3. Трикотажні переплетення, щільність в’язання – вплив на формування споживчих властивостей трикотажних полотен.

Трикотажне переплетення це порядок розташування та зєднання петель у трикотажному полотні.

За однорідністю волокнистого складу трикотаж поділяють:

• однорідний ( виготовлений з одного виду ниток)

• неоднорідні ( змішана пряжа)

Переплетенням називається порядок розташування і з’єднання петель в трикотажному полотні або виробі, який визначає будову.

Види трикотажних переплетень:

1 Кулірні (поперечновязані) переплетення:

а) Головні:

- кулірна гладь – усі петлі однакові за формою і розмірами;

- ластик – дволицеве переплетення, на обох сторонах чергуються лицьова та виворотні стовпчики;

- двовиворотний (оборотний) – однакові лицьова і виворотна сторони;

б) Похідні:

- інтерлок – сполучення двох ластиків, як би вкладених один в другий,

- похідна гладь – з’єднання двох переплетень кулірної гладі, кожне з яких отримано з окремої нитки;

в) Малюнчаті:

- покровний (платіроване) – переплетення, всі або деякі петлі якого отримані з двох ниток, різних за волокном або кольором. Бувають гладкі (одна нитка утворює лицьові петлі, друга – виворотну сторону), малюнчаті,

- ворсовий трикотаж,

- плюшеві переплетення – різновидність покровних,

- пресові переплетення: фанг – двофактурне переплетення, у якого лицьові і виворотні петлі мають по одному накиду. Нагадує ластик; напівфанг – усі петлі однієї сторони мають накиди, а петлі іншої сторони є петлями лицьової сторони кулірної гладі,

- жакардовий трикотаж має на лицьовій стороні чіткі малюнки різної величини і форми,

- ажурний трикотаж – трикотаж з переривними петельними стовпчиками.

2. Основов”язані переплетення:

а) Головні: - ланцюжок – переплетення в один стовпчик, петлі якого утворені однією ниткою (складовий елемент різних переплетень, або як бахрома),

- трико – складається з однакових петель з односторонніми протяжками (в якості ґрунту для інших),

- атлас – переплетення, у якого поруч з петлями, які мають односторонні протяжки, обов’язково є петлі з двосторонніми протяжками;

б) Похідні: - сукно (трьохголкове трико) – переплетення, у якого кожна з ниток основи прокладається на дві голки, але не в сусідні, а розташовані через одну,

- шарме (чотирьохголкове трико),

- інтерлочне трико – отримують шляхом прокладання кожної нитки почергово на три різні голки, нагадує кулірний інтерлок.

4. Класифікація та груповий асортимент трикотажних виробів.

Асортимент товарів, що виробляється трикотажною промисловістю, дуже широкий. До нього входять усі види панчішно-шкарпеткових виробів, майже усі види білизняних і верхніх трикотажних виробів, хустково-шарфові вироби і ін.

Класифікація трикотажних виробів за ГОСТ 4.26 – 80 «Вироби трикотажні побутового призначення», передбачає ділення їх за призначенням, виду використаної сировини, структурі переплетення, способу виготовлення, оздоблення та обробці виробів.

Класифікація трикотажних виробів:

1 За призначенням трикотажні вироби поділяють:

• верхній трикотаж,

• білизняний трикотаж,

• панчішно-шкарпетковий трикотаж,

• рукавички,

• хустково-шарфовий трикотаж,

• головні убори.

2 За видом сировини, яка використовувалась:

• бавовняна пряжа,

• вовняна пряжа,

• змішані нитки (бавовнолавсанові, поліефірбавовняні, напіввовняні),

• хімічні нитки,

• синтетичні і штучні нитки, різні сполуки пряжі і ниток.

3 В залежності від структури переплетення:

- кулірні

- основов´язані.

4 В залежності від оздоблення і обробки полотен і виробів:

- відварені,

- відбілені,

- фарбовані (в полотні, в виробах або з фарбованих ниток),

- набивні,

- тиснені,

- оздоблені під замшу,

- начесані,

- відформовані,

- стабілізовані,

- зі спеціальною обробкою.

5 за статевою і віковою ознакою: - чоловічий,

- жіночій,

- для підлітків (хлопчиків і дівчаток).

- дитячий (для хлопчиків і дівчаток шкільного, дошкільного, ясельного віку та новонароджених);

6 за видами:

- жакети,

- джемпера,

- светри,

- сорочки і ін.;

7 за фасоном: - визначається силуетом, формою деталей виробу, довжиною рукавів;

8 По способу виготовлення: в’язані, кроєні, комбіновані

Асортимент трикотажних виробів

1 Асортимент верхнього трикотажу.

Вироби верхнього трикотажу в основному спортивного і спортивно-ділового стилю, в молодіжній моді помітно вплив фольклорного стилю.

До верхнього трикотажу відносяться: джемпера, жакети, жилети, блузки, сукні і костюми, светри, рейтузи, брюки чоловічі та жіночі, халати, куртки, спідниці, сарафани, комбінезони і ін.

Джемпер (пуловер) – виріб без розрізу або з розрізом не до кінця тану. Складається зі спинки, переду, довгих, напівдовгих або коротких рукавів і коміра, бо без коміра. Стан цільов´язаний або зшивний. Низ закінчується каймою, ластиком або нашивним поясом. Бувають чоловічі і жіночі, для молоді – подовжені.

Жакети – вироби з рукавами і розрізом по всій довжині, складається зі спинки і двох полочок. Стан в залежності від сафону цільнов´язаний або зшивний, спинка і полочки можуть складатися з декількох частин. Виробляють чоловічі і жіночі. Жіночі – з довгими, напівдовгими і короткими рукавами, чоловічі – тільки з довгими рукавами. Рукава – вшивні, цільнокроєні і реглан. Низ рукавів закінчується напульсниками, манжетами чи каймою, або підгинається край.

Жилет – виріб без рукавів, коміра і з застібкою по усій довжині, з розрізом по усій довжині. Складається зі спинки і 2-х полочок. Стан цільнов´язаний або зшивний.

Блузки – складаються зі стану і рукавів, можуть бути без рукавів. В залежності від фасону стан їх прямий або звужений в талії і розширений до низу, деколи складається з декількох частин. По лінії талії може бути прокладена еластична тасьма, закладені складки, виточки.

Сукні – можуть бути подовженими, вільними, м’яких ліній, з крупними деталями. Фасони різноманітні і залежать від виду коміра, довжини і фасону рукавів, наявності оздоблення і ін.

Костюми жіночі – двійки та трійки. Двійка – жакет або джемпер і спідниця; трійка – жакет, джемпер і спідниця (брюки).

Светри – складаються зі стану, рукавів і коміра. За способом приєднання коміру: з коміром, що складає одне ціле зі станом; з пришивним коміром. Рукава вшивні або реглан. Для молоді – сукня-светр з коміром.

Рейтузи – регулярні або кроєні. Складаються з двох однакових частин, які утворюють торс і ніжки – довгі або короткі. Ніжки закінчуються штрипками, ластиком або підшиваються всередину.

Брюки – чоловічі і жіночі різноманітних фасонів.

Піжами – чоловічі і жіночі. Чоловічі складаються з піджака або куртки і брюк; жіночі – з жакету і брюк або блузи і брюк.

Халати – виготовляють з начесаного бавовняного полотна з віскозою і з лавсаном зі штучним шовком.

Куртки – різних фасонів, з капюшоном, кишенями і без них. Рукава довгі, цільнокроєні або вшивні, закінчуються манжетами, ластиком або підшитим краєм; з коміром або без нього, з цільним або розрізним станом; складається зі спинки і 2-х полочок, з застібкою-блискавка або на груд зиках.

Костюми чоловічі – куртка і брюки; дуже широкий асортимент, який розрізняється сировинним складом, покроєм, фасоном, оздобленням і ін.

Пальто чоловічі і жіночі (джерсі) – демісезонні; строгої форми, прямого силуету, з рукавами вшивними або реглан.

Пальто для дітей – з капюшоном або шапочкою і з коміром; одно- і двобортні; розширені до низу і прилягаючі в талії; з рукавами довгими вшивними або реглан; кишені накладні або прорізні; на підкладці або без неї; з різними оздобленнями.

Пелерини - складаються з накидки і капюшона. Накидка пряма або розклешона; цільна або зшивна.

Сукні дитячі – розширені до низу і прилягаючі до талії, з рукавами і без них, з різноманітним оздобленням.

Костюми дитячі: 1-й тип – для хлопчиків: короткі штанці (шорти) або довгі (напівдовгі) брюки і одно з виробів – джемпер, жилет, жакет, куртка, сорочка; 2-й тип – для дівчаток: спідниця або довгі брюки і одне з виробів - джемпер, жилет, жакет; 3-й тип – для хлопчиків і дівчаток: рейтузи і светр, або джемпер – пуловер. Гарнітури – з шапочкою, шарфом і рукавичками і ін..

Комбінезони – з довгими рукавами, вишивними або реглан або без рукавів, з бретелями. Можуть бути з ліфом, викроєним зі штанами або відрізними по лінії талії, з прокольним розрізом, розташованим спереду і ззаду.

2 Асортимент білизняного трикотажу:

Фуфайки з застібкою або без; з довгими і короткими рукавами; низ закінчується ластиком або манжетом, підшитим краєм.

Кальсони – довгі і короткі; верх – з нашивним поясом з тканини; з застібкою спереду. Низ ніжок довгих кальсон закінчується пришивним ластиком, коротких – підшивним краю.

Сорочки верхні – з довгими рукавами, що закінчуються манжетами на застібках; з короткими рукавами, низ яких підігнутий всередину або обшитий планкою, кантом, бейкою; з короткими рукавами (навипуск).

Сорочки жіночі – трьох типів: стан звужений в талії і розширений донизу; стан розширений від верху донизу; стан прямий. Можуть бути з бретелями і з плечиками. Від комбінації відрізняються силуетом, сировиною, оздобленням і меншою довжиною.

Панталони – довгі, короткі і панталони-труси. Складаються з двох ніжок і ластовиці (або без неї). Верхня частина називається торсом, який може бути цільнов´язаним або з 1-2 швами. Низ ніжок підшивають всередину з еластичною тасьмою і без неї; може закінчуватися двійними манжетами, кантом, бейкою або еластичною тасьмою.

Комбінації – звужені в талії і розширені до низу; з бретелями і без них. Бувають і з викроєними плечиками. Перед і спинка цільнокроєні або складні; з мисиком, або без нього; з кокетками різної конфігурації. Надходять у продаж окремо і в гарнітурі з сорочками і панталонами.

Ночні сорочки – довгі або короткі 3-х типів: з рукавами вшивними, цільнокроєними або типу реглан і без рукавів. Стан прямий, розширений донизу або звужений в талії.

Спідниці нижні – з оборками або воланами, різними оздобленнями по низу.

4 Асортимент дитячої білизни для дітей старшого віку включає: фуфайки, кальсони, сорочки, комбінації, сорочки ночні; для дітей ясельного віку – розпашонки, повзунки, пісочниці, комбінезони, конверти, шапочки і чепчики.

Розпашонки – вільна кофточка з прямими, частіше короткими, цільнокроєними або вшивними рукавами, скошеними внизу, з повним розрізом спереду.

Повзунки – з бретелями або нагрудниками, цільнокроєні з ліфом, без бретелей, з пришивними туфельками або підошвами.

Пісочниці – цільнокроєні, з пришивним або пристібаючимся ліфом, з бретелями і нагрудниками, з двома кишенями і без них. Гарнітур – трусики без бретелей і кофточка.

Комбінезони – з цільнокроєним ліфом і штанами або з ліфом, відрізним по лінії талії, з прокольним розрізом.

Конверти – без рукавів, з застібкою спереду і внизу, з пришивним або пристібаючим капюшоном або без нього, з зашитими рукавами, без рукавів і капюшона, з різноманітними застібками.

Шапочки і чепчики – можуть складатися з двох, трьох і чотирьох деталей.

5 Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів:

Панчохи і напівпанчохи жіночі – складаються з борта, пагаленка, п’ятки, сліду і миска. Напівпанчохи мають короткий пагаленок і замість двійного борту – короткий еластичний бортик з еластичною ниткою або тасьмою. Виробляють з 19 по 29 розмір (довжина сліду в см).

Рейтузи зі слідом жіночі (колготки) – складаються з торсу з бортиком, ніжок, п’ятки, сліду, миска, з ластовицею або без неї.

Підслідники – складаються з корпусу і бортика з гумовою ниткою.

Шкарпетки – чоловічі, жіночі, дитячі. Мають деталі: ластик, паголенок, п’ятку, слід і мисок. Розміри шкарпеток: чоловічі – з 21 по 33, жіночі – з 19 по 29, дитячі – з 12 по 22.

Напівпанчохи (гольфи) –чоловічі (довжиною 48-50 см), підліткові (44-46 см).

Панчохи і напівпанчохи дитячі – обов’язково без шва; розміри 18-22 виробляють з добавками еластику, менших розмірів – без капрону. Розміри: для

1-3 років – 12, 13, 14;

4 -6 років – 15, 16, 17;

7-8 років – 18, 19;

9-10 років – 20, 21;

старші 10 років – 22.

Рейтузи зі слідом (колготки дитячі) – розмірів з 12 по 22 різної довжини.

Асортимент панчішно-шкарпеткових товарів класифікують за такими ознаками:

• за призначенням ( повсякденні, святкові ) ;

• статі та віку споживача ( чоловічі. Жіночі, підліткові, дитячі );

• за видом виробів ( панчохи жіночі, напівпанчохи, колготи ( рейтузи – панчохи), гольфи, голеностопи (підслідники), шкарпетки) ;

• за розміром ( дитячі, підліткові. жіночі);

• за видом сировини ( капронові, віскозні, вовняні, напіввовняні ) :

• за способом виробництва ( виготовляємі на коттонних машинах та на кругло панчішних автоматах ) ;

• за видом переплетіння ( гладь, ластик, пресові, плюшеві, з набивним малюнком, жакардові) ;

• за оздобленням ( гладко фарбовані, відбілені, строкато ткані, з набивним малюнком, меланжеві

6 Рукавиці і рукавчики поділяють на шиті та в’язані; чоловічі, жіночі та дитячі.

Рукавички шиті – два типи: з прямокутним подоликом і подоликом, розширеним донизу. Складається з корпусу з 4-ма пальцями, великого пальця і між палових смужок. Бувають одинарними і подвоєними, зимові, демісезонні і літні. Застібають їх на кнопках, ґудзиках, пряжках.

Рукавички в’язані – одинарні або подвоєні; двох типів: п’ятипалі і двопалі. Складаються з корпусу, пальців і напульсника.

Рукавиці шити – подвоєні. Верх і підкладка складаються з корпусу і великого пальця, який може бути вшивним або з пришивною верхньою частиною. Можуть мати різну застібку.

Рукавиці в’язані – одинарні і подвоєні. В’яжуть різними переплетеннями.

7 Асортимент хустково-шарфових виробів та головних уборів:

Шарфи – прямокутної форми, одинарні чи подвоєні. Довжину і ширину їх виміряють по середині виробу без врахування китиць і бахроми.

Шапочки – для дорослих 52-60 розміру, дитячі – 44-50-го. Можуть бути в’язаними і кроєними.

Берети – вовняні або напіввовняні в’яжуть на беретових або фангови машинах.

Шляпа – головний убір з головкою різної форми і крисами різної ширини або без них.

Берет - головний убір без крисів з головкою різної форми виготовлений з різних матеріалів.

Кепі – головний убір м якой форми з козирком якій виготовляють з різноманітних матеріалів (рис 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10)

Кашкет – Головний убір у формі кепі з козирком і жорстким околишем. До різновидів кашкета відносять вироби з твердою стойкою з переду (капітанки, безкозирки).

Капор – головний жіночий убір з крисами спереду ( або без них) та зав’язками під підборіддям;

Тюбетейка – національний головний убір у вигляді маленької шапочки різної форми з шовкової тканини або фетра оздоблений вишивкою;

Шолом – швейний або трикотажний головний убір , що щільно облягає голову, закриває вуха та застібується під підборіддям.

Хустки трикотажні бувають машинної або ручної в’язки з різних матеріалів. За сезоном носки поділяють на зимові та літні. Хустки виготовлені з пуху ручним або машинним способом називають пуховими оренбурськими або пензенськими.

Їх випускають таких розмірів (см) без врахування бахроми (до 55 см):

70х70; 85х85; 95х95; 100х100; 105х105; 108х108; 110х110; 112х112; 120х120; 125х125; 130х130. Розмір пухових хусток ручної в’язки позначають числом петель по краю: 300, 400, 500, 600.

Шарфи трикотажні виготовляють з різноманітних ниток або пряжі.

Їх випускають таких розмірів: ( см ) без врахування бахроми:

95х16; 100х25; 110х20; 120х20; 130х25; 150х50; 160х60; 180х50; 180х70.

Шарфи розміром 150х50; 160х60; 180х50; та 180х70 називають палантинами.

Українські народні головні убори.

Кізянка — низька шапка з чорної овечої шкури, циліндричної форми, круглим, інколи суконним дном (Чернігівщина, Полтавщина, Київщина).

Кучма — висока, стовпчаста шапка з чорної овечої шкури, напівсферичної форми, із спадаючим на потилицю вершком (Лівобережжя, Полісся, Карпати). На Буковині кучмою називали шапку круглої форми, із суконним верхом і підшитою хутром, нижньою частиною.

Мазниця — висока циліндрична шапка з чорної або сірої овечої шкури, суконним верхом та розрізом збоку (Поділля, Волинь).

Яломка — повстяна шапка форми витягнутого конуса, ковпакоподібна, з сірого або білого сукна, часто з відгорнутими крисами (Середнє Подніпров'я).

Шоломок — невисока, кругла повстяна чорна шапка (Південь України).

Магерка — шапка з темно-коричневого сукна з чотирикутним верхом, оздоблена червоними, синіми шнурами, вишита (Полісся, Волинь).

Рогатівка — шапка з темного сукна напівциліндричної форми, верх ширший від основи і має чотирикутні загини (Південь України).

Малахай — кругла шапка з овечої шкури, з невисокими навушниками (Чернігівщина).

Клепаня — невисока шапка циліндричної форми з червоного або синього сукна, підбита овечою шкурою, часто облямована лисячим хутром. Мала клапани, які можна піднести догори, зав'язуючи на тім'ї, або опустити на вуха, шию^і зав'язати (Гуцуль-щина, Бойківщина).

Шлик — напівкругла сукняна шапка, знизу обшита хутром. Подібні шапки з червоного або блакитного сукна на Прикарпатті називали мармазинками.

Крім шапок з численними варіантами крою з кінця XIX ст. на Прикарпатті, Поділлі, Волині, Поліссі набули поширення сукняні повстяні, фетрові капелюхи з різними локальними назвами, принципами формотворення і декорування.

Кресаня — фетровий чорний капелюх з пласким дном, широкими боками, легко піднесеними берегами з боків, оздоблений золотистим галуном, мосяжною бляхою (басаман) або різнокольоровими шнурами (байорками, черв'ячками). Кресані молодих хлопців оздоблювали пір'ям глухаря, пави. Збоку капелюха звисали різнокольорові круглі вовняні кутаси — дармовиси. Кресані такого типу виготовляли на Гуцуль-щині, Буковині.

Лубок (кичка) — тип дівочого убору, виготовлений із паперового кругу, який обгортали стрічкою і чіпляли на потиличну частину, від вуха до вуха завішували кольорові стрічки, їх закріплювали так, щоб найширші були під низом, а зверху нашивали вужчі. Стрічки спадали на спину нижче талії (Черкащина).

Кода — обруч, обшитий тканиною, прикрашеною бісером, штучними квітами, травами (Буковина).

Головні убори поділяються на: повсякденні, нарядні, для відпочинку і туризму. За сезоном використання бувають зимовими, демісезонними, літніми і всесезонними. За статево-віковими ознаками поділяються на чоловічі, жіночі та дитячі.

Розмір головного убору визначають вимірюванням обхвату голови, см.Їх випускають таких розмірів: для дорослих – 53 …62, для школярів 50…56, для дошкільнят – 47 …54, дітей ясельного віку – 45 … 47.

Оцінка якості одягу з трикотажних полотен – це перевірка відповідності показників якості виробів вимогам нормативно-технічної документації. Для забезпечення високої якості одягу з трикотажу на підприємствах перевіряють якість сировини, матеріалів, фурнітури та інше (вхідний контроль). Контролюють технологічні операції до виготовлення одягу (внутрішній контроль), здійснюють оцінку якості готових виробів (вихідний контроль), а також контроль за пакуванням, зберіганням, транспортуванням виробів засобами виробництва згідно з нормативно-технічною документацією.

Згідно здуту 3823 – 98 «Полотна трикотажні. Норми та методи оцінки якості» сорт полотна визначають за дефектами зовнішнього вигляду та встановлюють за найгіршим показником.

На полотна, що виробляються на трикотажних підприємствах, встановлюють два сорти: перший та другий. У сортовому полотні для верхніх та білизняних виробів не враховують такі дефекти:

• що не порушують ворсового покриву полотна типу: бархат, велюр, замша;

• обрив утокової нитки, який не видно з лицевого боку (для верхніх виробів), один петельний стовпчик;

• зміщення рапорта рисунка (збитість рисунка) на кулірному полотні;

• сліди від клупу сушильно-ширильної машини; кольорові крапки від барвника (у тому числі забруднення) в кількості до трьох випадків; муарти та замини від намотування полотна, які зникають під час прасування та волого-теплової обробки, якщо є гарантія підприємства-виробника;

• муарти та замини від різної орієнтації плюшевих петель;

• окремі пресові петлі на полотні із хлоринової пряжі та на полотні з трикотажних машин «Рашель» та «Рашель-вертілки».

У сортному полотні не допускається наявність таких дефектів:

* сліди від наколювання (проколини) на голках сушильно-ширильної машини;

* плями чорні, чорнильні, від фарби та іржі;

* повна відсутність ворсу (непроворсівка);

* різко виражений набір петель;

* різко виражена зебристість;

* жорсткість (перепал) полотна від порушення режиму термофіксації;

* попередні смуги від присукування основи, трохи піднятої гребінки чи зшивання кусків.

Зовнішнім оглядом перевіряють: вигляд спинки, стан підкладки, внутрішні деталі виробу, якість пошиття кроєних виробів, якість швів, правильність вшитого коміра, рівність і частоту стібків нижнього коміра, якість оздоблювальної строчки, співпадання шва середини нижнього коміра з середнім швом спинки або середини нижнього коміра з серединою спинки, правильність посадки рукавів і співпадання спинки з пілоч-ками по плечових і бокових швах, співпадання малюнка матеріалу по середньому шву . Перевірка стану підкладки.

Зовнішнім оглядом визначають наявність прорубки полотна, ступінь затяжки швів, захват усіх петель країв деталей в петельний шов і захват країв зрізів деталей у шов.

ДЕФЕКТИ

Дефекти пошиття.

Різна довжина кінців коміра - це неправильне розрізання або неохайне пошиття коміра. Різна довжина і ширина рукавів, напульс­ників та інших деталей - це неправильне розрізання І комплектування деталей на розмірами, ростом та ін.

Різна відстань між петлями - це неохайне обведення крейдою І пробивання петель, тобто неохайна технологія пошиття виробів.

Деформація трикотажного виробу (частин) - це порушення форми виробу або його частин.

Неправильне насадження трикотажного виробу на фігурі або манекені - це порушення передбаченого розміщення деталей (частин) та швів трикотажного виробу відносно всього виробу.

Незбігання рисунка - це непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна у місцях з'єднання деталей (частин виробу).

Рана густота в'язання — це непередбачена моделлю відмітна між собою густота в'язання деталей (частин) виробу.

РановІдтінковІсть деталей (частин) - непередбачена відміт­ність кольорових відтінків деталей (частин) виробу або виробів у парі.

Невідповідність напрямку ворсу - непередбачена різнонаправ-леність ворсу в деталях (частинах) виробу.

Дефекти розкрою полотна.

Невідповідність трикотажного виробу зразку-еталону - це від­хилення моделі виробу, конструкції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка-еталона.

Звуження (зменшення ширини) або укорочення (зменшення довжини) деталей - це невідповідність деталей встановленому розмір\ по ширині і довжині. Результат порушення режиму, відлежк.і полотна, сильне розтягування його в довжину або ширину при оброб ці полотна на каландрі, під час розстилання полотна для розрізуваппи, зношення лекала, неправильне обмиловування, зрушення лекала мі.'і час обмиловування, незадовільного розрізання настилу полотна.

Обпалка (обпалювання чи припалювання деталей) - це зміна і послаблення структури або забарвлення полотна деталей виробу в результаті порушення режиму волого-теплової обробки (перенагрі­вання преса, незадовільне зволожування виробу перед прасуванням).

Паси - це блискучі смуги чи ділянки, які залишаються на деталях виробу в результаті порушення режиму волого-теплової обробки - надмірного прасування (до блиску) окремих ділянок виробу або через несправність в обладнанні волого-теплової обробки.

Пролягання швів - це різкий прояв контурів швів на лицевому боці виробу після волого-теплової обробки.

Контрольні питання:

1. Які товари називають трикотажними?

2. Особливості будови трикотажу?

3. Яку сировину для трикотажних виробів використовують?

4. Які є процеси виготовлення трикотажних виробів?

5. Які ви знаєте трикотажні переплетиння?

6. Властивості трикотажних полоте

7. Як класифікують трикотажні вироби?

8. Які дефекти відносять до дефектів пошиття?

9. Дефекти обробки трикотажних виробів.

Викладач: Кирилюк О.І

74