73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.

Офіційна назва - Королівство Швеція (Konungariket Sverige - швед. мова; Kingdom of Sweden - анг. мова). Географічне положення - розташована в Північній Європі, у східній і південній  частині Скандинавського півострова, островах Готланд і Еланд в Балтійському морі Площа території - 449, 8 тис. кв. км.  Населення -9,340 млн. осіб(2009 р.).  Столиця - Стокгольм (Stockholm) - 829,417 тис. осіб. Адміністративний поділ - 21 лен (lan - губернія), які поділяються на 288 комун. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену. Офіційна мова - шведська. Релігія - переважає лютеранство; до євангелічно-лютеранської церкви належить 6,9 млн. чол. (75% населення ); крім того в Швеції налічується 500 тис. послідовників інших релігій. Грошова одиниця - шведська крона = 100 ейре. Національне свято - 30 квітня - День народження короля (1946 р.); 6 червня - День шведського прапора (1523 р.,1809 р.). Офіційно як національне свято відзначається з 1983 р.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС (з 1995 року), ОБСЄ, РЄ(1949), МВФ, ЄБРР, МБРР, Міжнародна організація праці, Організація економічного співробітництва та розвитку(1960), ПР(1952), ЗЄС(Н), Європейська організація вільної торгівлі.

Королівство Швеція - конституційна монархія. Діюча конституція набрала чинності 1 січня 1975 р.,  вона складається з трьох законів:  Форми правління (від 27 лютого 1974 р. з поправками від 20 квітня 1978 р.. 7 листопада1979 р.і 23 листопада 1994 р.), Акту про престолонаслідування (від 26 лютого 1810 р. з поправками від 15 листопада 1979 р.), Акту  про свободу преси (1949 р. із змінами від 27 лютого 1974 р.). 

Глава держави - король, за яким зберігаються лише представницькі функції. Престол успадковується по чоловічій і жіночій лініях (з 1 січня 1980 р.) у порядку первородства з 18-річного віку (з листопада 1994 р.).  Король Швеції - КАРЛ XVI ГУСТАВ (Carl XVI Gustaf) посів на престолі 15 вересня 1973 р. Він з династії Бернадоттів. Династія Бернадотів заснована в 1810 р.  одним із маршалів Наполеона Жаном Батистом Бернадотом. Законодавча влада здійснюється ріксдагом (заснований в 1435 р., став однопалатним  в 1971 р.) Ріксдаг складається з 349 депутатів, які обираються шляхом загального прямого і таємного голосування за принципом пропорційного представництва. Чергові вибори в парламент проводяться кожні чотири роки в третю неділю вересня.39 місць в ріксдазі  розподіляються  між партіями, які набрали не менше ніж 4 відсотки голосів виборців по країні, а 310 місць - між партіями, які набрали  12 відсотків голосів у будь-якому з виборчих округів.  Нинішній ріксдаг (Riksdag) обраний 19 вересня 2010 р.  Голова (тальман) - Пер ВЕСТЕРБЕРГ (Per Westerberg), обраний 4 жовтня 2010 р. Раніше обирався  2 жовтня 2006 р.  Виконавча влада належить уряду. Уряд має право розпускати ріксдаг і призначати позачергові вибори. Прем'єр-міністр призначається ріксдагом. Кандидатура на посаду прем'єр-міністра висувається головою ріксдагу після консультації з його заступниками і представниками кожної партійної фракції у парламенті. Офіційно поста заступника прем'єр-міністра немає. Прем'єр-міністр Швеції у свою відсутність може призначити одного із міністрів для виконання обов'язків прем'єр-міністра. Уряд відповідає перед ріксдагом. Нинішній уряд сформований 5 жовтня 2010  р. Коаліційний: складається з членів Поміркованої коаліційної партії (ПКП), Партії центру (ПЦ), Народної партії - ліберали (НП-Л), Християнсько- демократичної партії (ХДП).  Прем'єр-міністр Швеції - Фредрік РЕЙНФЕЛЬДТ (Fredrik Reinfeldt). Основні політичні партії Ліва партія - ЛП (Vansterpartiet). Заснована 13-16 травня 1917 р. До 1921 р. називалася Ліва соціал-демократична партія Швеції; до травня 1967 р. - Комуністична партія Швеції. На ХХІ з'їзді в травні 1967 р. було прийнято рішення називати партію Ліва партія - комуністи. На ХХІХ з'їзді в травні 1990 р. названа Ліва партія. Налічує близько 17 тис. членів. Найвищий орган партії - з'їзд. У період між з'їздами роботою ЛП керує правління ЛП, яке обирає Виконком правління ЛП і Рада - консультативний орган. Члени Ради обираються безпосередньо на окружних конференціях. Голова ЛП -  Ларс ОЛІ (Lars Ohly).

Народна партія-ліберали - НП-Л (Folkpartiet-Liberalen - FP-L).Заснована в 1895р. Реорганізована в 1934р. Теперішню назву носить з листопада 1990 р. Голова - Ян БЙОРКЛУНД (Jan Bjorklund).  Друкований орган - журнал "Утсікт" (Utsikt ).

Партія охорони навколишнього середовища ("зелені") або "Мільєпартієт" - ПОНС (Miljopartiet de Grona ). Створена у вересні 1981 р. Налічує близько 9,4 тис. членів. Найвищий орган партії - з'їзд, у період між з'їздами - Політична комісія. Лідери-Оса РОМССОН (Åsa Romsson, (жін.), Густав ФРІДОЛІН (Gustav Fridolin).

Партія центру - ПЦ (Centerpartiet - CP). Заснована в 1910 р. До 1957 р. називалась Селянський союз. Налічує 68 тис. членів. Голова - Мод УЛОФССОН(Maud Olofsson,жін.).

Соціал-демократична робітнича партія Швеції - СДРПШ ( Sveriges Socialdemokratiska Аrbetarepartiet - SDAP ). Заснована в 1889 р. До 1 січня 1991 р. існувало індивідуальне і колективне членство в партії, яке було скасоване постановою 31-го з'їзду. Налічує 100 тис. членів. Голова - Хокан ЮХОЛЬТ (Hakan Juholt).  Друковані органи - журнали "Тіден" ( Tiden ) і "Актюельт і політікен" (Aktuelt i Politiken).

Поміркована коаліційна партія - ПКП (Moderata Samlingspartiet - MSP). Заснована в 1904 р. До січня 1969 р. називалася Права партія. Налічує 100 тис. членів. Голова - Фредрік РЕЙНФЕЛЬДТ (Fredrik Reinfeldt).

Християнсько-демократична партія - ХДП (Kristdemokratiska Samhallspartiet - KDSP). Політична партія. Заснована в березні 1964 р. Налічує близько 24 тис. членів. Голова - Йоран ХЕГГЛУНД (Goran Hagglund).

"Шведські демократи"- ШД (Sverigedemokraterna - SD). Партія. Створена 6 лютого 1988 р. Лідер -  Джіммі  ОКЕССОН (Jimmie Akesson).

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі). На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. Проте протягом останніх двох десятиліть ВНП у розрахунку на душу населення в Швеції зменшився до рівня, нижчого від середнього в країнах-членах ОЕСР.  У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.  На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджетний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР.  Основні природні багатства: Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти. Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх видобутку переважно експортується.  Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості - лісопильну, целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок.  Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.  В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.  Високорозвинуте, механізоване сільске господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.  Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона приєдналася на початку 1995 року. Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон, целюлоза і залізна руда, деревина і пиломатеріали, хімікати. Партнери по експорту: ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8%. Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8%.

Освіта  Дев'ятирічна середня освіта є обов'язковою для всіх дітей, починаючи з 6-7 років. Близько 98% учнів продовжують навчання у вищій середній школі професійного або академічного профілю. Утримання шкіл покладено на муніципалітети, що забезпечують безплатне викладання, підручники та обіди. Окрема муніципальна система освіти для дорослих дає їм можливість здобути в інших школах ту саму освіту, що й дітям.  У Швеції діє близько 50 закладів вищої освіти, переважно державних, де викладання безкоштовне. Близько половини студентів - жінки. Багатьом студентам більше 25 років, вони користуються вступними пільгами для тих, хто має досвід праці. Понад чверть дорослого населення шведів мають вищу освіту.  Приватні і державні освітні об'єднання для дорослих організовують навчальні курси, які щорічно відвідують понад 2,5 млн. осіб.  Шість державних університетів пропонують широкий спектр навчальних курсів і програм. Вони також дають можливість проведення досліджень у різних галузях. Ці університети знаходяться у Ґетеборзі, Лінкопінгу, Лунді, Стокгольмі, Умеа та в місті Уппсала. Чотири колишніх університетських коледжі отримали статус університетів протягом останніх років: Технологічний університет у Лулеа в 1997 році, а університети у Карлстаді, Вахйо та Оребро - у 1999. Крім того, діють три спеціалізовані державні університети: Каролінський медичний інститут, Королівський інститут технологій і Шведський університет сільськогосподарських наук. Також у Швеції працюють два спеціалізовані приватні інститути: Чалмерський університет технологій і Стокгольмська школа економіки.  Найстаріші університети у Швеції розташовані в Уппсалі та Лунді. Вони були засновані відповідно у ХV і ХІІ ст.ст. Стокгольмський і Ґетеборзький університетські коледжі були засновані наприкінці ХІХ століття. Вони отримали статус університетів у 1960 році. Кількість вищих навчальних закладів швидко зросла за останні десятиліття.  Вища освіта  Навчання з першого курсу  Для навчання в університетах Швеції з першого курсу обов'язковим є вільне володіння (писати і розмовляти) шведською мовою. Більшість студентів, які хотіли б навчатися у шведських університетах, приїжджають за програмами студентського обміну. Університет, у якому вони навчаються в своїй країні, підписав договір про співпрацю зі шведським вищим навчальним закладом. Більшість іноземних студентів є громадянами країн ЄС. Через суворі норми на видачу дозволів на проживання та обмежену кількість місць в університетах шанси студентів з інших країн світу на навчання у Швеції значно нижчі. В університетах у Швеції навчається близько 300.000 студентів.  Навчання в аспірантурі  Значно більше можливостей мають ті, хто бажає навчатися в аспірантурі. Тут необов'язково володіти шведською мовою або бути студентом за програмою обміну. Для вступу в аспірантуру необхідно мати диплом бакалавра і добре володіти англійською мовою.  Суспільний добробут  Охорона здоров'я і соціальне забезпечення входять до повноважень державного сектора і здійснюються на основі системи державного соціального страхування. Охороною здоров'я, як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, опікуються ландстинги, а відповідальність за соціальне забезпечення лежить насамперед на муніципалітетах.  Усі громадяни, які постійно проживають у Швеції, мають медичну страховку. Якщо людина занедужала або змушена залишитися вдома для догляду за хворими дітьми, вона отримує грошову допомогу в розмірі 80% оподатковуваної денної платні. Пацієнт оплачує вартість медичних консультацій і прописаних йому ліків. Однак, якщо ці витрати перевищують встановлену межу - 900 крон на рік за медичне лікування і 1800 крон на рік за ліки - медичні послуги/медикаменти надалі надаються безкоштовно. Видатки на госпіталізацію і лабораторні дослідження покриваються за рахунок ландстингів і системи медичного страхування. Оплата прописаних ліків входить в обов'язки ландстингів. За рахунок системи державного медичного страхування покривається також більша частина видатків на оплату консультацій у приватних лікарів.  У 1999 році були введені нові правила щодо надання стоматологічної допомоги. Головна мета - задовольнити потребу в загальному і профілактичному лікуванні зубів. Тепер пацієнт сплачує вартість наданих стоматологічних послуг, зменшену на державну субсидію. Розмір субсидії варіюється залежно від типу медичної допомоги.  Коли народжується дитина, батьки отримують гарантовану законом п'ятнадцятимісячну оплачувану відпустку, яку можуть поділити між собою і використати у будь-який час, доки дитині не виповниться вісім років. При цьому кожен з батьків повинен використати по одному, призначеному спеціально для нього, місяцю відпустки, який у разі невикористання анулюється. Батьки одержують також неоподатковувану і рівну для всіх допомогу на дитину, доки їй не виповниться 16 років. Діти, які продовжують вчитися далі, мають право на пільгові знижки. На рівні університетської освіти це насамперед позики, що підлягають поверненню. Муніципалітети забезпечують щоденний догляд за дітьми і позашкільну діяльність на основі субсидій.  Видатки на медичну допомогу в разі виробничого травматизму покриваються за рахунок державної системи професійного страхування при нещасних випадках. Більшість робітників у Швеції застраховані на випадок безробіття у своїх профспілках, а безробітні, позбавлені такого захисту, можуть одержувати невелику грошову допомогу від держави. Існують також масштабні державні програми з професійного навчання і захисту робочих місць, а також спрямування дотацій на допомогу безробітним у пошуках нової роботи.  З 1999 року поступово запроваджується нова пенсійна система. Гарантована пенсія за віком сплачуватиметься всім, кому виповнилося 65 років, а додаткова пенсія замінюється тепер новою загальною пенсією, що складатиметься на основі доходів протягом робочого періоду життя, отриманих у вигляді зарплати або допомоги, скажімо, під час хвороби чи відпустки після народження дитини.