6 Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів.

Основними клінічними ознаками дефіциту цинку в організмі є надмірне слиновиділення, гіперкератоз шкіри шиї, нижньої щелепи і внутрішнього боку кінцівок, тріщини шкіри тощо.

Зниження концентрації цинку у крові тварин призводить до розм’якшення копитного рогу, випадання шерсті, повільного рубцювання ран,спостерігається блювання, судоми.

Контакт з|із| токсином в перебігу короткого часу веде до звичайних|звичних| шлунково-кишкових симптомів (пронос, блювота, втрата апетиту, пригнічення). Тривалий контакт може сприяти гемолітичній анемії, жовтяниці|жовтусі|, кривавій сечі, загальній слабкості,пригніченню і навіть смерті.

У кішок часто спостерігається таке отруєння.

Найчастіше кішки поїдають траву, щоб|аби| потім, відригуючи, видаляти|віддаляти| з|із| шлунку грудки шерсті, яку зазвичай|звично| заковтують при вилизуванні.

Ефекти від поїдання "не тих" рослин можуть бути різні: від алергії (алергічний дерматит, набряк слизистої ротової порожнини, бронхіт, риніт, гастроентерит і ін.), розладу травлення (блювота, пронос, болі в животі), подразнення очей і шкіри до ураження|поразки| нервової системи (судоми, порушення координації рухів, галюцинації) і нирок (ниркова недостатність), і порушень серцево-судинної діяльності (колапс, серцева|серцева| недостатність).

Спостерігається салівація, пригнічення дихальної системи.

7 Діагностика і лікування.

При попаданні в шлунок цинку фосфід взаємодіє з|із| соляною кислотою, і в результаті утворюється високотоксичне з'єднання|сполука| — фосфорний водень (Рн3), що вмить всмоктується в кров і проникаючий|проникний| в клітини|клітини| органів, де він перетворюється згодом на солі|соль| фосфорної| кислоти, блокуючі тканинне дихання і створюючи вільні радикали. Найбільш чутлива до виникаючої гіпоксії центральна нервова система, порушення функцій якої розвиваються насамперед|передусім|. Посилюють важкий|тяжкий| стан|достаток| тварин сильні ураження|поразки| шлунково-кишкового тракту і набряк легень, що розвивається.

||

При діагностиці було виявлено, що ознаки отруєння у деяких собак спостерігалися вже через 30-50 хвилин після|потім| попадання отрути в організм. При цьому відзначали короткочасне збудження, блювоту, відсутність апетиту, тремтіння мускулатури тіла, атаксію, розширення зіниць, нерідко|незрідка| пониження температури тіла, профузний| пронос, інколи|іноді| з|із| домішкою|нечистотою| крові, пригнічення. Ослаблення|ослаблення| дихання і серцевої|серцевої| діяльності, що посилюються|підсилюються|, без надання|виявлення| швидкої допомоги приводили|наводили| до коматозного стану|достатку| і смерті через 3-5 годин.

З метою з'ясування ефективності детоксуючої | дії 0,037% розчину натрію гипохлориту |препарат вводили|запроваджували| один раз на добу внутрішньовенно, в дозі 10 мл/кг маси тварини до нормалізації загального|загального| стану|достатку|. Всередину вводили 10% суспензію активованого вугілля в дозі 0,5 г/кг маси тварини. Хворим тваринам також проводили посиндромну| терапію, направлену|спрямовану| на стабілізацію вітальних функцій організму. З метою усунення судом внутрішньовенно вводили|запроваджували| 0,5% розчин діазепама| в дозі 0,25-0,5 міліграм/кг, при порушенні серцевої діяльності внутрішньом'язово вводили|запроваджували| 10% розчин сульфокамфокаїна| в дозі 10-20 міліграм/кг 2-3 рази в добу. Для компенсації втрат електролітів і води внутрішньовенно крапельно вводили|запроваджували| трисоль| в дозі 7-10 мл/кг маси тварини двічі в добу. Для стимуляції детоксицируючої| функції печінки один раз в добу внутрішньовенно вводили|запроваджували| 30% розчин натрію тіосульфата| в дозі 50 міліграм/кг маси тварини. Окрім|крім| цього внутрішньом'язово вводили|запроваджували| 5% розчин унітиола| в дозі 25 міліграм/кг двічі в добу, 0,4% розчин дексаметазону в дозі 0,2-0,4 міліграм/кг два-три рази в добу і 6% розчин тіаміну броміду в дозі 3-5 міліграм/кг двічі в добу. Необхідно відзначити, що унітіол| є|з'являється| засобом|коштом|, не лише|не тільки| хелатообразуючим|, але і зменшує перекисне| окислення ліпідів, що індукується метаболітами| цинку фосфіду.

При введенні|вступі| 0,037% розчину натрію гіпохлорита| відмічалось більш швидше поліпшення|покращання| спільного|загального| стану|достатку| організму. У крові знижувалася кількість метгемоглобіну, збільшувалося насичення крові киснем. Колір|цвіт| крові змінювався від темно-коричневого до яскраво-червоного, зменшувалися ознаки гіпоксії.

При проведенні лікування з використанням 0,037% розчину натрію гіпохлорита| ефективність терапії багато в чому переверщувала інщі препарати — одужання|видужання| наставало|наступало| набагато швидше. Ускладнень при проведенні лікування з|із| включенням|приєднанням| 0,037% розчину натрію гипохлорита| не відмічалося. Летальність при вищезгаданому отруєнні при новому методі лікування була понижена|знизити| на 30%.

Виходячи з проведених досліджень за визначенням ефективності вживання|застосування| 0,037% розчину натрію гіпохлорита| при випадкових і навмисних|умисних| отруєннях собак фосфідом цинку, можна зробити заключення: введення|вступ| препарату в схему комплексного лікування собак при вищезгаданій патології надавало|виявляло| ефективну детоксицируючу| дію, що виявляється швидкою нормалізацією гемодинаміки і реологічних властивостей крові, відновленням порушених вітальних функцій організму, відсутністю ускладнень і швидкою реконвалесценцією|.