Значення, перелік і застосування у сільськогоспродарському виробництві, різних галузях промисловості та побуті

Мікотоксикози - аліментарні захворювання неінфекційної природи, при яких не встановлене розмноження мікроміцетів в організмі. У етіопатогенезі мікотоксикозів беруть участь токсичні продукти, що продукуються клітинами грибів, або вторинні метаболіти грибів, утворені на субстраті, що вони уражають. У даний час відомо більш 240 видів різних мікроскопічних грибів, що продукують більш 100 токсичних з’єднань, що є причиною аліментарних мікотоксикозів людей і тварин.

Мікотоксини відносяться до природних контамінантів харчових продуктів і кормів. Контамінація харчових продуктів і кормів представляє безпосередню і непряму небезпеку для людини і тварин. Це:

• Безпосередня небезпека для здоров’я при надходженні з їжею.

• Вибракування харчових продуктів і кормів.

• Втрата продуктивності тварин і їхня загибель.

• Підвищення чутливості до інфекційних захворювань за рахунок зниження природної стійкості і імуносупресивної дії.

• Витрати на системи контролю за якістю харчових продуктів і кормів [1].

Загальна характеристика грибів роду Fusarium

Гриби з роду Fusarium виділяють кілька десятків токсичних метаболітів, що прийнято називати трихотеценами. Найбільш небезпечні 4 представника цієї групи токсинів:

1. Т-2 токсин

2. діацетоксисцирпенол (ДАС)

3. ніваленол і дезоксиніваленол (ДОН)

4. зеараленон (Ф-2 токсин).

Найбільш розповсюдженими видами грибів з роду Fusarium є:

• Fusarium sporotrichiella,

• Fusarium monilforme,

• Fusarium graminearum .

Гриби роду Fusarium поширені в більшості регіонів України і Росії. Вони живуть на багатьох видах рослин, уражаючи їх як у період вегетації, так і при збереженні одержуваної продукції (грубі і зернові корми).

У південних регіонах переважають гриби: Fusarium graminearum, Fusarium sambucinum, Fusarium gabbosum. Вони синтезують переважно зеараленон (31%) і ДОН (22%). Штами, що продукують Т-2 токсин, зустрічаються значно рідше. [Львова і співавтори, 1993].

Корми, уражені Fusarium sporotrichiella, можуть викликати загибель до 80% курей.

Гриби роду Fusarium, виділені в Сибіру і центральних районах Європейської частини Росії, відносилися переважно до виду Fusarium sporotrichiella. Від 13 до 29% виділених штамів продукували Т-2 токсин, іноді в концентраціях до 3000 мг/кг. Сибірські штами активно продукують і зеараленон (до 27%).

Ураженню зернових грибами роду Fusarium сприяє висока вологість зерна (20-25%) і температура в межах 18-27°С. При високій вологості розвиток грибів і утворення токсинів може відбуватися і при більш низькій температурі (0-10°С).

Гриб Fusarium graminearum продукували ДОН у концентрації від 1,3 до 4830 мг/кг і зеараленон у концентрації від 2,3 до 254 мг/кг. Культурами підвищеного ризику для нагромадження цих токсинів є кукурудза і пшениця, уражена фузаріозом при дозріванні. У кукурудзі частіше був присутній зеараленон (4,2% проб), у пшениці ДОН (79, 2% проб). Однак, кількість токсинів, як правило, не перевищувало 1,5-2,0 мг/кг. Зміст токсинів у відходах зерна, у травмованому зерні (з порушенням цілісності оболонок) значно вище, ніж у цілоному. Усі штами Fusarium graminearum здатні синтезувати одночасно ДОН, зеараленон і інші токсини.

При ураженні зерна фузаріозом у полі, до моменту збирання накопичується винятково ДОН [Л.С. Львова, 1994]. Зволоження дозрілого зерна приводить до підвищеної активності грибів Fusarium graminearum, що синтезують у цих умовах переважно зеараленон, що виявляється в 68% зразків у кількості від 0,01 до 1,48 мг/кг.

При аналізі цих мікотоксинів використовують звичайно екстракцію сумішшю ацетонітрил:вода - 84:16. Для визначення ДОН екстракти очищають на колонку із сумішшю активованого нейтрального вугілля й оксиду алюмінію. При визначенні зеараленона екстракти знежирювали гексаном і переекстрагували токсин у бензол.

Захворюванню піддаються усі види сільськогосподарських тварин. Велика рогата худоба і вівці більш стійкі до цієї форми токсикозу. Жуйні занедужують, звичайно, при згодовуванні великих кількостей уражених кормів, особливо кислих (силос, жом). Більш чуттєві до захворювання молоді і вагітні тварини.

Фузаріотоксикоз супроводжується високою летальністю серед коней, свиней і птахів. Особливо небезпечне згодовування лошатам і поросятам перезимованих на корені злакових культур і пророслого зерна. Захворювання виявляється розвитком виразково-некротичних процесів (стоматити, гастроентерити, дерматити), розладом функції нервової системи з порушенням координації рухів (особливо задніх кінцівок).

Фузаріотоксикози в різних країнах називаються по різному. Так, наприклад, у США і деяких інших країнах токсикоз коней, обумовлений токсинами гриба Fusarium monilforme, називають "лейкоенцефаломаляцією".

У Японії описане захворювання, викликається токсинами грибів Fusarium nivale і Fusarium graminearum, що називають "акаби - токсикоз". Акаби - токсикоз характеризується відмовленням від корму і блювотою. У важких випадках можливий летальний результат. При патологоанатомічних дослідженнях відзначають повнокров’я і крововиливи в легень, кишечнику, головному мозку.

Велика рогата худоба звичайно відмовляється поїдати кукурудзу, уражену грибами Fusarium tricinetum і Fusarium graminearum .

Корма, уражені грибом Fusarium sporotrichiella, були причиною не тільки аліментарно-токсичної алейкії (АТА) у людей, але й у всіх видів тварин. Фузаріотоксикоз у тварин відрізняється масовістю поширення. У короткий період (1-3 доби) занедужує велика кількість тварин. В окремих господарствах протягом 2-3 доби занедужувало до 50% коней з високим рівнем летальності.

З культури гриба Fusarium sporotrichiella виділені токсичні речовини, що відносять до токсичних стероїдів (близькі до стахіботріотоксинів). По дії ці речовини відносяться до отрут загальтоксичного типу діє з вираженою поразкою функції центральної і вегетативної нервової системи. Ця дія виявляється пригніченням тварин, утратою болючої і тактильної чутливості, зникненням рефлексів, порушенням моторної функції шлунково-кишкового тракту і роботи серцевосудинної системи. Фузаріотоксини викликають також порушення функції органів кровотворення. При цьому змінюється морфологічний склад крові, розвивається лейкопенія. При тривалому впливі фузаріотоксини викликають виражені зміни з боку серцево-судинної системи. У результаті токсичної дії цих отрут розвиваються явища геморагічного діатезу, застійні явища і набряк легень. Типові для фузаріотоксикоза ознаки і патологоморфологічні зміни виявляються, в основному, при підгострій і хронічній формі токсикозу. Гостра форма протікає звичайно без характерних для цього токсикозу дермато-некротичних явищ і супроводжується раптовою загибеллю при стертій клініці.

До числа найбільш ранніх ознак при гострій і підгострой формах токсикозу відносять явища, пов’язані з ураженням центральної нервової системи: пригнічення, порушення координації рухів, зниження чутливості шкіри і рефлекторних реакцій, м’язове тремтіння в передніх частинах тіла. При розвитку хвороби настає парез задніх кінцівок. Для токсикозу характерний прискорений, аритмічний пульс, хекання, нормальна або злегка підвищена температура тіла. У жуйних спостерігається атонія рубця. Перистальтика кишечника посилена, калові маси напіврідкі, смердючі. У коней акт ковтання ускладнений, перистальтика кишечнику уповільнена, запори. Кількість еритроцитів і лейкоцитів знижена. В овець з ротової порожнини виділяється піниста рідина, з носової - серозна рідина. Слизова оболонка ротової порожнини бліда, іноді жовтянична.

Злакові рослини часто уражаються грибом Fusarium sporotrichiella. Цей гриб викликає фузаріоз жита, пшениці й інших хлібних злаків. Особливо широке поширення цього гриба спостерігається в дощові роки. Рясні роси і тумани в період вегетації рослин створюють сприятливі умови для розвитку гриба. Уражені грибом зерна залишаються дрібними, щуплими, без блиску. На поверхні уражених зерен часто виявляють рожевий наліт, що іноді має і буруватий відтінок. Міцелій гриба проростає глибоко усередину зерен.

Захворювання, що розвивається при вживанні в їжу такого зерна, одержало назву "п’яний хліб". Отруєння супроводжується нервовими розладами: порушення координації рухів; порушення, що поступово змінюється пригніченням; слабістю кінцівок. Температура тіла падає нижче норми. Гриб Fusarium graminearum виділяється з кукурудзи і пшениці щорічно. Масова поразка зернових на Україні було зареєстровано в 1988 році. Цей гриб виробляє велику кількість вторинних метаболітів: ніваленол, ДОН, зеараленон.

Поросята (маса тіла близько 23 кг), що одержували зерно пшениці і кукурудзи, забруднене грибами роду Fusarium і утримуючий ДОН у концентрації 3,7-4,2 мг/кг, гірше споживали корм і до кінця досліду (7 тижнів) мали масу тіла на 30 і 72% нижче, ніж у контролі. Приблизно однакові дози ДОН, але виявляються в різних субстратах, можуть сильно відрізнятися за ступенем токсичного впливу.

Уповільнення росту свиней, що одержували корм із ДОН, викликано на думку ряду авторів, зменшення споживання корму, а не його засвоюваністю.

Включення в раціон курчат 6% культури Fusarium graminearum, що містить ДОН у кількості 1,8 мг/кг корму з 1 по 60 день, не позначалося на збереження поголів’я, однак викликало сильне зниження інтенсивності росту птахів. При розтині в птахів виявляли ураження нирок, інволюцію тимуса і бурси. При згодовуванні 5% культури першого гриба з 1 дня життя курям А.Н.Котик (1992) виявив невідомий раніше синдром: погіршення якості яєць і зниження яйценосності. Жовток яєць, отриманих від цих курей, мав нехарактерний коричневий відтінок, плямистість із кривавими включеннями. Білок іноді мав зеленуватий відтінок, товщина шкаралупи значно зменшувалася. Виводимість курчат знизилася майже в 2 рази. Через 7-10 діб після виключення з раціону зіпсованого зерна змін з боку якості яєць не спостерігали.

Крім ДОН і зеараленона Fusarium graminearum продукує пігмент, що екстрагується хлороформом і має біологічну активність. Цей фактор відноситься до групи нафтопиренів і є термостабільним. Ультрафіолетовий спектр його має наступні характеристики в області спектра поглинань: 248-249 нм, 267-269 нм, 372-381 нм. Дріжджеподібні мікроорганізми досить чутливі до токсину (особливо Вrettanomyces Metschnikowij).

Токсичний вплив на курчат і індичат було відзначено при використанні в корм кукурудзи, контамінованої Fusarium roseum і Fusarium охysporum. При цьому спостерігали випадання клоаки, збільшення маси яєчників і бурси, зменшення споживання корму і затримку росту птахів. Ріст гребеня при цьому був більш інтенсивним. Зазначені ознаки можуть спостерігатися при наявності в кормі зеараленона в кількості 40 мг/кг і вище.

Практично всі дослідники приходять до висновку про те, що у випадках природної контамінації кормів мікотоксинами токсичність їх значно вище розрахункової по основному токсичному компоненті. Це пояснюється тим, що в природних умовах гриби роду Fusarium, як і інші, утворюють різні вторинні метаболіти, що найчастіше не ідентифікуються наявними методиками. Майже всі ці метаболіти виявляють ефект синергізму при впливі на організм тварини.

Аліментарно-токсична алейкія — найбільш відоме захворювання тварин при поїданні кормів, що перезимували в полі й уражених грибами з роду фузаріум. Як правило, уражається відразу велика кількість тварин. Сприятливим захворюванню фактором є наявність у раціоні кислих кормів (силосу, барди).

У коней гострий токсикоз характеризується загальним гнобленням, втратою апетиту, проносом, схудненням, м’язовим тремтінням, підвищенням температури тіла; хронічний — наявністю стоматиту, збільшенням лімфовузлів, виразкою губ.

У жуйних тварин відзначають загальне пригнічення, зниження чутливості шкірних покривів, порушення координації рухів, тремор, розлад травлення, втрату апетиту, парези і паралічі кінцівок.

У крові виявляють спочатку лейкоцитоз, потім — лейкопенію, можливі аборти.

У свиней спостерігають зниження апетиту, блювоту, спрагу, хворобливість в області черевної стінки, проноси, часті позиви до сечовипускання, парези і паралічі. В затяжних випадках отруєння відзначають виражену слабість, схуднення, виразки і некротичні ділянки на п’ятачку, губах, у ротовій порожнині.

У курей — загальне пригнічення, скуйовдженість пір’я, синюшність гребеня і сережок, припинення яйцекладки.

Патологоанатомічні зміни характеризуються вираженим геморагічним діатезом, катаральним і геморагічним запаленням слизової оболонки органів травлення, виразково-некротичним стоматитом, дистрофічними явищами внутрішніх органів, осередковою і дифузійною поразкою печінки.

Лікувально-профілактичні заходи зводяться до виключення з раціону уражених кормів. Призначають натрію тіосульфат, глюкозу, уротропін, дієтичну годівлю. Термічна обробка уражених кормів не знижує токсичних властивостей зерна [8].

Rp.: Unitioli 10.0

Solutio Glucosi 5%-100.0

M.f.Solutio

D.t.d.N 10

S.Корові внутрівенно. В першу добу 3 рази на день

потім по 1 разу вдень.

#

Rp.:Solutionis Natrii thiosulfatis 10%-120,0

D.t.d.N 2

S.Внутрівено.Корові на 2 ін’єкції при отруєнні фузаріотоксинами