72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.

Офіційна назва - Канада (Canada). Географічне положення - розташована у північній частині Північної Америки і прилеглих островах. По суші межує з США на півдні і північному заході (штат Аляска). На північному сході від країни знаходиться море mapЛінкольна, пролив Нарес і море Баффіна; Девісов пролив і море Лабрадор відмежовує Канаду від Гренландії. Територія - 9 971 тис. кв. км. Населення – 33,7 млн. чол. (2009). Столиця – Оттава (Ottava)  - 1,2 млн. чол. (2008). Адміністративний поділ - у Канаді 10 провінцій і 3 території, кожна з яких має свої столиці: Альберта (Едмонтон), Британська Колумбія (Вікторія),  Манітоба (Вінніпег), Нова Шотландія (Галіфакс), Нью Брансуїк (Фредеріктон), Ньюфаундленд (Сент Джонс), Онтаріо (Торонто), Острів Принца Едварда (Шарлоттаун), Квебек (Квебек Сіті), Саскачеван (Реджайна), Північно-західні території (Єлоунайф), Територія Юкон (Уайтхорс), Нунавут (Ікалуіт). Найбільші міста - Торонто, Монреаль, Ванкувер, Калгарі, Квебек, Вінніпег. Офіційні мови - англійська і французька. Релігія - 45% віруючих - католики, інші - представники різних релігійних конфесій і течій. Грошова  одиниця - канадський долар = 100 центам. Національне свято - 1 липня - День Канади (1867).

Членство у міжнародних організаціях – є членом практично всіх вагомих міжнародних організацій.

Канада -  федеративна держава у складі Співдружності, на чолі з Великою Британією. Діє Конституція Канади, яка набрала чинності 17 квітня 1982 р. Глава держави - королева Великобританії,  представлена в особі генерал-губернатора. Генерал-губернатор призначається королевою за рекомендацією прем'єр-міністра Канади, як правило, терміном на 5 років.  Глава держави - королева Великобританії - ЄЛИЗАВЕТА ІІ (Elizabeth the Second).  Генерал-губернатор – Девід ДЖОНСТОН (David Johnston). Призначений 8 липня  2010 р. Приступив до виконання обов'язків 1 жовтня 2010 р. Законодавча  влада належить королеві в особі генерал-губернатора і парламенту.  Парламент складається з двох палат – сенату (Senat) і палати громад (Нouse of Commons). До сенату входять 105 членів-представників провінцій і територій за нормою:  по  24  від  Онтаріо  і Квебеку;  по 10 від Нової Шотландії і Нью-Брансуїку; 4 від провінції Острів принца Едуарда; по 6 від Манітоби, Британської Колумбії, Альберти, Саскачевану і Ньюфаундленду і по 1 від  Північно-західних територій , території Юкон і території Нунавут.  Сенатори призначаються генерал-губернатором за рекомендацією прем'єр-міністра. Сенатор повинен бути не молодшим ніж 30 років і не старшим 75. Виборче право надається громадянам Канади і британським підданим, які досягли 18 років  і прожили в Канаді не менше року до  виборів. Він обирається з числа депутатів на першому засіданні новообраної палати громад.  Спікер Сенату – Ноель А.КІНСЕЛЛА  (Noel A. Kinsella).  Палата громад складається з 308 членів, які обираються прямим загальним голосуванням терміном на 5 років. 2 травня 2011 р. відбулись дострокові вибори в Палату громад. Спікер - Ендрю ШИР (Andrew Scheer). Виконавча  влада  належить  королеві в особі генерал-губернатора і уряду, який складається з прем'єр-міністра і міністрів. Партія,  яка здобула на виборах більшість правлячою і формує уряд. Члени кабінету є членами палати громад. Прем'єр-міністр призначається генерал-губернатором, міністри - прем'єр-міністром. Уряд відповідає перед парламентом. Кожна  провінція очолюється лейтенант-губернатором і має парламент і уряд.  Нинішній уряд сформовано 18 травня 2011 р.  Прем’єр-міністр Канади – Стівен ХАРПЕР (Stephen Harper).

Політичні партії Квебекська партія (Le Parti Quebecois).  Створена в жовтні 1968 р. на  основі  об'єднання двох сепаратистських організацій провінції Квебек  -  Рух за  єдність  і суверенітет  (Mouvement  Souverainety  - Association)  і  Національне  об'єднання  (L'Unite Nationale). Лідер – Полін МАРУА (Pauline Marois). Голова - Джонатан ВАЛУА(Jonathan Valois). Квебекський блок (Bloc Quebecois).  Партія. Створена у травні 1990 р.  групою колишніх членів Прогресивно-консервативної партії. 15-16 липня 1991 р. на установчому з’їзді блок проголосив себе партією.  Єдина ціль партії - отримання  незалежності  франкомовної провінції Квебек. Лідер – Жілль ДЮСЕПП (Gille Duceppe). Комуністична  партія  Канади -КПК (The Communist Party of Canada - CPC).  Заснована 28 травня 1921 р.  нелегально.  Легалізована 22-23  лютого 1922 р.  під назвою Робітнича партія Канади (РПК). У 1924 р. РПК взяла назву Комуністична партія Канади. З 1943 р. по 1959 р. називалася Робітнича прогресивна партія Канади. У 1959 р. відновлено назву Комуністична партія Канади. Лідер КПК  - Мігель ФІГЕРОА(Miguel Figeroa). Консервативна партія Канади - КПК (Thy Conservative Party of Canada - CPC).  Заснована 7 грудня 2003 р. Створена шляхом злиття Канадського альянсу і Прогресивно-консервативної  партії. Лідер – Стівен ХАРПЕР(Stephen Harper). Голова - Джон УОЛШ(John Walsh). Ліберальна партія Канади - ЛПК(The Liberal Party of Canada- LPC). Партія. Виникла в середині Х1Х ст. Організаційно оформилася до 1873 р. Лідер - Майкл ІГНАТЬЄФФ(Michael Ignatieff). Голова – Альфред АППС(Alfred Apps). Нова демократична партія Канади - НДПК (The New Democratic Party of Canada -NDPC).  Заснована  у 1961  р.  на базі Соціал-демократичної федерації кооперативної співдружності і деяких профспілок.  Лідер – Джек ЛЕЙТОН(Jack Layton). Голова – Енн МАГРАТ(Anne McGrath).

Торгівля зі США становить близько 80% загального обсягу торгівлі Канади. Американський капітал переважає в усіх ключових галузях господарства, за винятком фінансової сфери і землеробства.  Регіональна диференціація  Південний Онтаріо і Квебек - найбільш індустріалізовані регіони, там також розташовані найбільші фінансові центри країни. Степові провінції (Манітоба, Саскачеван, Альберта) виробляють основний обсяг зернових. Британська Колумбія надає основну продукцію лісової промисловості. В Альберті добувають майже всю нафту і природний газ Канади. У Північно-західних територіях ведеться розробка корисних копалин.  Сільське господарство  Більшу частину зерна поставляють провінції Саскачеван і Манітоба. В цілому Канада дає 16% світової продукції пшениці. Основним районом скотарства є Альберта; у Британській Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство, що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца Едварда і Нью-Брансуїк; остання відома також розведенням худоби, як і Нова Шотландія. В цілому доходи фермерських господарств складаються з продажу зерна (27%), продуктів м'ясного скотарства (37%), молочних продуктів (16%), фруктів та овочів (3%), а також птахівництва (5%).  Гірничовидобувна промисловість  Найбільшу цінність становить нафта і природний газ, на які припадає більше двох третин загальної вартості видобутку. Наступними за важливістю є метали, вартість яких становить п'яту частину загальної вартості.  Канада посідає перше місце у світі за видобутком цинку й урану, друге - за видобутком азбесту, нікелю і калію, четверте - за видобутком срібла й міді і п'яте - за видобутком золота і свинцю.  90% канадської нафти і газу добуваються в штаті Альберта, де в нафто- і газодобувній промисловості зайняті близько 40% робочої сили. Основні нафтопереробні центри розташовані в провінціях Онтаріо і Квебек. Центри видобутку вугілля - Альберта, Саскачеван, Британська Колумбія і Нова Шотландія.  Лісова промисловість  На території Канади знаходиться 10% всієї площі лісів планети. Ліс покриває близько 45% площі суші в межах Канади, причому більше половини цієї площі займають продуктивні ліси, які мають промислове значення. Канада посідає перше місце у світі за виробництвом газетного паперу, друге - за виробництвом целюлози і деревної маси і третє - за виробництвом пиломатеріалів.  47% всіх лісоматеріалів виробляється в Британській Колумбії, 21% у Квебеці, 16% в Онтаріо, 6% в Альберті і 5% у Нью-Брансуїку.  Обробна промисловість  Близько половини підприємств обробної промисловості розташовані в провінції Онтаріо і одна чверть - у Квебеці. Інші великі підприємства знаходяться переважно на території Британської Колумбії та Альберти. Найбільшою за обсягом виробництва галуззю є виробництво автомобілів, а також комплектуючих до них. Ця галузь дає п'яту частину всієї продукції обробної промисловості. Інші важливі галузі: харчова промисловість, перегонка та очищення нафти, хімічна, деревообробна і паперова промисловість.  Рибальство і звірівництво  На початку XIX століття вся економіка Канади базувалася на рибальстві і торгівлі хутром. В середині 1990-х років обсяг продажу хутра становив всього 42 млн. канадських доларів і не відігравав значної ролі в економіці. Переважну більшість хутровини, особливо шкурки норки і лисиці, отримують на звірофермах.  Рибальство продовжує відігравати велику роль у господарстві Ньюфаундленду і Нової Шотландії (виловлюється, в основному, тріска), а також Британської Колумбії (переважно лосось).  Транспорт  У Канаді добре розвинута транспортна система. В середині 1990-х років вона включала приблизно 90 000 км залізниці; 884 000 км автомагістралей і шосейних доріг; 24 000 км нафтопроводів і 75 000 км газопроводів; 25 великих портів, доступних для океанських суден і 475 невеликих портів; понад 1300 ліцензованих аеропортів. 

Культура  Фактично культура Канади - це культура корінних жителів, оскільки всі інші канадці були іммігрантами. Вони почали прибувати до Канади в XVII столітті, привозячи з собою манеру вдягатися, кулінарні традиції та звичаї, притаманні їхній колишній батьківщині. На початку XX століття Канада відчинила двері іммігрантам з усього світу; у 1988 році, після ухвалення урядом Законодавчого Акту про багатокультурність, багатоплановий культурний характер країни здобув офіційне визнання.  Серед культурних заходів Канади необхідно відзначити Шекспірівський фестиваль в Онтаріо; фестиваль канадських культур в Оттаві; Міжнародний фестиваль фестивалів, Міжнародні джазовий і кіно- фестивалі, а також Шербрукський «Фестиваль де Кантон» у Квебеці, на якому представлена культура і кухня канадських французів; український фестиваль у місті Дофін; «День відкриття» в Доусоні, на якому відзначається відкриття в 1896 році родовища золота; в Еллоунайф – фестиваль Кариб; у Кемпбелтоні – лосевий фестиваль. 

Освіта  Система освіти в Канаді залежить від провінції і включає 6-8 років навчання у початковій школі, 4-5 років у середній школі і 3-4 роки в університеті.  На відміну від інших розвинутих країн, у Канаді відсутня загальнодержавна система освіти: згідно з конституцією, кожна провінція сама займається цим питанням. Кожна провінційна система освіти відображає релігію, історію і культуру цієї провінції. Провінційні голови департаментів освіти на чолі з обраним міністром встановлюють стандарти, затверджують предмети і фінансують освітні організації. Відповідальність за управління початковими і середніми школами покладено на місцеві виборні шкільні ради або комісії. Ради планують бюджети шкіл, наймають вчителів і встановлюють шкільний розклад відповідно до вимог провінційного законодавства.  Федеральний уряд забезпечує фінансову підтримку вищих навчальних закладів і викладання двох офіційних мов країни - англійської і французької. Він також відповідає за освіту корінних жителів Канади, військових і членів їхніх сімей, ув'язнених. В цілому, федеральний уряд витрачає близько 20% щорічних витрат країни на освіту.  Система освіти в Канаді завжди повинна була враховувати культурну багатогранність населення. Понад 70 етнічних груп країни розмовляють 60 мовами. У багатьох школах учні представляють 20 і більше окремих етнокультурних груп. У Торонто та Ванкувері більше ніж половина учнів громадських шкіл розмовляють іншими мовами (не англійською чи французькою). Рідні мови викладаються у багатьох районах країни. В окремих провінціях такі класи організовуються безпосередньо в школах. Різні проекти, які фінансуються з федерального бюджету, спрямовані на те, щоб реалізувати нестандартний підхід у викладанні рідних мов.  Середня освіта  У Канаді є державні, католицькі та приватні середні школи. Платять за освіту лише в приватних школах. Приватні школи організовані в системи та асоціації. Найбільш відома з таких асоціацій - Montessorie. Вартість навчання в приватній школі - від 400 до 2000 доларів за місяць. Приватні школи рідко розміщують рекламу про себе, і в них дуже великий конкурс. Є школи, в які дітей записують ще до їх народження. Середній клас становить значну частку населення Канади, тому кількість бажаючих віддати своїх дітей в елітні приватні школи не зменшується. У державних школах Канади навчається понад 5 млн. учнів (із них чверть припадає на католицькі школи), у приватних - близько 250 тисяч учнів.  Вища освіта  На сьогодні близько 200 коледжів і технічних інститутів входять до складу більше ніж 100 університетів, приймаючи на навчання після середньої школи до 1 млн. студентів у рік. Плата за навчання становить лише 11% всіх витрат на вищу освіту в Канаді - решту фінансує уряд.  Вищу або середню технічну освіту можуть здобути як жителі Канади, так і іноземці, лише в тому разі, якщо можуть оплатити навчання, оскільки всі види освіти, крім середньої, є платними. Тим не менше, у громадян Канади є велика можливість отримати кредит на освіту чи стипендію на час навчання. Кожний університет встановлює свої ціни на освіту. Найдорожчі університети знаходяться в провінціях Квебек та Онтаріо.  Вуз чи коледж у Канаді - це держава в державі, зі своїми законами, умовами прийняття і навчання, порядком сплати і проживання. Усі вищі навчальні заклади Канади, дипломи яких відповідають державним стандартам, об'єднані в Асоціацію Університетів і Коледжів Канади (АУКК). До неї входить близько 90% всіх університетів, і вона представляє їхні інтереси як всередині країни, так і на світовому ринку освіти. АУКК завідує міжнародними програмами обміну студентів та іншими заходами.  Дистанційна освіта  Канада є світовим лідером у сфері дистанційного навчання. Тому для українських студентів є можливість отримати канадський диплом, навчаючись через пошту або Інтернет, не виїжджаючи з України. Після 3-4 років дистанційного навчання присвоюється ступінь бакалавра, за 5-5,5 років можна отримати ступінь магістра. Але частина університетів приймає на дистанційну форму навчання лише студентів, які проживають на території Канади. Повний перелік програм дистанційного навчання можна отримати безпосередньо від адміністрації університету. Список всіх програм вищих навчальних закладів країни може надати АУКК, а список програм провінції - департамент освіти відповідної провінції.  Стиль навчання  Хоча ніяких досліджень не проводилося, все ж помітна різниця між стилем навчання українців і стилем навчання канадців. Українці цінують точність, у той час як канадці цінують творчість. У Канаді вчитель вважається фахівцем, якщо він може навчити дітей працювати самостійно. Учень повинен доходити до знань, а не просто отримувати їх від вчителя. Перед вчителем стоїть завдання навчити вчитися, а не вчити, як робити.  В результаті вчителі чекають на ініціативу студентів у формі запитань і навіть вибору теми для випускних іспитів. Звичним є запитання вчителя на початку уроку про те, яку тему висвітлити. Проте є обов’язкові правила. Вважається неввічливим для учнів розмовляти, коли говорить вчитель, або перебивати вчителя, інших учнів. Учні можуть задавати запитання, але вони повинні робити це ввічливо і не відступаючи від теми заняття.