48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.

Офіційна назва - Республіка Словенія (Republika Slovenija - словенск., Republic of Slovenia - англ. мова).

Географічне положення - розташована на півдні Цетральної Європи на північному заході Балканського півострова. Межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.

Територія - 20,251 кв. км.

Населення - 2,050 млн. осіб (2011).

Столиця - Любляна (Ljubljana) - 280,14 тис. осіб (2011).

Офіційна мова - словенська, угорська і італійська - в місцях проживання угорських і італійських общин.

Релігія - 58% населення - католики, 2,4% - мусульмани, 2,3% - православні, 0,9%- протестанти, 10% - атеїсти.

Грошова одиниця - євро = 100 євроцентів.

Національне свято - 25 червня - День державності (1991)

Членство в міжнародних організаціях - Словенія є членом ООН, ЄС (2004), НАТО (2004), РЄ (1993), ЗЄС (АП).

.

Словенія - парламентська республіка. Діє конституція від 23 грудня 1991 р.з наступними поправками від 23 червня 2004 р.

Глава держави - президент, який є також Головнокомандуючим збройними силами. Обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на 5 років, але не більш як два рази підряд. У разі неможливості виконання президентом своїх обов'язків тимчасово його обов'язки переходять до голови Державних зборів. Президент Республіки Словенія - Борут ПАГОР (Borut Pahor), обраний 11 листопада і 2 грудня 2012 р. Став на посаду 23 грудня 2012 р.

Найвищим законодавчим органом є Державні збори (Državni zbor) - однопалатний парламент, який складається з 90 депутатів, обирається строком на 4 роки шляхом загальних рівних прямих виборів при таємному голосуванні. Італійська і угорська громади обирають по одному представнику. Державні збори приймають закони та інші рішення, ратифікують міжнародні договори, можуть провести референдум зі своєї ініціативі, за пропозицією уряду приймають рішення по оголошенню війни або введення надзвичайного положення, за вимогою однієї третини депутатів Державних зборів або за вимогою Державної ради можуть провести парламентське розслідування.

Державна рада (Državni svet) - консультативний орган, який складається з 40 представників соціальних, економічних, професійних груп населення, які обираються колегією виборщиків строком на 5 років. Серед них 22 - представники місцевих інтересів, 4 - представники трудящих, 4 - роботодавців, 4 селянства, ремісництва і незалежних професій, 6 - представники неекономічної сфери діяльності. Член Держради не може бути одночасно членом Держзборів. Державна рада може пропонувати Держзборам прийняти закон, направити в Держзбори свою думку з питань, які знаходяться в її компетенції, вимагати перегляду рішення Держзборів про прийняття закону, вимагати проведення референдуму, розслідування питань державного значення.

Державні збори обрані 4 грудня 2011 р. Голова - Янко ВЕБЕР, обраний 27 лютого 2013 р.

Державна рада обрана 20-21 листопада 2012 р. Голова – Мітьйо БЕРВАРЬЯ (Mitjo Bervarja). Обраний 12 грудня 2012 р.

Виконавча влада здійснюється урядом, що складається з голови і міністрів, які в рамках своєї компетенції незалежні і відповідальні перед Державними зборами. Кандидатура голови уряду пропонується Державним зборам для голосування президентом після консультацій з лідерами парламентських груп. Кандидата можуть також висунути парламентські групи або мінімум 10 депутатів. У разі висунення кількох кандидатур голосування проводиться по кожному окремо, починаючи з кандидата від президента. Якщо жоден кандидат не дістане потрібної більшості, то президент розпускає Держзбори і проводить нові вибори. Міністри призначаються і увільняються від посади за пропозицією голови уряду. Уряд сформований 20 березня 2013 р.

Голова уряду Республіки Словенія - Аленка БРАТУШЕК, призначена 27 лютого 2013 р.

Політичні партії

"Зарес – Нова політика"(Zares – Nova politika). Партія. Заснована 6 жовтня 2007 р. Голова – Грегор ГОЛОБИЧ(Gregor Golobic).

Демократична партія пенсіонерів Словенії - ДППС(Demokraticna stranka upokojencev Slovenije- DESUS). Голова - Карл Віктор ЕР'ЯВЕНЦ(Karl Viktor Erjavec).

Ліберальна демократія Словенії - ЛДС(Liberalna Demokracija Slovenije – LDS). Заснована в 1994р. шляхом злиття Ліберально-демократичноїпартії, партії, "зелених" Cловенії, Екосоціальної партії, бувших членів Демократичної партії і Соціалістичної партії Словенії. Налічує 18 тис. членів. Голова – Катаріна КРЕСАЛ(Katarina Kresal, жін.)

Нова Словенія- Християнська народна партія(Nova Slovevenija- KrscanskaLjudska Stranka). Партія. Створена в серпні 2000 р. бувшими членами Словенської народної партії(СНП). Голова - Людмила НОВАК(Ljudmila Novak, жін.).

Партія молоді Словенії- ПМС(Stranka Mladih Slovenije – SMS). Голова - Дарко КРАЙНЦ(Darko Krajnc).

Словенська народна партія - СНП (Slovenska ljudska stranka - SLS). Партія. Cтворена 16 квітня 2000р. на об'єднавчому з'їзді Cловенської народної партії, заснованої в 1989р. і партії Словенських християнських демократів, заснованої в 1990р. Голова- Радован ЖЕР'ЯВ(Radovan Zerjav).

Словенська національна партія - СНП (Slovenska nacionalna stranka - SNS). Заснована в 1991р. Налічує 7 тис. членів(2007 р.). Голова - Змаго ЄЛИНЧИЧ (Zmago Jelincic).

Словенська демократична партія - СДП (Socialdemokratska stranka Slovenije - SDSS). Заснована в 1989р. як Соціал- демократична партія Словенії(СДПС). Перейменована у вересні 2003 р. Налічує 20 тис. членів. Голова - Янез ЯНША (Janez Jansa).

Соціал-демократи - СД (Socialni demokrati - SD). Партія. Заснована в 1992 р. як передвиборчий блок під назвою Єдиний список, який включив первинно Демократичну партію пенсіонерів Словенії (ДППС), Партію демократичних рефом (ПДР), Соціал-демократичну унію (СДУ), Робітничу партію Словенії (РПС). У 1993 р. блок перетворено в партію під назвою Єдиний список соціал – демократів(ЄССД), який в червні 2005 р. було перейменовано в партію з нинішньою назвою Налічує 23 тис. членів. Голова - Борут ПАГОР (Borut Pahor).

Чисельність населення в Республіці Словенія становить 2,042 млн. осіб(2009 р.). Щільність

99 6/км² (80). Порівняно з іншими республіками колишньої СФРЮ, Словенія має майже однорідний склад населення за етнічною ознакою. Невелика італійська громада живе на узбережжі Адріатики, угорська - в басейні ріки Мури. Офіційною мовою країни є словенська мова. Різноманіття природних умов обумовило виникнення 49 діалектів словенської мови, літературна мова виникла на базі доленьського і гореньського діалектів, писемність на основі латинської графіки. Найбільш поширеними для спілкування мовами є німецька і англійська, на узбережжі - італійська мова. Більшість словенців сповідає католицизм, але існує багато інших релігійних груп.

Зовнішньо– та внутрішньоекономічна ситуація в Словенії.

Світова економічна криза завдала значної шкоди словенській економіці, яка є здебільшого експортоорієнтованою.

У першому кварталі 2009 р. ВВП Словенії зменшився на 8,5%. Основною причиною економічного спаду, який є найбільшим в історії країни, є зменшення експорту та інвестицій. Таким чином, Словенія офіційно вступила в період рецесії, оскільки її ВВП зменшився протягом двох кварталів поспіль.

Рівень безробіття складає, за офіційною статистикою, 8,4%. Кількість безробітних в Словенії зростає щомісяця, починаючи з вересня минулого року. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним Словенською ринковою асоціацією, 1% респондентів вже втратили роботу внаслідок кризи, 22% очікують втратити її у близькому майбутньому, а 65% вважають, що втрата роботи їм не загрожує. 6% вважають, що внаслідок рецесії їхня забезпеченість роботою лише зміцниться, в той час, як 2% опитаних вважають, що це вже сталося.

Криза вплинула й на рівень зарплат – 22% словенців заявили, що їхні доходи вже зменшилися, 17% очікують, що це невдовзі трапиться, 48% не очікують змін, 7% очікують збільшення зарплат, а 2% заявили, що їхня зарплата вже зросла внаслідок кризи.

Зважаючи на цю ситуацію в економіці країни, Прем’єр-міністр Республіки Словенія Борут Пахор вживає кроків для того, щоб заручитися підтримкою всіх політичних сил країни.

У квітні 2009 р. в Любляні відбулася перша „конференція діалогу щодо розвитку”, у якій взяли участь Президент РС Д. Тюрк і Прем’єр-міністр Б. Пахор.

Як заявив глава словенського уряду, основною метою заходу був пошук суспільної злагоди задля виведення Словенії з економічної кризи. За його словами, Словенія втретє потребує таку „злагоду заради розвитку”: вперше вона була потрібна для отримання незалежності, а вдруге – для вступу в ЄС. Він також представив основні положення нового пакету антикризових заходів, що розробляються урядом, і будуть спрямовані на подолання негативних наслідків кризи у сферах ринку праці, податкової політики, умов для бізнесу, інвестицій та соціального забезпечення.

Спад словенської економіки змусив уряд наприкінці червня вже вдруге протягом цього року внести зміни до державного бюджету. Витрати були зменшені на 147 млн. євро, а доходи бюджету – на 803 млн. євро. Уряд також рекомендував підприємствам державного сектора зменшити власні видатки, не менш, ніж на 20% „заморозивши” витрати на придбання товарів і послуг, основних засобів, представницькі цілі.

Як повідомив Б. Пахор, надходження в бюджет зменшилися на 800 млн. євро (2% ВВП, доходна частина бюджету затверджена в розмірі 7,9 млрд. євро), витрати бюджету потрібно зменшити на 290 млн. євро, до 9,7 млрд. євро.

Таким чином, дефіцит бюджету складатиме 1,8 млрд. євро, або 4,9% ВВП. Очікується, що цього року дефіцит бюджету країни перевищить 5% ВВП.

Співпраця з зовнішньоторговельними партнерами

Оскільки економіка Словенії є експортноорієнтовною, Словенія також активно співпрацює зі своїми зовнішньоторговельними партнерами.

Так, 25 травня 2009 року під час проведення сьомої словенсько-російської Міжурядової комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва міністр економіки РС М. Лаховнік відмітив, що криза не повинна перешкоджати співпраці між Словенією та Росією, та висловив наміри словенської сторони по зміцненню двостороннього співробітництва в енергетичній, туристичній, будівничій та машинобудівний галузях, сільському господарству та харчовій промисловості, банківському та фінансовому співробітництву, науково-технічному співробітництву, промисловості та хімічної безпеки.

Інвестиційне співробітництво між Україною і Республікою Словенія (2010 р.)

Станом на 01.01.2011 року в економіку України, у відповідності до українських статистичних даних, залучено 28,3 млн. дол. США інвестицій зі Словенії (словенські статистичні дані за 2010 рік ще не оброблені, станом на 2009 р. цей показник дорівнював 129,2 млн. євро.). В Україні зареєстровано 35 підприємств зі словенським капіталом.

У 2007 році рада директорів провідної словенської транспортно-логістичної компанії “Інтерєвропа” затвердила інвестиційний проект щодо будівництва логістичного центру та автомобільного терміналу у передмісті Києва на суму 15,6 млн. євро.

Словенська компанія “Геліос” (виробник фарб) придбала в Черкаській області завод “Аврора” з метою відкриття виробничої лінії (вкладено близько 5 млн. євро).

Словенське металургійне підприємство “Маріборська ливарня” реалізовує проект відкриття виробничої лінії в Україні.

Суттєві інвестиції в економіку України здійснювала також компанія “Іскрател” (телефоні комунікації), яка на протязі останніх трьох років інвестувала в проекти в Україні 7 млн. дол. США в якості прямих інвестицій (в головному в підприємство “Моніс” в Харківській області) та 11-14 млн. дол. США в якості непрямих інвестицій (через харківський “Моніс”).