- •Визначення психологыъ як науки.
- •Поняття про психічне.
- •3. Основні теорії психології.
- •Свідома та несвідома психічна діяльність.
- •5. Способи психологічного захисту.
- •6. Методологічні принципи побудови сучасної психології.
- •7. Структура сучасної психології.
- •8. Загальна характеристика методів психологічних досліджень.
- •Додаткові методи психології.
- •Філогенез психіки.
- •Поняття особистість, індивід, індивідуальність.
- •Потреби як джерело активності особистості.
- •13. Інтереси, переконання та світогляд як усвідомлені мотиви діяльності особистості
- •14. Поняття про групи та колективи. Поняття про групи Людина живе, розвивається і діє в групі.
- •15. Соціометричне дослідження взаємовідносин в групі.
- •16. Вміння, навички, звички, їх спільне та відмінне.
- •17. Поняття про увагу, її фізіологічна основа.
- •18. Основні властивості уваги.
- •19. Відчуття́. Процес виникнення та значення в пізнавальній діяльності.
- •20. Класифікація відчуттів.
- •21. Закономірності відчуттів
- •22. Сприйняття та його характерні особливості.
- •23. Властивості сприйняття
- •24. Поняття про пам'ять та її основні властивості
- •25. Фізіологічні основи пам’яті. Види пам’яті.
- •26. Умови продуктивного запам’ятовування.
- •27. Забування, його причини та боротьба з ним.
- •28. Поняття про мислення, як вищої форми пізнавальної діяльності.
- •Характеристика основних мислительних операцій.
- •Види мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Уявлення як специфічний вид діяльності людини.
- •33. Види уявлення та процес утворення образів уявлення.
- •34. Почуття та їх характерні особливості.
- •35. Спільне і відмінне між почуттями та емоціями.
- •36. Характеристика основних видів емоційних станів.
- •37. Вищі почуття, їх види та соціальна обумовленість.
- •38. Поняття про волю та вольову діяльність.
- •39. Вольові якості та їх формування в процесі виховання.
- •40. Загальне поняття про темперамент.
- •41. Фізіологічні основи темпераменту.
- •42. Психологічна характеристика темпераменту.
- •43. Загальне поняття про характер.
- •44. Характер і темперамент.
- •45. Формування характеру особистості
- •46. Поняття про здібності та їх структуру.
- •47. Природні передумови розвитку здібностей особистості.
- •48. Проблема психічного розвитку.
- •49. Психологія молодшого школяра.
- •50. Психологічна характеристика підлітка.
- •51. Проблема акселерації у підлітковому віці.
- •52. Психологічні особливості формування особистості у старшокласників
- •53. Психологічні аспекти навчання.
- •54. Психологічні аспекти виховання
- •55. Психологія вчителя.
- •56.Вікова періодизація.
- •57. Психологія конфлікту.
- •58. Вплив соціуму на розвиток особистості.
50. Психологічна характеристика підлітка.
Підлітковий вік охоплює період від 11 —12 до 14—15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5—9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості. ехід до періоду підліткового віку супроводжується різким ламанням психіки, що одержало назву “підліткової кризи”, коли навчальна діяльність перестає чинити той вплив на розвиток, який вона мала в попередній період, а провідною діяльністю стає спілкування з однолітками ,психологічне віддалення від дорослих, із частими конфліктами. Підліток зазвичай гостро переживає власні невдачі, і порушене самолюбство викликає в нього бажання замаскувати своє справжнє відношення до цих невдач: він робить вигляд, що успіхи в навчанні не мають для нього значення. У деяких підлітків спостерігається вияв неадекватної самооцінки й завищеного рівня вимог, критичне ставлення до слів та вчинків інших. Це ускладнює їх взаємовідносини з дорослими, батьками, однолітками, вчителями, провокує прояви негативізму, грубу й самовпевнену поведінку, соціальні конфлікти [6, 8]. Підлітки бояться глузування, проявів нерозуміння, недовіри, або образливої для такого віку заборони. На їхній погляд батьки поводяться з ними як із маленькими. Часто відсутність щирих стосунків з батьками є причиною того, що діти стають жертвами насилля, або учасниками злочинів
51. Проблема акселерації у підлітковому віці.
В останні десятиліття XX ст. фізичний розвиток підлітків помітно прискорився. Це явище називають акселерацією (лат. acceleration — прискорення). Вона виявляється в тому, що характерні для підліткового віку анатомофізіологічні зміни в організмі виникають раніше, ніж у попередніх десятиліттях. Дослідники вважають, що акселерацію треба розуміти не лише як прискорення росту й статевого дозрівання, а як зміну темпу розвитку організму, що позначається і на темпі психічного розвитку. Існують різні гіпотези щодо виникнення явища акселерації:
1. Геліогенна теорія: вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток.
2. Теорія гетерозії: вплив на розвиток дитини міжнаціональних шлюбів, що призводить до значних змін, і як наслідок — акселерація.
3. Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення до них сільського населення, що призводить до прискорення статевого розвитку, інтелектуалізації, а це в свою чергу прискорює ріст і визрівання організму.
4. Нітрітивна теорія: акселерацію вважає результатом поліпшення і вітамінізації харчування.
5. Теорія опромінювання: поширення рентгенівських пристроїв, використання атомної енергетики, випробування ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання, але в таких дозах, які стимулюють поділ клітин.