37. Проаналізуйте основні тенденції сучасного розвитку Мексики.

Офіційна назва - Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos  - ісп. мова, United Mexican States - англ. мова).  Географічне положення - країна розташована у південній частині Північної Америки. Межує зі США - на півночі (кордон - 3326 км), з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки Карибського моря на сході.  Площа території - 1958,2 тис. кв.км  Чисельність населення  - 116,9 млн. осіб (2012).  Столиця - Мехіко (Mexico) - 20,1 млн. осіб (2011).

Адміністративний поділ - 31 штат і федеральний столичний округ. Штати поділяються на муніціпії (municipio).

Інші великі міста: Екатепек (1,695 млн. осіб), Гвадалахара (1,659 млн.), Пуебла (1,321 млн.), Хуарез (1,257 млн.), Незауалькойотл (1,242 млн.), Тіхуана (1,228 млн.), Монтеррей (1,127 млн.), Леон (1,052 млн.).  Державна мова - іспанська.  Релігія - більшість віруючих - католики.

Грошова одиниця - нове песо = 100 сентаво

Державне свято - 16 вересня - День проголошення Незалежності (1810 р.).

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.). 

Мексиканські Сполучені Штати - федеративна республіка. Діє Політична Конституція Мексиканських Сполучених Штатів від 5 лютого 1917 р. з подальшими змінами. До  складу федерації входять З1 штат і 1 столичний федеральний округ. Штати: Агуаскальєнтес (Aguascalientes), Веракрус (Veracruz), Герреро (Guerrero),  Гуанахуато (Guanajuato),  Дуранго (Durango), Ідальго (Hidalgo),   Кампече  (Campeche),  Керетаро  (Queretaro),  Кінтана-Роо (Quintana Roo),  Коауїла (Coahuila), Коліма (Colima), Мехіко (Mexico), Мічоакан (Michoacan), Морелос (Morelos), Наяріт (Nayarit), Нижня Каліфорнія  Північна  (Baja  California Norte),  Нижня Каліфорнія Південна (Baja California Sur), Нуево-Леон (Nuevo Leon), Оахака (Oaxaca), Пуебла (Puebla), Сакатекас (Zacatecas), Сан-Луїс-Потосі (San Luis Potosi), Сіналоа  (Sinaloa),  Сонора  (Sonora),  Табаско (Tabasco),  Тамауліпас (Tamaulipas),   Тласкала   (Tlaxcala),   Халіско   (Jalisco),   Чіуауа (Chihuahua), Чьяпас (Chiapas), Юкатан (Yucatan). Глава держави - президент,  який обирається загальним прямим голосуванням   строком на  6 років.   Президент  приступає  до  виконання  обов'язків 1 грудня в рік його обрання. Відповідно до конституції президент не може бути знову обраний на цю посаду.  Якщо президент тимчасово  не може виконувати свої обов'язки,  Національний конгрес (а якщо він  не  засідає  - Постійна  комісія) призначає тимчасово виконуючого обов'язки президента.  Президент Мексиканських Сполучених Штатів – Енріке ПЕНЬЯ НЬЄТО, обраний 1 липня 2012 р., вступив на посаду 1 грудня 2012 р. Законодавча влада здійснюється Національним конгрессом (Congreso de la Union), який складається з двох палат: палати депутатів (Camara de Diputados) і сенату (Senado).  Сенат у складі 128 депутатів обирається загальним  прямим  голосуванням строком на 6 років (за мажоритарною системою - 96 депутатів, за пропорційною 32). Сенат обрано 1 липня 2012 року.  Голова сенату –  Ернесто КОРДЕРО АРРОЙО (Ernesto Cordero Arroyo).  Палата  депутатів  у складі 500 депутатів обирається загальним прямим голосуванням строком на З роки  (за  системою пропорційного представництва - 200 депутатів, за мажоритарною системою - 300). Палате депутітів обрана 1 липня 2012 р.  Голова –  Хесус МУРІЛЬЙО КАРАМ (Jesús Murillo Karam).   Члени обох палат не можуть бути переобраними безпосередньо на наступний строк. Щодо законодавства   палати   рівноправні:   для  затвердження  законопроекту потрібна  згода обох.  Президент має право накласти вето на законопроект,  прийнятий Національним конгресом;  вето може бути подолане двома третинами голосів Національного конгресу. У перервах між сесіями Національного конгресу діє  Постійна комісія у складі 29 членів, з яких 15 є депутатами і 14 - сенаторами, які призначаються відповідними палатами на останньому засіданні сесії перед розпуском. Виконавча  влада здійснюється президентом.  Президент формує уряд, який відповідальний перед ним. Нинішній уряд сформовано 1 грудня 2012 р.  Глава уряду - Президент Мексиканських Сполучених Штатів – Енріке ПЕНЬЯ НЬЄТО. Штати  мають  свої конституції,  законодавчі збори і губернаторів. Губернатори штатів обираються прямим голосуванням строком на 6 років і не можуть бути переобраними. Глава столичного федерального округу, починаючи з 1997 р. також обирається прямим голосуванням населення (до 1997 р. призначався президентом).

Політичні партії                           Інституційно-революційна   партія  - ІРП  (Partido  Revolucionario Institucional  - PRI).  Заснована в березні 1929 р.  До 19З8 р. називалася Національно-революційна партія, а потім до 1946 р.  - Партія Мексиканської революції.  Налічує 14 млн. членів. З 1946 р. – Інституційно – революційна партія. Налічує більше 10 млн. Голова  Національного  виконавчого  комітету – Умберто МОРЕЙРА(Humberto moreira).  Генеральний секретар Національного виконавчого комітету – Хесус Мурильйо КАРАМ (Jesus Murillo Karam). Друкований орган - журнал "Републіка" (La Republica). Мексиканська екологічна зелена партія – МЕЗП (Partido Verde Ecologista de Mexico-  РVEM). Створена в 1987 р. Голова- Хорхе Еміліо ГОНСАЛЕС (Jorge Emilio Gonzalez). Партія  демократичної  революції  - ПДР (Partido de la Revolucion Democratica - PRD).  Створена у травні 1989 р. в результаті об'єднання з Мексиканською соціалістичною партією, що саморозпустилася, та іншими лівими організаціями. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу (з вересня  1996  р.)  Голова  ПДР  - Хесус ОРТЕГА МАРТИНЕС (Jesus Ortega Martinez). Генеральний секретар - Ортенсія АРАГОН КАСТИЛЬЙО (Hortensia Aragon Castillo, жін.). Партія  національна  дія - ПНД (Partido de Accion Nacional - PAN). Заснована в 19З9 р. Налічує 150 тис. членів. Голова Національного виконкому  - Сесар Нава ВАСКЕС (Cesar Nava  Vazguez). Генеральний секретар – Хосе Гонсалес МОРФІН (Jose Gonzalez Morfin).  Друкований орган - журнал"Насьйон" (La Nacion). Партія праці - ПП (Partido del Trabajo - PT). Створена в 1991 р. Лідер - Альберто АНАЙЯ ГУТЬЄРРЕС (Alberto Anaya Gutierrez).  Партія праці - ПП (Partido del Trabajo - PT). Створена у 1991 р. Лідер - Альберто АНАЙЯ ГУТЬЄРРЕС (Alberto  Anaya Gutierrez).

В економічному плані Мексика - одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки.  Країна багата і на природні ресурси: за покладами нафти вона перебуває на п'ятій позиції, а за обсягами видобутку срібла - на другій. Провідні галузі економіки: нафтовидобувна, газова, нафтохімічна, гірничодобувна, текстильна, металургійна, будівельна, харчова, автомобільна.  Урядом здійснюється концепція модернізації - комплекс політичних і соціально-економічних реформ, спрямованих на структурні зміни в житті країни. Це, перш за все, децентралізація господарського управління, скорочення державного сектору, посилення "відкритої економіки" і приватної підприємницької діяльності. Державне регулювання залишається лише на стратегічних напрямках (нафто- і газовидобувна, гірничодобувна галузі, енергетика).  В останні роки темпи економічного розвитку країни перевищували природний приріст населення. Нинішня мексиканська влада проводить досить активну соціальну політику, розробила і впроваджує в життя програму створення тимчасових робочих місць , державних дотацій на основні продукти харчування, збереження системи страхової медицини, безкоштовної шкільної освіти.  Економічна географія Промисловість зосереджена, головним чином, у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко, а також у в містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермосу, на морських бурових установках у затоці Кампече. Більшість ферм з розведення великої рогатої худоби знаходиться у північних і центральних штатах, там же зосереджена велика частина інших корисних копалин.  Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбузів, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і ліси в Табасько, Юкатані й Чьяпасі), або територія (скелясті гірські долини Західної Сьєри-Мадре). Мотиги і плуги, запряжені буйволами, все ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, які рідко можуть дозволити собі використати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.  Товарне сільське господарство є найбільш розвиненим і механізованим у районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах та в долинах Західної Сьєри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що ростуть в умовах помірного кліматичного поясу, зокрема помідори й дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина - на рівнинах, кава - у гірських районах, банани, манго, гуайява, папайя й ананаси у ряді інших районів.

 Нафтодобувна і газова промисловість Мексика має високо розвинуті нафтодобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.  Гірничодобувна промисловість Мексика є одним з основних світових виробників срібла і плавикового шпату, постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті й цинку. Тут добуваються свинець, мідь, сірка, золото, молібден, вольфрам, олово, вісмут, уран, барит і високоякісне коксоване вугілля.  Є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Сіналоа, Чіуауа, Коауїла, Нуєво-Леонові, Дуранго й Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізняком, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табасько й Кампече виробляють сірку, алюміній і марганець. Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю й цинку добувається у західно-центральних штатах Халісько, Герреро, Агуаськальєнтес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луїс-Потосі.  Електроенергетика Однією з найрозвинутіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км.  Обробна промисловість Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика виробляє також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, таких як автомобілі, має добре розвинену скляну промисловість.  Підприємства обробної промисловості зосереджені у Мехіко та його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться у північних містах Монтеррей і Монклова, а також на західному узбережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни.  У містах уздовж північного кордону Мексики існує чимало підприємств, що працюють лише на експорт і належать іноземним, в основному, американським промисловим компаніям, яким дозволено безмитно ввозити сировину або деталі подальшого реекспорту. Ці підприємства отримали назву "макиладорас". Основними видами продукції є текстиль, іграшки, електротовари й електроніка. Промисловці США використовують Мексику як "інвестиційну експортну платформу", в основному, через дешеву, відносно кваліфіковану й велику за чисельністю робочу силу. Мексиканський уряд заохочує їх, оскільки вони створюють велику кількість робочих місць. На макиладорас майже не вплинула економічна криза 1995-1996 років, і темпи зростання їх виробництва значно перевищували темпи зростання економіки країни загалом. Можливість отримання робочих місць у макиладорас викликала великий приплив робочої сили, в основному, молодих жінок, у північні прикордонні міста. 

Сільське господарство До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава.  Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується.  Рибальство Риболовля добре розвинена вздовж берегів Каліфорнійської й Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується.  Лісове господарство Ліси Мексики були вирубані на паливо або з метою розширення площ для ведення землеробства. За обсягом виробництва і цінності сосна перевершувала майже у 10 разів усі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустік, в основному, на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чиклі з саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля.  Транспорт Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни.  Довжина залізниць Мексики становить 18 тис. км, автошляхів - 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду.  У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мехсикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.  Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькос, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлан, Мансанільо, Гуаймас, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія.  Зовнішня торгівля Хоча Мексика все ще імпортує багато товарів виробничого призначення, машинобудування й технології, необхідні для розвитку вітчизняної промисловості, країна різко збільшила експорт промислових товарів. Головним зовнішньоторговельним партнером Мексики є США (на їхню частку припадає близько 80% зовнішньоторговельного обігу країни).  Уряд Мексики, враховуючи велику залежність від ринку США, спрямовує зусилля на диверсифікацію зовнішньоторговельних зв`язків. Результатом цієї політики стало підписання 23 березня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС, а також укладення 29 червня 2000 року Договору про вільну торгівлю з так званим "північним трикутником" - Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом, який набув чинності 10 січня 2001 року.  Основні статті експорту: промислові товари, нафта і нафтопродукти, газ, срібло, фрукти й овочі, кава.  Головні експорт-партнери: США, Канада, Іспанія, Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди.  Основні статті імпорту: машини для обробки металів, вироби зі сталі, сільськогосподарська техніка, електричне обладнання, деталі для збирання автомобілів, комплектуючі для транспортних засобів, літаки та їхні комплектуючі.  Головні імпорт-партнери: США, Японія, Німеччина, Канада, Південна Корея, Китай, Тайвань.