- •Кабінет міністрів україни
- •Значення, перелік і застосування у сільськогоспродарському виробництві, різних галузях промисловості та побуті
- •Загальна характеристика грибів роду Fusarium
- •Трихотеценові мікотоксини
- •Порівняльні токсичні властивості трихотеценів
- •4. Зеараленон
- •5. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Кабінет міністрів україни
Національний аграрний університет
Навчально-науковий інститут
ветеринарної медицини,
якості та безпеки продукції АПК
Факультет ветеринарної Кафедра фармакології
медицини та токсикології
Курсова робота з токсикології на тему:
“Токсикологія фузаріотоксинів”
Викона
Перевірив:
КИЇВ-200
ЗМІСТ
Вступ
Значення, перелік і застосування у сільськогоспродарському виробництві, різних галузях промисловості та побуті
Загальна характеристика грибів роду Fusarium. Умови, що сприяють отруєнню грибами роду Fusarium. Шляхи надходження отрут в організм
Аліментарно-токсична алейкія
Трихотеценові мікотоксини
Клінічні симптоми отруєннь тварин різних видів
Патолого-анатомічна картина
Діагностика
Лікування
Профілактика отруєнь
Т-2 токсикоз
Міротеціотоксикоз
Мукоротоксикоз
Пеніциліотоксикози
Ризопусотоксикоз
Зеараленон
Клінічні симптоми отруєннь тварин різних видів
Патолого-анатомічна картина
Діагностика
Лікування
Профілактика отруєнь
Ветеринарно-санітарна оцінка при всіх отруєннях
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Мікотоксикологія, як наука, почала зароджуватися із середини минулого століття, коли вперше була встановлена токсичність ріжків спориньї, що викликали захворювання, яке одержало назву ерготизм ("вогонь святого Антонія"). Трохи пізніше був доведений зв’язок захворювання людей з використанням у їжу зерна, ураженого грибом Fusarium ("п’яний хліб").
Накопиченню мікотоксинів у кормах і харчових продуктах сприяє ряд факторів:
поширеність токсичних штамів мікроміцетів на посівних площах і пасовищах;
ступінь зараженості субстрату цими штамами, рівень аерації, температури, вологості продуктів і кормів, уражених токсичними мікроміцетами;
багато мікотоксинів накопичуються в кормах у визначений час року:
токсини спориньї - наприкінці літа або спочатку осені;
стахіоботріотоксини - восени або узимку;
аліментарної токсичної алейкії - у зимово-весняний період.
У зв’язку з втручанням в утворення токсинів усіляких факторів ця закономірність не є абсолютною.
Більшість мікотоксикозів не прив’язана строго до визначених природно-кліматичних зон. Однак, ряд мікотоксикозів реєструється у визначених географічних зонах.
Під впливом грибів у першу чергу змінюється якість жирів, потім знижується зміст вуглеводів і білків. При цьому в кормі накопичуються продукти розпаду складених компонентів корму, змінюється запах і смак. Особливу небезпеку представляє нагромадження органічних жирних кислот (масляної, капронової, валеріанової), аміаку, пептонів, альбумоз. В міру розвитку мікроорганізмів змінюється колір корму, зерна стають тьмяними, плямистими. На деяких зернах виявляють нальоти (цвіль).
Мікроорганізми, особливо гриби, при інтенсивному розвитку знижують якість корму і його живильну цінність [6].