
- •Визначення психологыъ як науки.
- •Поняття про психічне.
- •3. Основні теорії психології.
- •Свідома та несвідома психічна діяльність.
- •5. Способи психологічного захисту.
- •6. Методологічні принципи побудови сучасної психології.
- •7. Структура сучасної психології.
- •8. Загальна характеристика методів психологічних досліджень.
- •Додаткові методи психології.
- •Філогенез психіки.
- •Поняття особистість, індивід, індивідуальність.
- •Потреби як джерело активності особистості.
- •13. Інтереси, переконання та світогляд як усвідомлені мотиви діяльності особистості
- •14. Поняття про групи та колективи. Поняття про групи Людина живе, розвивається і діє в групі.
- •15. Соціометричне дослідження взаємовідносин в групі.
- •16. Вміння, навички, звички, їх спільне та відмінне.
- •17. Поняття про увагу, її фізіологічна основа.
- •18. Основні властивості уваги.
- •19. Відчуття́. Процес виникнення та значення в пізнавальній діяльності.
- •20. Класифікація відчуттів.
- •21. Закономірності відчуттів
- •22. Сприйняття та його характерні особливості.
- •23. Властивості сприйняття
- •24. Поняття про пам'ять та її основні властивості
- •25. Фізіологічні основи пам’яті. Види пам’яті.
- •26. Умови продуктивного запам’ятовування.
- •27. Забування, його причини та боротьба з ним.
- •28. Поняття про мислення, як вищої форми пізнавальної діяльності.
- •Характеристика основних мислительних операцій.
- •Види мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Уявлення як специфічний вид діяльності людини.
- •33. Види уявлення та процес утворення образів уявлення.
- •34. Почуття та їх характерні особливості.
- •35. Спільне і відмінне між почуттями та емоціями.
- •36. Характеристика основних видів емоційних станів.
- •37. Вищі почуття, їх види та соціальна обумовленість.
- •38. Поняття про волю та вольову діяльність.
- •39. Вольові якості та їх формування в процесі виховання.
- •40. Загальне поняття про темперамент.
- •41. Фізіологічні основи темпераменту.
- •42. Психологічна характеристика темпераменту.
- •43. Загальне поняття про характер.
- •44. Характер і темперамент.
- •45. Формування характеру особистості
- •46. Поняття про здібності та їх структуру.
- •47. Природні передумови розвитку здібностей особистості.
- •48. Проблема психічного розвитку.
- •49. Психологія молодшого школяра.
- •50. Психологічна характеристика підлітка.
- •51. Проблема акселерації у підлітковому віці.
- •52. Психологічні особливості формування особистості у старшокласників
- •53. Психологічні аспекти навчання.
- •54. Психологічні аспекти виховання
- •55. Психологія вчителя.
- •56.Вікова періодизація.
- •57. Психологія конфлікту.
- •58. Вплив соціуму на розвиток особистості.
23. Властивості сприйняття
В основі поділу сприймань на види лежать відмінності в провідній ролі аналізаторів при відображенні дійсності. Тому виділяють зорові, слухові, дотикові, кін естетичні, нюхові і смакові сприймання.
Властивості сприйняття
1. Предметність - це віднесення відомостей, що отримуються із зовнішнього світу, до цього світу.
2. Цілісність. Сприйняття - це завжди цілісний образ. Ми подумки добудовуємо образ до деякої цілісної форми.
3. Структурність. Пов'язана з цілісністю. Сприйняття - це не проста сума відчуттів. Ми сприймаємо фактично абстраговану з цих відчуттів узагальнену структуру.
4. Константна. Здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольору і величині і так далі, незалежно від фізичних умов, що міняються.
5. Свідомість. Сприйняття тісно пов'язане з мисленням, з розумінням суті предмета. Свідомо сприйняти предмет - це означає подумки назвати його, тобто віднести до певного класу предметів, узагальнити його в слові.
6. Вибірковість. Проявляється в переважному виділенні одних об'єктів в порівнянні з іншими. Залежить від інтересів і значною мірою від установок особи.
24. Поняття про пам'ять та її основні властивості
Пам’яттю називають процеси запам’ятання, збереження, відтворення і забування різноманітного досвіду.
Матеріальною основою процесів пам’яті є здатність кори головного мозку утворювати тимчасові нервові зв”язки, зберігати, закріплювати і відновлювати сліди минулих вражень.
Образна пам’ять полягає в запам’ятовуванні образів і уявлень про предмети і явища та властивостей і зв”язків між ними. Вона буває зоровою, слуховою, нюховою, смаковою і дотиковою, залежно від аналізаторів, які використовуються при запам’ятовуванні. На відміну від образів сприймання образи уявлень пам’яті не такі яскраві, менш деталізовані, але більше узагальнені. Ці мнемічні образи не залишаються постійними, а змінюються під впливом інших уявлень, процесів забування тощо.
Емоційна пам’ять полягає у запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх емоцій і почуттів.Безпредметних переживань немає, а тому вони завжди запам’ятовуються разом з об”єктами, які їх викликають.,
Словесно-логічна пам’ять – це специфічно людський вид пам’яті, що проявляється в запам’ятовуванні і відтворенні наших думок, понять, суджень, які відображають предмети і явища з їх загальними властивостями, істотними зв”язками і відношеннями.
Якщо за ознаку класифікації вибрати час збереження матеріалу, то пам’ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довготривалу.
Запам’ятовування – це процес пам’яті, в результаті якого відбувається закріплення нового матеріалу шляхом пов”язування його з раніше набутим. Воно є закономірним продуктом діяльності суб”єкта з об”єктом і має вибірковий характер. Характеристики запам’ятовування матеріалу визначаються мотивами, цілями і способами діяльності особистості.
Збереження - процес пам’яті, що забезпечує утримання результатів запам’ятовування протягом тривалого часу.
Відтворення – мнемічний процес, який забезпечує відновлення матеріалу, що зберігається в пам’яті. В його основі лежить актуалізація раніше закріпленого матеріалу шляхом переведення його з довгочасної пам’яті в короткочасну.