПА(Partia  Demokratike  te Shqiperise  (PDSh ).  Заснована 12 грудня 1990 р.  Налічує близько 100 тис.  членів. Найвищий орган у проміжках між з'їздами - Керівний комітет у складі 19 членів.  Голова Керівного комітету - Салі БЕРІША(Sali Berisha).  Друкований орган - газета "Рилиндя демократіке" (Rilindja Demokratike ). Демократичний альянс- ДА. Партія. Заснована в 1992 р. колишніми членами Демократичної партії Албанії(ДПА). Керівний орган – Національна асамблея. Голова – Нерітан ЧЕКА(Neritan Ceca). Екологічна аграрна партія- ЕАП(Partia Agrare Ambjentaliste- PAA). Офіційно зареєстрована 17 лютого  1991 р. Налічує 37 тис. членів. Голова – Люфтер ДЖУВЕЛІ(Lufter Xhuveli). Ліберально – демократичний союз – ЛДС(Bashkimi Liberal Democrat – BLD). Партія. Заснована в 2005 р. Голова- Ар'ян СТАРОВА (Frjian Starova). Нова демократична партія- НДП(Partia Demokrate e Re- PDR). Заснована в 2001 р. колишніми членами Демократичної партії Албанії. Лідер – Генц ПОЛО(Genc Pollo). Партія за справедливість і інтеграцію - ПСІ(Partia per Drejtesi dhe Integrim - PDI;Partyfor Justice and Integration - PJI). Заснована в 2005 р. Голова - Тахір МУХЕДІНІ(Tahir Muhedini). Партія соціальної демократії – ПСД(Partia Demokracia Sociale e Shgiperise- PDSSh). Заснована в 2003 р. угрупованням, яке відкололось від СДПА. Голова – Паскаль МІЛЕ(Pascal Milo). Соціал-демократична   партія   Албанії   -  СДПА   (Partia  Social Demokratike e Shqiperise - PSDSh ). Створена в квітні 1991 р. I з’їзд відбувся 25- 26 січня 1992 р. Засновники партії:  Теодор ЛЯЧО (Teodor Laco ), Скендер ГЬЇНУШІ (Skender Gjinusi ) і Лісен БАШКУРТІ (Lisen Baskurti ). Налічує близько 28 тис. членів. Керівний орган - Керівна рада (11 чол.). Голова СДПА – Скендер ГЬЇНУШІ (Skender Gjinusi ). Видає газету "Альтернатива СД". Соціалістичний рух за інтеграцію- СРІ(Levizja Socialiste per  Intergrim- LSI). Заснований в 2004 р. колишніми членами Албанської соціалістичної партії. Налічує 40 тис. членів (квітень 2005 р.). Голова – Ілір МЕТА(Ilir Meta). Союз  за  права  людини(Partia  per  Mbrojtjen  e te Drejtave te Njeriut  - PMDN;  Union  for Human Rights - UHR). Партія. Заснована в 1992 р.  Об'єднує  представників  грецької  меншини.  Лідер – Вангьєл ДУЛЕ(Vangiel Dule). Християнсько – демократична партія Албанії(Partia Demokristiane e Shgiperise- PDKSh). Лідер – Нард НДОКА(Nard Ndoka).

Албанія — індустріально нерозвинена, аграрна країна. Одна з найбідніших країн Європи. Багато років знаходилась в міжнародній ізоляції, що перешкодило створенню стійких торговельно-економічних відносин з розвиненими країнами Західної Європи, що в даний час є причиною браку іноземних інвестицій в економіку країни. Брак електроенергії і вкрай занедбана інфраструктура сприяють поганій економічній ситуації Албанії. Планується, що після запуску нової теплової електростанції біля Влор, з’явиться  новий імпульс розвитку промисловості, брак електроенергії  допоможе зменшити і модернізована лінія передачі між Албанією, Чорногорією і Косово. Крім того, за допомогою фондів ЄС уряд робить кроки, щоб поліпшити національні дороги і залізничну мережу - давнішній бар'єр до стабільного економічного зростання.

В сільському господарстві зайнято 58 % працюючого населення, в промисловості 15 %, у сфері обслуговування 27 %. Рівень безробіття — 12 %.

Сільське господарство. Основні сільськогосподарські культури - пшениця, кукурудза, картопля, овочі, фрукти, цукровий буряк, виноград. Розвинене тваринництво.

Основні галузі промисловості: харчова, гірничодобувна, легка, деревообробна, хімічна, нафтова, металургія, гідроенергетика.

Експортуються з Албанії асфальт, метали і металеві руди, нафтопродукти, нафта, фрукти, овочі, тютюн, в країну ввозяться верстати, машини, вироби із сталі і заліза, хімікати, текстиль, фармацевтика.

Освіта  Правителі Османської імперії до кінця XIX ст. не дозволяли використовувати албанську мову в школах, заборонялося навіть розмовляти рідною мовою. В Албанії працювали тільки турецькі, грецькі й італійські школи. Поступаючись вимогам албанських націоналістів і побоюючись збройного повстання, турецький уряд дозволив відкрити в 1887 р. першу албанську школу в Корчі.  Багато шкіл відкрилося в період між двома світовими війнами, і початкова освіта стала обов'язковою для дітей у віці від 6 до 11 років. Освіта була краще організована в містах (особливо на півдні країни), де сильніше виражалися просвітницькі традиції, було більше викладацьких кадрів і пристосованих для шкіл будівель. Середню освіту діти здобували в гімназіях, а також у педагогічних коледжах і комерційних училищах. Було декілька приватних шкіл: дві при католицьких місіях у Шкодері, американська технічна школа в Тирані й американська сільськогосподарська школа поблизу Дурреса. До 1957 р. в Албанії не було університетів. Діти, які мали заможних батьків або отримували державні стипендії, часто навчалися в італійських або французьких університетах. Ще в 1939 р. 80% населення Албанії залишалося неписьменним.  Комуністичний уряд реорганізував і сильно розширив систему освіти, а в 1955 р. оголосив курс на ліквідацію неписьменності серед дорослого населення. Освіта стала обов'язковою для дітей у віці від 7 до 15 років. Створювалися технічні школи, що давали середню освіту. У 1960 р. почалася трирічна реорганізація освіти з метою поєднання навчання з роботою в промисловості і сільському господарстві, одночасно підвищувалася роль технічної освіти.  У країні діє п'ять університетів, а також інститути: два сільськогосподарських, мистецтв, фізкультури і педагогічні. Тиранський університет, відкритий у 1957 р., налічує 12 тис. студентів.  У 1947 р. була відкрита перша наукова установа - Інститут наук з відділеннями мови і літератури; історії, соціології і економіки; природничих наук, а в 1973 р. створена Академія наук Республіки Албанія.  Культура

Вплив турецької, грецької й італійської культур ускладнював розвиток національної культури. Підйом національної самосвідомості з 1878 р. сприяв становленню публіцистики і ліричної поезії албанською мовою. Однак такі проводирі культури, як школи, книгарні, журнали і газети, стали з'являтися лише в 1920-1930 роках. Комуністичний уряд стимулював розвиток культури, приділяючи увагу перекладам книг письменників з країн комуністичного блоку (особливо з СРСР). Культурні зв'язки з Заходом почали пожвавлюватися з 1961 р., після розриву відносин з СРСР.  У 1945 р. в Тирані відкрився перший професійний театр. Пізніше були створені театри у Шкодері (1949 р.) і в Корчі (1950 р.). На початку 1950-х років з допомогою СРСР була створена кінопромисловість. Вона знімала патріотичні фільми, пронизані національною ідеєю. У кінці 1980-х років в Албанії нараховувалося приблизно 100 кінотеатрів. Щорічно видавалося близько 900 назв книг. У цей час видається до 100 газет і журналів.  Мистецтво й архітектура  Від античної епохи збереглися залишки оборонних споруд, громадських і житлових будівель, мозаїк, керамік на місці грецьких колоній (Аполлонія Іллірійська, Бутринт, Дуррес) і римських укріплених міст (Ельбасан). З поширенням ісламу в містах з'являються палаци знаті (сараї) і мечеті (в Ельбасані, Шкодері, Тирані тощо).  Живопис  Живопис середньовічної Албанії розвивався під сильним впливом Візантії. Ранні пам'ятки фрескового живопису відносяться до XII-XIV ст. (розписи церкви св. Трійці у Лявдарі). До початку ХХ ст. провідну роль відіграє іконопис. У період так званого національного відродження у зв'язку з ослабленням впливу ісламу, що накладав заборону на зображення живих істот, уперше з'являється верстатний живопис, а в 1920-х роках - скульптура.  Декоративно-прикладне мистецтво  Декоративно-прикладне мистецтво Албанії представлене традиційними срібними прикрасами і вовняними безворсовими килимами.