8 Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

У випадках забою тварин при отруєннях хімічними речовинами природного й антропогенного походження, а також

токсичними елементами (ртуттю, кадмієм, свинцем, арсеном, фтором, цинком,

тощо) рішення про можливість використання м'яса від таких тварин

приймається в кожному окремому випадку з урахуванням ступеня,

клінічних ознак отруєння, токсичності і рівня вмісту залишкової

кількості речовини, що спричинила отруєння, згідно з нормативами

безпеки.

Перед забоєм усі тварини повинні бути піддані ветеринарному

огляду у встановленому порядку.

Ветеринарно-санітарну експертизу туш і внутрішніх органів

проводять з обов'язковими мікробіологічними і біохімічними

дослідженнями: при: інфекційних хворобах шлунково-кишкового

тракту, органів дихання та інших гнійно-запальних процесах в

паренхіматозних органах і тканинах; підозрі, що м'ясо отримане від

хворих тварин або в стані агонії; видаленні кишечнику з туші

пізніше двох годин після забою тварин; наявності сумнівів щодо

придатності м'яса та продуктів забою після проведення

ветеринарно-санітарного огляду.

При дослідженні туш (півтуш, четвертин) відбирають зразок

м'яза, лімфатичні вузли і трубчасту кістку.

При дослідженні м'яса дрібних тварин (кролі, нутрії, птиця) в

лабораторію направляють цілі тушки (не менше трьох тушок від

партії).

При дослідженні соленого м'яса, що міститься в бочках,

відбирають зразки м'яса і наявні лімфатичні вузли зверху,

зсередини і з дна бочки, а також за наявності - трубчасту кістку і

розсіл.

Для дослідження на вміст залишкових кількостей хімічних

речовин і токсичних елементів, залежно від підозри на отруєння, у

державну лабораторію ветеринарної медицини направляють середні

проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунка в

кількості 50-500 г (залежно від маси тварини). Трупи птиці

направляють цілими. У супровідному документі вказують, на які

речовини або елементи необхідно проводити дослідження або які

корми спричинили отруєння. Одночасно з відправленням на

дослідження продуктів забою в лабораторію направляють 500-1000 г

кормів, що викликали отруєння. Дослідження проводять методами,

встановленими нормативно-правовими актами. У висновку лабораторія

вказує метод, за допомогою якого проведений аналіз, і дає

рекомендації щодо використання продуктів забою. У випадку, якщо

причина отруєння не була встановлена, продукти забою в їжу не

допускаються, їх направляють на утилізацію або знищення.

Забороняється використання в їжу продуктів забою при

виявленні в них залишків (незалежно від їх кількості) алкалоїдів,

ціанідів, зоокумарину, дифенацину, етилфенацину, бромдіалону та

інших антикоагулянтів; антигельмінтиків, нітрофуранів,

сульфаніламідів, пестицидів із групи синтетичних піретроїдів,

карбофурану, гербіцидів, фунгіцидів; фосфіду цинку, жовтого

фосфору, пропазину, гептахлору, дихлоральсечовини, поліхлорпінену,

поліхлоркамфену, байгону, севіну, ялану, бентіокарбу,

динітроортокрезолу, нітрофену, метафосу, хлорофосу, тіофосу,

карбофосу, ртутєвмісних пестицидів (ураховується природній вміст

ртуті в печінці тварин не більше 0,03 мг/кг, у нирках не більше