4 Карибська криза

1 січня 1959р. на Кубі перемогла революція, на чолі якої стояв 32-річний партизанський вождь Фідель Кастро. Новий уряд почав рішучу боротьбу з американським впливом на острові. Немає потреби говорити, що Радянський Союз повністю підтримав Кубинську революцію. Проте влада Гавани серйозно побоювалися військового вторгнення США. У травні 1962 р. Микита Хрущов висунув несподівану ідею - розмістити на острові радянські ядерні ракети. Такий крок він жартівливо пояснював тим, що імперіалістам "треба запустити їжака в штани". Після деяких роздумів Куба відповіла згодою на радянську пропозицію, і влітку 1962 р. на острів було відправлено 42 ракети з ядерними боєголовками і бомбардувальники, здатні нести ядерні бомби.Перекидання ракет проводилася в найсуворішій таємниці, проте вже у вересні керівництво США запідозрив недобре. 4 вересня президент Джон Кеннеді заявив, що США ні в якому разі не потерплять радянських ядерних ракет в 150 км від свого берега. У відповідь Хрущов запевнив Кеннеді, що жодних радянських ракет або ядерних зарядів на Кубі немає і не буде.

14 жовтня американський літак-розвідник сфотографував з повітря стартові майданчики для ракет. В обстановці суворої секретності керівництво США почало обговорювати відповідні заходи. 22 жовтня президент Кеннеді звернувся по радіо і телебаченню до американського народу. Він повідомив, що на Кубі виявлені радянські ракети, і зажадав від СРСР негайно видалити їх. Кеннеді оголосив, що США починають військово-морську блокаду Куби. 24 жовтня по прохання СРСР терміново зібралася Рада Безпеки ООН. Радянський Союз продовжував наполегливо заперечувати наявність на Кубі ядерних ракет. Обстановка в Карибському морі дедалі більше загострювалася. До Кубі рухалося два десятки радянських кораблів. Американські суду отримали наказзупинити їх, якщо буде потрібно - вогнем. Правда до морських битв справа не дійшла. Хрущов наказав кільком радянським кораблям зупинитися на лінії блокади.

З 23 жовтня між Москвою і Вашингтоном почався обмін офіційними листами. У перших посланнях М.Хрущов з обуренням називав дії США "найчистішим бандитизмом" і "божевіллям звироднілого імперіалізму".

Через кілька днів стало ясно, що США сповнені рішучості будь-яку ціну прибрати ракети. 26 жовтня Хрущов направив Кеннеді більш примирливе послання. Він визнавав, що на Кубі є потужне радянську зброю. У той же час Микита Сергійович переконував президента, що СРСР не збирається нападати на Америку. За його висловом, "Тільки божевільні можуть так поступати або самовбивці, бажаючі і самі загинути, і весь світ перед тим знищити". Хрущов пропонував Джону Кеннеді дати зобов'язання не нападати на Кубу; тоді Радянський Союз зможе вивезти з острова свою зброю. Президент Сполучених Штатів відповів, що США готові прийняти на себе джентельменськи зобов'язання не вторгатися на Кубу, якщо СРСР забере свою наступальну зброю. Таким чином перші кроки до миру були зроблені.

Але 27 жовтня настала "чорна субота" Кубинської кризи, коли лише дивом не спалахнула нова світова війна. У ті дні над Кубою з метою залякування двічі на добу проносилися ескадрильї американських літаків. І ось 27 жовтня радянські війська на Кубі збили зенітною ракетою один з літаків-розвідників США. Його пілот Андерсон загинув. Ситуація загострилася до краю, президент США прийняв рішення через дві доби розпочати бомбардування радянських ракетних баз і військову атаку на острів.

Проте в неділю, 28 жовтня, радянське керівництво вирішило прийняти американські умови. Рішення прибрати з Куби ракети було прийнято без погодження з кубинським керівництвом. Можливо, так вчинили навмисно, оскільки Фідель Кастро категорично заперечував проти видалення ракет.

Міжнародна напруженість стала швидко спадати після 28 жовтня. Радянський Союз вивіз з Куби свої ракети і бомбардувальники. 20 листопада США зняли морську блокаду острова. Кубинський (або Карибський) криза мирно завершився.