5. Ветеринарно-санітарна оцінка

Для ветеринарно-санітарної експертизи і санітарної оцінки м’яса й інших продуктів забою тварин, що піддалися отруєнню фузаріотоксинами , має значення характер отруєння..

М’ясо і субпродукти тварин,що піддалися отруєнню і вимушено убитих у стані агонії, у всіх випадках визнають непридатними до використання на харчові цілі. Таке м’ясо і усі внутрішні органи підлягають технічної утилізації або з урахуванням ступеня отруєння їхній можна використовувати на корм звірам, але тільки після -бактеріологічного дослідження і постановки біопроби шляхом згодовування спочатку невеликій групі звірів. Так само роблять, якщо м’ясо має невластивий йому колір і запах, а біохімічні показники вказують на те, що тварина убита в агональному або важкому патологічному стані.

При виявленні в м’язовій тканині вимушено убитих тварин отрут, що послужили причиною отруєнь, у межах максимально припустимих залишкових кількостей, установлених Міністерством охорони здоров’я м’ясо випускають тільки після проварки, а усі внутрішні органи, у тому числі шлунково-кишковий тракт, а також вим’я і мозок направляють на утилізацію.

При отруєннях м’ясо випускають для харчових цілей, але реалізують його після знезаражування ,проварки або направляють на виготовлення м’ясних хлібів, у випадках забою тварин у результаті отруєння рослинами, що містять сапоніни, ефірні олії, смоли і; отрутними і пліснявими грибами і продуктами їхньої життєдіяльності; рослинами, що викликають переважно ураження шлунково-кишкового тракту (кукіль, молочай); рослинами сімейства лютикових, віхам отрутним . Шкіри і інша технічна сировина у всіх випадках випускають на загальних підставах.

При отруєннях тварин фузаріотоксинами та одержанні негативних результатів бак­теріологічного дослідження м’ясо підлягає проварюванню за загальним режимом, передбаченим для знешкодження умовно-придатного м’яса (11).

Висновок

Аналізуючи наслідки від ураження тварин грибами роду Fusarium перед ветеринарними і зоотехнічними працівниками постає важлива задача по організації профілактичних міроприємств по отруєнню тварин грибами та їх токсинами , а також контролю за попередженням забруднення кормів водойм для напування тварин і сирих твариних продуктів грибами, а також пестицидами що застосовуються в рослинництві і тваринництві. Успіх в організації цих міроприємств в значній ступені залежить від рівня підготовки ветеринарних спеціалістів у відповідних навчальних закладах по питаннях токсикології мікотоксикозів і токсикології пестицидів включаючи методи діагностики, профілактики і антидотного лікування, а також методи визначення залишкових кількостей токсинів в кормах, воді, органах і тканинах тварин і інших об’єктах ветеринарного нагляду (13,16).

Список використаної літератури

1. Башмурин А.Ф., Руководство по токсикологическому анализу в ветеринарии-Ленинград ,”Колос”,1968г.

2. “Ветеринарна медицина України” Журнал № 7, 2001р.- №12, 2001р.

3. Вовк Д.М., В.Б.Духницький, М.Ф.Панько, І.І.Стойков Методичні вказівки до лабораторних занять із дисципліни “Ветеринарна токсикологія” для студентів факультету ветеринарної медицини- Київ,2002р.

4. Диагностика грибных болезней

( микозов и микотоксикозов) животных / Под.

общ. ред. А.Х.Саркисова – М.: Колос,1971-144с.

5. Димитров С., А.Джуров, С.Антонов Диагностика отравлений животных- Москва, ”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1986г.

6. Загороднов М.В.,Справочная книга по ветеринарной

токсикологии пестицидов- Москва,”Колос”, 1976-272с

7. Медвєдєв С.С., В.М.Безсмертний,І.Г.Погурський

Довідник фельдшера ветеринарної медицини- Київ,”Урожай”,1993.-566с.

8. Иванов А.Т.,Ветеринарная токсикология –Минск.: Урожай, 1988-420с.

9. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология – Корсунь-Шевченковский,2002.-464с.

10. Мельничук Д.О., Г.О.Хмельницкий, В.І.Карповський, М.Ф.Панько, А.Й.Мазуркевич, М.І.Цвіліховський , Науковий вісник НАУ , 55 - Київ,2002.-284с.

11. Кокуричев П.И., М.А.Добин Основы судебно-ветеринарной экспертизы- Лененград «Колос», 1977-264с.

12. Судаков. М.О. ,В.І.Береза ,І.Г.Погурський Внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських тварин – Київ,”Вища школа”,1985-335с.

13. М.М.Симоненко, Фармакологія з токсикологією-Київ, “Урожай” , 1964-171с.

14. Харченко С.Н.,Литвин В.П.,Тарабара И.М.

Справочник по микозам и микотоксикозам

сельськохозяйственых животных – К.:Урожай ,1982-168с.

15. Хмельницкий Г.А., В.Н.Локтионов, Д.Д.Полоз Ветеринарная токсикология – Москва ВО ”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1987.-319с.

16. Хмельницкий Г.О., В.С.Хоменко, О.І.Канюка

Ветеринарна фармакологія- Харків “Парітет”,1995.-480с.

38