
- •2.Охарактерихуйте сучасну політичну карту світу.
- •3.Опишіть сучасні концепції країнознавства.
- •4. Проаналізуйте етапи формування політичної карти світу.
- •5.Охарактеризуйте основні методологічні принципи сучасного країнознавства.
- •6.Складові фізико-географічного, політико-економічного, культурного районування країн.
- •7. Визначте предмет та об’єкт країнознавства.
- •8. Охарактеризуйте геополітичні основи країнознавства
- •9. Охарактеризуйте політичне країнознавство
- •10.Основні методи країнознавчих досліджень.
- •11. Розкрийте зміст англійської школи країнознавства.
- •12.Німецька школа країнознавства.
- •13.Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень.
- •14. Країнознавча характеристика понять: країна та держава.
- •15.Адміністративно-територіальний поділ країн.
- •16.Статус континентального шельфу та міжнародного району морського дна.
- •17. Культурологічне країнознавство: основні завдання досліджень
- •18. Дайте оцінку історичних коренів країнознавства
- •19. Назвіть і обґрунтуйте основні принципи досліджень у країнознавстві
- •20. Опишіть наукові напрями, теорії та школи, які вивчають країнознавство.
- •21. Економічне країнознавство: основні завдання дослідження.
- •22. Визначте поняття культурне районування світу.
- •23.Основні концепції походження держави.
- •24. Розкрийте зміст понять: міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, міжнародна неурядова організація. Порівняйте їх міжнародний статус у системі міжнародних відносин.
- •25. Охарактеризуйте найбільші глобальні територіально-регіональні міжнародні об’єднання
- •26. Проаналізуйте регіональний поділ світу.
- •27. Охарактеризуйте загальні засади районування світу.
- •28. Опишіть діяльність основних міжнародних міжурядових організацій світу
- •29. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку сша.
- •30. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Російської Федерації.
- •31. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію у Грузії.
- •32. Опишіть країнознавчі особливості Ватикану.
- •33. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Саудівської Аравії.
- •34. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Італії.
- •35. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Болгарії.
- •36. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Греції.
- •37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
- •38. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Азербайджану.
- •39. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Куби.
- •40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
- •41. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Чехії.
- •42. Визначити основні тенденції розвитку Бразилії.
- •43. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Узбекистану.
- •44. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Румунії.
- •45. Охарактеризуйте структуру та механізм державної влади в Об’єднаних Арабських Еміратах.
- •46. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю.
- •47. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Лівану.
- •48. Дайте країнознавчу характеристику Словенії.
- •49. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Китаю.
- •50. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Молдови.
- •51. Проаналізуйте основні тенденції «особливого шляху розвитку» Лівії.
- •52. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку фрн.
- •53. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ефіопії.
- •54. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику Великобританії.
- •55. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Японії.
- •56. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Польщі.
- •57. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Білорусії.
- •58. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Ірану.
- •59. Опишіть ключові віхи Австрійської державності у хх ст.
- •Гідрологія
- •Ґрунти і рослинність
- •Тваринний світ
- •Історія Створення перших держав
- •Створення герцогства
- •Створення імперії
- •Правління Марії-Терезії та її нащадків
- •XIX століття
- •Перша світова війна
- •Міжвоєнний період
- •Аншлюс та Друга світова війна
- •Післявоєнна Австрія
- •Адміністративний устрій
- •Політичний устрій
- •Парламент
- •Судова влада[ред.]
- •Міжнародні відносини
- •Державна символіка
- •Національні свята
- •Збройні сили
- •Населення
- •Економіка
- •Промисловість
- •Енергетика
- •Агропромислове виробництво
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Медицина
- •Культура
- •Засоби масової інформації
- •60. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Швейцарії.
- •61. Корейський півострів: непростий шлях до возз’єднання.
- •Символ співпраці
- •62. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного розвитку Афганістану.
- •63. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Австралії.
- •64. Опишіть сучасну політико-економічну ситуацію Єгипту.
- •65. Дайте історико-культурну та політико-економічну характеристику цивілізаційного розвитку Туреччини.
- •66. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іспанії.
- •67. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку пар.
- •68. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Казахстану.
- •69. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Угорщини.
- •70. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Сирії.
- •71. Охарактеризуйте сучасні політико-економічні тенденції розвитку Пакистану.
- •72. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Канади.
- •73. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Швеції.
- •74. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Іраку.
- •75. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку Албанії.
- •76. Охарактеризуйте історико-культурний та сучасний політичний розвиток Франції.
- •77. Розкрийте країнознавчі особливості Індії.
- •78. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Португалії.
- •80. Охарактеризуйте міжнародні відносини на пострадянському просторі.
- •81. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції нато.
- •82. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Африки.
- •83. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Схіної Азії.
- •84. Дайте країнознавчий огляд країн Північної Америки.
- •85. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Америки.
- •86. Дайте країнознавчу характеристику Балтійських країн (Естонія, Латвія, Литва).
- •87. Дайте країнознавчий огляд країн Латинської Америки
- •88. Дайте країнознавчий огляд країн Південної Азії.
- •89. Дайте країнознавчу характеристику країн Південно-Західної Азії.
- •90. Дайте країнознавчу характеристику країн Північної Європи.
- •91. Дайте країнознавчий огляд країн Західної Африки.
- •92. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Азії.
- •93. Дайте країнознавчу характеристику «арабському світу»
- •94. Дайте країнознавчу характеристику країнам Центральної Європи.
- •95. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Африки.
- •96.Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
- •97. Дайте країнознавчу характеристику країн Південної Африки.
- •98. Дайте країнознавчу характеристику Середнього Сходу.
- •99. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Азії.
- •100. Дайте країнознавчу характеристику країн Центральної Америки.
- •101. Країни колишньої Югославії. Сьогодення.
- •102.Дайте країнознавчу х-ку країн Західної Європи.
- •103. Дайте країнознавчу характеристику країн Східної Європи.
- •104. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби «холодної війни».
- •1 Корейська війна
- •2 Революція в Угорщині
- •3 Берлінська стіна
- •4 Карибська криза
- •5 Чехословацький криза
- •6 Розрядка напруженості
- •107.Соціально-політичний розвинок країн «третього світу».
- •108. Проаналізуйте принципи мп в міжнародно-правових документах – Статуті оон, Декларації про принципи міжнародного права, Заключному акті нбсє.
- •109. Проаналізуйте роль, діяльність та основні функції оон.
- •110. Охарактеризуйте зміст поняття та структуру права Європейського Союзу і передумови його виникнення. Які країни можуть стати членами єс?
- •111.Охаратеризуйте такі види міжнародно-правого визнання як: визнання de jure і de facto; визнання ad hoc; визнання в якості сторони, яка воює чи повстала; визнання і членство в оон.
- •112. Проаналізуйте інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •113. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
- •115. Охарактеризуйте взаємодію права України та міжнародного права.
- •116. Охарактеризуйте правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •117. Розкрийте зміст понять: посередництво, миротворчість, міжнародні переговори, превентивна дипломатія.
- •120. Проаналізуйте основні принципи діяльності юнеско.
37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.
Офіційна назва - Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos - ісп. мова, United Mexican States - англ. мова). Географічне положення - країна розташована у південній частині Північної Америки. Межує зі США - на півночі (кордон - 3326 км), з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки Карибського моря на сході. Площа території - 1958,2 тис. кв.км Чисельність населення - 116,9 млн. осіб (2012). Столиця - Мехіко (Mexico) - 20,1 млн. осіб (2011).
Адміністративний поділ - 31 штат і федеральний столичний округ. Штати поділяються на муніціпії (municipio).
Інші великі міста: Екатепек (1,695 млн. осіб), Гвадалахара (1,659 млн.), Пуебла (1,321 млн.), Хуарез (1,257 млн.), Незауалькойотл (1,242 млн.), Тіхуана (1,228 млн.), Монтеррей (1,127 млн.), Леон (1,052 млн.). Державна мова - іспанська. Релігія - більшість віруючих - католики.
Грошова одиниця - нове песо = 100 сентаво
Державне свято - 16 вересня - День проголошення Незалежності (1810 р.).
Членство у міжнародних організаціях - ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.).
Мексиканські Сполучені Штати - федеративна республіка. Діє Політична Конституція Мексиканських Сполучених Штатів від 5 лютого 1917 р. з подальшими змінами. До складу федерації входять З1 штат і 1 столичний федеральний округ. Штати: Агуаскальєнтес (Aguascalientes), Веракрус (Veracruz), Герреро (Guerrero), Гуанахуато (Guanajuato), Дуранго (Durango), Ідальго (Hidalgo), Кампече (Campeche), Керетаро (Queretaro), Кінтана-Роо (Quintana Roo), Коауїла (Coahuila), Коліма (Colima), Мехіко (Mexico), Мічоакан (Michoacan), Морелос (Morelos), Наяріт (Nayarit), Нижня Каліфорнія Північна (Baja California Norte), Нижня Каліфорнія Південна (Baja California Sur), Нуево-Леон (Nuevo Leon), Оахака (Oaxaca), Пуебла (Puebla), Сакатекас (Zacatecas), Сан-Луїс-Потосі (San Luis Potosi), Сіналоа (Sinaloa), Сонора (Sonora), Табаско (Tabasco), Тамауліпас (Tamaulipas), Тласкала (Tlaxcala), Халіско (Jalisco), Чіуауа (Chihuahua), Чьяпас (Chiapas), Юкатан (Yucatan). Глава держави - президент, який обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років. Президент приступає до виконання обов'язків 1 грудня в рік його обрання. Відповідно до конституції президент не може бути знову обраний на цю посаду. Якщо президент тимчасово не може виконувати свої обов'язки, Національний конгрес (а якщо він не засідає - Постійна комісія) призначає тимчасово виконуючого обов'язки президента. Президент Мексиканських Сполучених Штатів – Енріке ПЕНЬЯ НЬЄТО, обраний 1 липня 2012 р., вступив на посаду 1 грудня 2012 р. Законодавча влада здійснюється Національним конгрессом (Congreso de la Union), який складається з двох палат: палати депутатів (Camara de Diputados) і сенату (Senado). Сенат у складі 128 депутатів обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років (за мажоритарною системою - 96 депутатів, за пропорційною 32). Сенат обрано 1 липня 2012 року. Голова сенату – Ернесто КОРДЕРО АРРОЙО (Ernesto Cordero Arroyo). Палата депутатів у складі 500 депутатів обирається загальним прямим голосуванням строком на З роки (за системою пропорційного представництва - 200 депутатів, за мажоритарною системою - 300). Палате депутітів обрана 1 липня 2012 р. Голова – Хесус МУРІЛЬЙО КАРАМ (Jesús Murillo Karam). Члени обох палат не можуть бути переобраними безпосередньо на наступний строк. Щодо законодавства палати рівноправні: для затвердження законопроекту потрібна згода обох. Президент має право накласти вето на законопроект, прийнятий Національним конгресом; вето може бути подолане двома третинами голосів Національного конгресу. У перервах між сесіями Національного конгресу діє Постійна комісія у складі 29 членів, з яких 15 є депутатами і 14 - сенаторами, які призначаються відповідними палатами на останньому засіданні сесії перед розпуском. Виконавча влада здійснюється президентом. Президент формує уряд, який відповідальний перед ним. Нинішній уряд сформовано 1 грудня 2012 р. Глава уряду - Президент Мексиканських Сполучених Штатів – Енріке ПЕНЬЯ НЬЄТО. Штати мають свої конституції, законодавчі збори і губернаторів. Губернатори штатів обираються прямим голосуванням строком на 6 років і не можуть бути переобраними. Глава столичного федерального округу, починаючи з 1997 р. також обирається прямим голосуванням населення (до 1997 р. призначався президентом).
Політичні партії Інституційно-революційна партія - ІРП (Partido Revolucionario Institucional - PRI). Заснована в березні 1929 р. До 19З8 р. називалася Національно-революційна партія, а потім до 1946 р. - Партія Мексиканської революції. Налічує 14 млн. членів. З 1946 р. – Інституційно – революційна партія. Налічує більше 10 млн. Голова Національного виконавчого комітету – Умберто МОРЕЙРА(Humberto moreira). Генеральний секретар Національного виконавчого комітету – Хесус Мурильйо КАРАМ (Jesus Murillo Karam). Друкований орган - журнал "Републіка" (La Republica). Мексиканська екологічна зелена партія – МЕЗП (Partido Verde Ecologista de Mexico- РVEM). Створена в 1987 р. Голова- Хорхе Еміліо ГОНСАЛЕС (Jorge Emilio Gonzalez). Партія демократичної революції - ПДР (Partido de la Revolucion Democratica - PRD). Створена у травні 1989 р. в результаті об'єднання з Мексиканською соціалістичною партією, що саморозпустилася, та іншими лівими організаціями. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу (з вересня 1996 р.) Голова ПДР - Хесус ОРТЕГА МАРТИНЕС (Jesus Ortega Martinez). Генеральний секретар - Ортенсія АРАГОН КАСТИЛЬЙО (Hortensia Aragon Castillo, жін.). Партія національна дія - ПНД (Partido de Accion Nacional - PAN). Заснована в 19З9 р. Налічує 150 тис. членів. Голова Національного виконкому - Сесар Нава ВАСКЕС (Cesar Nava Vazguez). Генеральний секретар – Хосе Гонсалес МОРФІН (Jose Gonzalez Morfin). Друкований орган - журнал"Насьйон" (La Nacion). Партія праці - ПП (Partido del Trabajo - PT). Створена в 1991 р. Лідер - Альберто АНАЙЯ ГУТЬЄРРЕС (Alberto Anaya Gutierrez). Партія праці - ПП (Partido del Trabajo - PT). Створена у 1991 р. Лідер - Альберто АНАЙЯ ГУТЬЄРРЕС (Alberto Anaya Gutierrez).
В економічному плані Мексика - одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки. Країна багата і на природні ресурси: за покладами нафти вона перебуває на п'ятій позиції, а за обсягами видобутку срібла - на другій. Провідні галузі економіки: нафтовидобувна, газова, нафтохімічна, гірничодобувна, текстильна, металургійна, будівельна, харчова, автомобільна. Урядом здійснюється концепція модернізації - комплекс політичних і соціально-економічних реформ, спрямованих на структурні зміни в житті країни. Це, перш за все, децентралізація господарського управління, скорочення державного сектору, посилення "відкритої економіки" і приватної підприємницької діяльності. Державне регулювання залишається лише на стратегічних напрямках (нафто- і газовидобувна, гірничодобувна галузі, енергетика). В останні роки темпи економічного розвитку країни перевищували природний приріст населення. Нинішня мексиканська влада проводить досить активну соціальну політику, розробила і впроваджує в життя програму створення тимчасових робочих місць , державних дотацій на основні продукти харчування, збереження системи страхової медицини, безкоштовної шкільної освіти. Економічна географія Промисловість зосереджена, головним чином, у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко, а також у в містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермосу, на морських бурових установках у затоці Кампече. Більшість ферм з розведення великої рогатої худоби знаходиться у північних і центральних штатах, там же зосереджена велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбузів, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і ліси в Табасько, Юкатані й Чьяпасі), або територія (скелясті гірські долини Західної Сьєри-Мадре). Мотиги і плуги, запряжені буйволами, все ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, які рідко можуть дозволити собі використати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками. Товарне сільське господарство є найбільш розвиненим і механізованим у районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах та в долинах Західної Сьєри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що ростуть в умовах помірного кліматичного поясу, зокрема помідори й дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина - на рівнинах, кава - у гірських районах, банани, манго, гуайява, папайя й ананаси у ряді інших районів.
Нафтодобувна і газова промисловість Мексика має високо розвинуті нафтодобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі. Гірничодобувна промисловість Мексика є одним з основних світових виробників срібла і плавикового шпату, постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті й цинку. Тут добуваються свинець, мідь, сірка, золото, молібден, вольфрам, олово, вісмут, уран, барит і високоякісне коксоване вугілля. Є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Сіналоа, Чіуауа, Коауїла, Нуєво-Леонові, Дуранго й Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізняком, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табасько й Кампече виробляють сірку, алюміній і марганець. Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю й цинку добувається у західно-центральних штатах Халісько, Герреро, Агуаськальєнтес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луїс-Потосі. Електроенергетика Однією з найрозвинутіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км. Обробна промисловість Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика виробляє також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, таких як автомобілі, має добре розвинену скляну промисловість. Підприємства обробної промисловості зосереджені у Мехіко та його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться у північних містах Монтеррей і Монклова, а також на західному узбережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни. У містах уздовж північного кордону Мексики існує чимало підприємств, що працюють лише на експорт і належать іноземним, в основному, американським промисловим компаніям, яким дозволено безмитно ввозити сировину або деталі подальшого реекспорту. Ці підприємства отримали назву "макиладорас". Основними видами продукції є текстиль, іграшки, електротовари й електроніка. Промисловці США використовують Мексику як "інвестиційну експортну платформу", в основному, через дешеву, відносно кваліфіковану й велику за чисельністю робочу силу. Мексиканський уряд заохочує їх, оскільки вони створюють велику кількість робочих місць. На макиладорас майже не вплинула економічна криза 1995-1996 років, і темпи зростання їх виробництва значно перевищували темпи зростання економіки країни загалом. Можливість отримання робочих місць у макиладорас викликала великий приплив робочої сили, в основному, молодих жінок, у північні прикордонні міста.
Сільське господарство До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава. Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується. Рибальство Риболовля добре розвинена вздовж берегів Каліфорнійської й Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується. Лісове господарство Ліси Мексики були вирубані на паливо або з метою розширення площ для ведення землеробства. За обсягом виробництва і цінності сосна перевершувала майже у 10 разів усі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустік, в основному, на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чиклі з саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля. Транспорт Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни. Довжина залізниць Мексики становить 18 тис. км, автошляхів - 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду. У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мехсикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії. Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькос, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлан, Мансанільо, Гуаймас, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Зовнішня торгівля Хоча Мексика все ще імпортує багато товарів виробничого призначення, машинобудування й технології, необхідні для розвитку вітчизняної промисловості, країна різко збільшила експорт промислових товарів. Головним зовнішньоторговельним партнером Мексики є США (на їхню частку припадає близько 80% зовнішньоторговельного обігу країни). Уряд Мексики, враховуючи велику залежність від ринку США, спрямовує зусилля на диверсифікацію зовнішньоторговельних зв`язків. Результатом цієї політики стало підписання 23 березня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС, а також укладення 29 червня 2000 року Договору про вільну торгівлю з так званим "північним трикутником" - Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом, який набув чинності 10 січня 2001 року. Основні статті експорту: промислові товари, нафта і нафтопродукти, газ, срібло, фрукти й овочі, кава. Головні експорт-партнери: США, Канада, Іспанія, Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди. Основні статті імпорту: машини для обробки металів, вироби зі сталі, сільськогосподарська техніка, електричне обладнання, деталі для збирання автомобілів, комплектуючі для транспортних засобів, літаки та їхні комплектуючі. Головні імпорт-партнери: США, Японія, Німеччина, Канада, Південна Корея, Китай, Тайвань.