
- •Предмет, цілі і завдання товарознавства.
- •2. Історія розвитку товарознавства.
- •3. Зв'язок товарознавства з іншими науками.
- •Поняття про споживчі властивості товару.
- •Класифікація споживчих властивостей товарів.
- •Якість товару та ії показники. Контроль якості товарів.
- •Види і засоби інформації про товари
- •Основні поняття та класифікація асортименту товарів.
- •Штрихове кодування в Україні.
- •Дефекти товарів
- •Загальні відомості про текстильні товари. Ринок текстильних товарів.
- •2 Текстильні волокна – класифікація, споживчі характеристики.
- •3 Технологія виготовлення та оздоблення тканин.
- •5.Оцінка якості текстильних товарів.
- •Неткані матеріали. Оцінка якості нетканих матеріалів.
- •Штучне хутро. Оцінка якості штучного хутра.
- •Дефекти нетканих машинних килимових виробів, що враховуються при сортуванні
- •Загальні відомості про швейні вироби, моду, стиль. Ринок швейних товарів.
- •Матеріали у швейному виробництві.
- •Технологія виробництва швейних виробів.
- •Оцінка якості швейних виробів.
- •Загальні відомості про трикотаж. Стан ринку трикотажних товарів.
- •Трикотажні переплетення, щільність в’язання – вплив на формування споживчих властивостей трикотажних полотен.
- •Класифікація та груповий асортимент трикотажних виробів.
Якість товару та ії показники. Контроль якості товарів.
Якість товару - це сукупність його властивостей і характеристик, які додають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у собі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задоволенням конкретних потреб відповідно до призначення товару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.
Важливе завдання товарознавства – як найповніше виявляти закладені в товарі властивості, які формують його якість. Ці властивості можуть виявлятися на всіх стадіях життєвого циклу товару. Якість товару не можна пояснити і виміряти у відриві від його споживчої вартості і корисності. Не можна ототожнювати якість і споживчу вартість. Споживча вартість - це сам товар, який володіє корисністю і є конкретним благом. Товар як споживча вартість є носієм його якості. Підвищення якості невіддільне від прискорення науково-технічного прогресу, тому що тільки в сукупності рішення цих питань можна забезпечити конкурентноздатність товару на світовому ринку.
Показник якості товару - це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей товару, які становлять його якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенклатура показників якості конкретного товару залежить від його призначення. У товарів, які виконують декілька різнорідних функцій, номенклатура показників може бути дуже широка, у товару одноцільового призначення вона буде значно звуженою.
Залежно від характеру властивостей показники якості поділяються на такі групи:
Надійність - здатність товару зберігати функціональне призначення в процесі збереження або експлуатації впродовж установленого терміну. Залежно від критерію надійності розрізняють такі підгрупи: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність та зберігання.
Довговічність - здатність товарів зберігати працездатність до наступного стану або встановленого терміну технічного обслуговування і ремонту.Це стосується одягу, взуття, головних уборів, окремих складнотехнічних товарів. Показниками довговічності можуть бути термін експлуатації виробів, ресурс та ін.
Безвідмовність - здатність товарів виконувати функціональні призначення без появи дефектів, які заважають подальшій експлуатації.
Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні властивості, насамперед функціонального призначення, після усунення виявлених дефектів.
Збереження — здатність товару підтримувати вихідні кількісні та якісні характеристики без значних втрат упродовж певного терміну; якщо ж вони відбуваються, то це повинно бути економічно виправдане. Збереження починається з моменту виготовлення товару і продовжується до його утилізації. Етап збереження поділяють на два періоди: складське збереження у виготовлювача, оптовій і роздрібній торгівлі та домашнє збереження у споживача.
Методи визначення показників якості:
органолептичний, реєстраційний, розрахунковий, вимірювальний, експертний і соціологічний.
Органолептичний метод ґрунтується на визначенні показників за допомогою органів почуттів людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбільш прийнятний у торгівлі.
Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні. Розрахунковий метод грунтується на визначенні показників якості розрахунковим шляхом.
Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати. Перспективними напрямами цього методу є прискорені експрес-методи, які не руйнують контролю
За показником невідповідності відповідним вимогам усі товари за призначенням поділяють на три сорти.
Сорт (ґатунок) - це категорія якості продукції одного найменування, але відмінна від іншої категорії значеннями показників. На формування товарного сорту впливають фактори: сировинні, технологічні, умови і термін зберігання.
До 1 сорту відносяться товари, придатні до використання за призначенням (реалізуються без обмежень).
сорту - товари, умовно придатні для використання за призначенням (реалізуються за зниженою ціною чи переробляються).
ІІІ сорту- небезпечні товари, непридатні для використання за призначенням (неліквідні відходи, їх утилізують).
При виготовленні товарів проводять технічний контроль, при якому перевіряють відповідність нормативній документації технічній (креслення, експлуатаційна документація). Об'єктами технічного контролю є сам товар, технологічні процеси, машини і устаткування. При технічному контролі встановлюють відповідність кількісних характеристик товару якісним. Наприклад, контроль якості телевізора включає перевірку чіткості зображення, кольори фарб і ін. Контроль якості товару іноді супроводжується випробуванням товару. При цьому важливо отримати інформацію про фактичний стан товару і зіставити її із заздалегідь встановленими технічними вимогами.
Технічний контроль якості продукції включає вхідний, операційний, приймальний і інспекційний контроль.
Вхідний контроль здійснюють під час надходження товару до споживача.
Операційний контроль проводять в процесі виконання або після завершення технологічної операції.
Приймальний контроль проводять в цілях ухвалення рішення про придатність продукції до постачань.
Інспекційний контроль здійснюють спеціально уповноважені представники з метою перевірки ефективності раніше виконаного контролю.
При зберіганні, транспортуванні, а також продажу товарів контроль якості здійснюють відповідно до інструкцій „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості” і „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”. Терміни приймання за якістю повинні бути передбачені договором постачання. Постачальники несуть майнову відповідальність за постачання неякісній продукції, порушення термінів постачання і недопостачу згідно укладеним договорам.
Контроль якості продукції здійснюють на різних рівнях: внутрішньовиробничий контроль – на рівні підприємства; відомчий контроль - на рівні міністерства (відомства), спеціалізований контроль - на рівні державних органів.