
- •Визначення психологыъ як науки.
- •Поняття про психічне.
- •3. Основні теорії психології.
- •Свідома та несвідома психічна діяльність.
- •5. Способи психологічного захисту.
- •6. Методологічні принципи побудови сучасної психології.
- •7. Структура сучасної психології.
- •8. Загальна характеристика методів психологічних досліджень.
- •Додаткові методи психології.
- •Філогенез психіки.
- •Поняття особистість, індивід, індивідуальність.
- •Потреби як джерело активності особистості.
- •13. Інтереси, переконання та світогляд як усвідомлені мотиви діяльності особистості
- •14. Поняття про групи та колективи. Поняття про групи Людина живе, розвивається і діє в групі.
- •15. Соціометричне дослідження взаємовідносин в групі.
- •16. Вміння, навички, звички, їх спільне та відмінне.
- •17. Поняття про увагу, її фізіологічна основа.
- •18. Основні властивості уваги.
- •19. Відчуття́. Процес виникнення та значення в пізнавальній діяльності.
- •20. Класифікація відчуттів.
- •21. Закономірності відчуттів
- •22. Сприйняття та його характерні особливості.
- •23. Властивості сприйняття
- •24. Поняття про пам'ять та її основні властивості
- •25. Фізіологічні основи пам’яті. Види пам’яті.
- •26. Умови продуктивного запам’ятовування.
- •27. Забування, його причини та боротьба з ним.
- •28. Поняття про мислення, як вищої форми пізнавальної діяльності.
- •Характеристика основних мислительних операцій.
- •Види мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Уявлення як специфічний вид діяльності людини.
- •33. Види уявлення та процес утворення образів уявлення.
- •34. Почуття та їх характерні особливості.
- •35. Спільне і відмінне між почуттями та емоціями.
- •36. Характеристика основних видів емоційних станів.
- •37. Вищі почуття, їх види та соціальна обумовленість.
- •38. Поняття про волю та вольову діяльність.
- •39. Вольові якості та їх формування в процесі виховання.
- •40. Загальне поняття про темперамент.
- •41. Фізіологічні основи темпераменту.
- •42. Психологічна характеристика темпераменту.
- •43. Загальне поняття про характер.
- •44. Характер і темперамент.
- •45. Формування характеру особистості
- •46. Поняття про здібності та їх структуру.
- •47. Природні передумови розвитку здібностей особистості.
- •48. Проблема психічного розвитку.
- •49. Психологія молодшого школяра.
- •50. Психологічна характеристика підлітка.
- •51. Проблема акселерації у підлітковому віці.
- •52. Психологічні особливості формування особистості у старшокласників
- •53. Психологічні аспекти навчання.
- •54. Психологічні аспекти виховання
- •55. Психологія вчителя.
- •56.Вікова періодизація.
- •57. Психологія конфлікту.
- •58. Вплив соціуму на розвиток особистості.
25. Фізіологічні основи пам’яті. Види пам’яті.
Па́м'ять - психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.
За І. П. Павловим, умовний рефлекс як акт утворення зв'язки між новим і раніше закріпленим змістом становить фізіологічну основу акту запам'ятовування.
Згідно з фізичною теорією пам'яті проходження будь-якого нервового імпульсу крізь певну групу нейронів залишає по собі фізичний слід, тобто відбуваються електричні та механічні зміни синапсів (місць стикання нервових клітин), утворюються стійкі просторово-часові нейронні структури. Тому ця теорія ще називається теорією нейронних моделей.
Існує така гіпотеза про двоступеневий характер процесу запам'ятовування згідно з біохімічною теорією: на першій стадії (безпосередньо після дії подразника) у мозку відбувається короткочасна електрохімічна реакція, яка викликає поворотні фізіологічні зміни в клітинах; друга стадія — це власне біохімічні реакція, пов'язана з утворенням нових білкових речовин (протеїнів). Перша стадія триває секунди або хвилини, і її вважають фізіоілогічним механізмом короткочасного запам'ятовування. Друга стадія, яка приводить до незворотних хімічних змін у клітина?! вважається механізмом довгострокової пам'яті.
Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:
мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.
довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування;
За характером переважаючої психічної активності:
рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;
словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.
За тривалістю збереження інформації:
сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.
короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;
довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.
26. Умови продуктивного запам’ятовування.
Найбільш дієвим шляхом покращання запам'ятовування є оволодіння прийомами продуктивного запам'ятовування.
Мнемонічні прийоми (від грец. mnemonikon — мистецтво запам'ятовування) побудовані на утворенні асоціативних зв'язків між елементами ряду, що запам'ятовується, та опорного ряду. Як опорний ряд можна використовувати добре знайомі об'єкти (розташування кімнат у квартирі, будинків на вулиці) і зорові образи; слова, які упорядковані у певну фразу.
Логічні прийоми містять цілу низку логічних операцій: поділ матеріалу на частини (виокремлення в ньому смислових одиниць — груп); надання назви кожній виділеній частині (виокремлення смислових опорних пунктів); складання плану.
Мнемонічні прийоми включають методи, які роблять запам'ятовування ефективнішим.
Метод асоціативного запам'ятовування — матеріал, що запам'ятовується, можна асоціювати з подіями, які добре зберігаються у пам'яті. Чим більша кількість різноманітних асоціацій використовується, тим міцніше вони закріплюються у пам'яті. Ірраціональні, нелогічні асоціації також сприяють кращому запам'ятовуванню. Розрізняють три види асоціацій: за суміжністю, за схожістю, за контрастом.
Асоціація за суміжністю утворюється, наприклад, при заучуванні іноземних слів, при запам'ятовуванні розташування предметів, послідовності прийомів та дій. Асоціація за схожістю має місце при порівнянні, наприклад, різних типів літаків, будівель тощо. Асоціація за контрастом — при протиставленні малого великому, білого — чорному, чистого — брудному тощо.
Метод ключових слів — це мнемонічний прийом, який полягає у тому, що перелік слів, вивчених заздалегідь, або певні рими слугують як своєрідні "гачки для виуджування" інформації, яку необхідно запам'ятати.
Метод місць ґрунтується на зорових асоціаціях, які становлять певну послідовність предметів або місць. Треба чітко уявляти предмет, який слід запам'ятати, і об'єднати його образ із образом місця, яке легко "добувається" з пам'яті. Насамперед необхідно обрати постійний "маршрут", наприклад, шлях до місця роботи, розташування предметів (стіл, стілець, шафа та ін.) у кімнаті тощо. Далі за обраним маршрутом розмістити предмети, які необхідно запам'ятати, і зафіксувати у пам'яті їх зорові образи. Таким чином досягається запам'ятовування необхідної інформації у певній послідовності.
Метод зв'язків — усі опорні слова тексту об'єднуються в єдину цілісну структуру, єдине оповідання.
Метод перших букв — мнемонічний прийом, відповідно до якого з перших букв слів.