2. Штучне хутро. Оцінка якості штучного хутра.

Штучне хутро – це ворсові тканини, або трикотажні вироби, які імітують або заміщають за зовнішніми ознаками, зносостійкості та теплозахисним властивостям натуральне хутро.

Штучне хутро виробляють із штучних та синтетичних волокон. Штучне хутро складається з двох частин:

• грунт або каркас,

• ворсова частина, де використовують вовняну пряжу з ангорської вовни, капрон, лавсан, нітрон, ацетатні нитки, віскозну пряжу.

Способи виготовлення штучного хутра:

• тканий,

• трикотажний,

• тканно-прошивне,

• клейовий.

1.Трикотажне хутро одержують двома способами: шляхом ув'язування в ґрунтове трикотажне полотно волокон з чесальної стрічки (на круглов'язальних машинах) i на базі плюшевих трикотажних переплетінь, у яких одна 13 систем ниток утворює подовжені провисаючі neтлі. Оброблення хутра включає прасування ворсу, стрижку в декілька етапів (попередню, пром1жну i заключну), вичісування слабко закріплених волокон, просочення ґрунту трикотажного полотна з вивороту плівкоутворювальним препаратом. Трикотажний споci6 виробництва ШХ дає змогу формувати р1зноманітні імітації - цигейку, песець і.т.д.

2. Ткане штучне хутро одержують у процесі ткацтва осново-ворсовим переплетенням iз трьох систем ниток: вopcoвoї i корінної (грунт) основи та утка. Ґрунт хутра - з бавовняної крученої пряжі, а ворсова нитка - це комплексна i профілююча нитки, віскозна нитка, нітронова, пол1еф1рно-нітронова, вовняна пряжа і т.д.. ШХ на тканій ocнові імітує цигейку, ов­чину, каракуль, які одержують шляхом тиснення.

3. Тканино-прошивне ШХ виробляють на машинах «Маліполь» шляхом прошивання каркасу-тканини, нетканого матеріалу - ворсовою пряжею. Для ворсового покриву використовується нітронова, лавсанова, нітроно-капронова i напівшерстяна пряжа.

4. Штучне хутро з приклеєним (накладним) ворсом отримують шляхом наклеювання синелі (ворсовий шнур) на бавовняну тканину. Синель складеться зi скручених бавовняних ниток, між якими знаходяться короткі капронов1 волокна. 1х закріплюють обвивкою, нагонною ниткою з капрону або вicкози. Щоб одержати хвилясту поверхню синель завивають.

З метою зниження електризації ворсу з хімічних волокон штучне хутро обробляють спеціальними препаратами.

Для одержання багатокольорового хутра використовують набивку або аерографію по трафарету або поверхневе пофарбування кінцівок ворсинок.

Властивості:

• стійкість до витирання.

• стійкість до дії світла, вологості, атмосферних опадів, мікроорганізмів,

• гарно блистить,

• м’яке,

• легко чиститься.

• недолік: звойлачуваємість та відрив завитків (у каракуля і смужки).

Контрольні питання:

1 Які ви знаєте види виготовлення килимів?

2 Чим відрізняються килими ручного в’язання від машинного в’язання?

3Що таке штучне хутро?

4 З чого виготовляють штучне хутро?

5 Які ви знаєте вироби з штучного хутра?

6 Що таке неткані матеріали?

7 Що впливає на якість нетканих матеріалів?

8 Оцінка якості килимів?

9 Від чого залежить якість штучного хутра?

Викладач: Кирилюк О.І

Міністерство освіти і науки молоді і спорту України

Київського національного торговельно-економічного університету

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Професійне спрямування: « Товарознавство та комерційна діяльність»

Дисципліна: «Товарознавство непродовольчих товарів»

Лекція № 7

Тема: Килимові вироби.

План:

1. Килими та килимові вироби.

2. Оцінка якості килимів та килимових виробів.

Ключові терміни та поняття: килим, гобелен, доріжка, палас, оцінка якості килимів,

Рекомендована література та інші джерела інформації:

1 Н.К.Кисляк, Т.М.Коломієць, В.М. Кравченко, С.О.Сіренко « Товарознавство господарських товарів»

1. Килими та килимові вироби.

Ручне килимарство існує з тих часів, коли люди навчилися виробляти пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Батьківщиною килимарства вважається Персія (сучасний Іран). Перші килими були вишиті на лляному полотні з різними тематичними сюжетами. Різновидністю вишитих килимів були килими з аплікаціями. Перший стародавній килим, який дійшов до нашого часу, був витканий більше 2000 років тому. Його знайшов російський археолог Сергій Руденко у 1949 році під час розкопок царського могильного кургану в Пазирикських горах Сибіру Він являє собою вовняне ворсове полотно, виткане із зображеннями оленів, коней, грифонів. Килим виконаний технікою вузлового плетення, яка застосовується й сьогодні. Своєю винятковою збереженістю килим зобов'язаний тим, що згідно з давньою традицією пишно обставляти цінностями царську усипальницю, він був похований разом зі своїм колишнім власником. Через якийсь час могилу по-варварськи пограбували: винесли майже все, крім килима. Ідучи, грабіжники не закопали могилу. Вода й повітря, що проникали в замкнутий простір, створили умови, за яких килим заморозився. Нині зберігається в Ермітажі.

Літописні джерела свідчать про розквіт килимарства в Київській Русі в другій половині X—XII ст. У XV—XVII ст і особливо у XVIII ст. килими вже виготовляли в багатьох поміщицьких майстернях, килимарських цехах, мануфактурах і фабриках Поділля, Волині, Галичини.

Провідними центрами килимарства були: Глинянська фабрика “Перемога”, Косівське об’єднання “Гуцульщина”, Коломийська фабрика художніх виробів , Рахівська фабрика художніх виробів, Богуславська фабрика “Перемога”, Решетилівська фабрика художніх виробів, Опішнянська фабрика художніх виробів, Дегтярівська фабрика художніх виробів.

Основними постачальниками килимів і килимових виробів в Україні є країни СНД, а саме: Білорусь - Вітебський та Брестський килимові комбінати; Молдова - Унгенський килимовий комбінат; Росія - Обухівський та Люберецький килимові комбінати; Вірменія - Іджеванський килимовий комбінат; Азербайджан - Генлжеванський килимовий комбіна. З країн далекого зарубіжжя килими і килимові вироби надходять з Бельгії, Італії, Китаю, Німеччини, США, Франції, Туреччини.

Килими – це художні тканини ручного і машинного виготовлення, призначені для утеплювання, прикрашення житлових, громадських приміщень, виконання обрядових, естетичних функцій. В Україні вживалися різні назви килимових виробів:

Коц – стрижений килим з довгим однобічним ворсом;

Ковер, коберець – ворсові або безворсові тканини з квітчастим рослинним орнаментом;

Верета це килимовий виріб без ворсовистої поверхні, Двосторонній, видовженної прямокутної форми призначений для застеляння ліжка.

Килими – ворсовий або безворсовий двосторонній виріб прямокутної форми, різних розмірів та орнаментом, призначений для покриття підлоги або оздоблення стін.

Гобелен – настінний виріб з візерунками, різних розмірів.

Доріжка - вузький довгий виріб, призначений для покриття підлоги.

Ліжник – килимовий виріб ворсовий двохстороній прямокутної форми з геометричним орнаментом призначений для покриття ліжок.

Накидка - килимовий ворсовий або без ворсовий двохсторонній виріб видовженої прямокутної або квадратної форми. Для крісла, стільці.

Комплект килимових виробів – комплект виробів, у який входять: килим, верета, ліжник та накидки на крісла або стільці.

Для виготовлення килимів використовують високоякісну пряжу бавовни, льону, вовни, шовку, синтетичних волокон. Коври в’яжуть машинним і ручним прядінням. Пряжа ручного виготовлення має високу вартість, ніж машинного. У ручних килимах використовують пряжу з овечої вовни, бавовни і шовку в яку заплітають штучний шовк ( віскоза, мідно-аміачні, ацетатні). Недавно використовували мохер, верблюжу, козячу вовну та волос яків. Центрами ручного килимарства є Полтавщина, Карпати, Закарпаття, Чернігівщина.

У залежності від способу з'єднання візерункових ниток між собою і з нитками основи при переміні кольору розрізняють:

1. переплетення без з'єднання різнокольорових ниток уто­ку між собою із закріпленням їх за різні нитки основи (типу Паласів);

2. переплетення із закріпленням кольорових ниток утоку на одну основну нитку;                                                            

3. переплетення з поєднанням різнокольорових ниток утоку між собою (тину Килимів);

4. переплетення з обвиванням основних ниток з контуром малюнка кольоровими нитками утоку (гину Думі).

Рис. 1. Схема переплетення без ворсових килимів:

1-         паласа; 2 – килими; 3 – шпалери; 4 – сумахи.

Класифікація:

1. За призначенням: настінні, підлогові, для ліжка, дивану ітд.

2. За волокнистим складом: чистововоняні, напіввовняні, синтетичні

3. За способом виробництва: тканні ( двополотні, пруткові, сксмінстерські), нетканні ( ворсо прошивні, голкопробивні, трикотажні, клеені).

4. За структурою поверхні: ворсові і безворсові, комбіновані

5. За характером ворсового покриття: зрозрізним ворсом, петельні, комбіновані.

6. За висотою ворсу: низько ворсові-4мм,середньо ворсові-4-6мм, високоворсові5-20мм.

1. За щільністю ворсових пучків на 1м²: мало щільні – до 1000 пучків. Середньої щільності -1000-1500.Щільні-1500-2500 Високої щільності-2500-3600

7. За характером формування малюнку: з візерунком що формується кольоровою ниткою, з вибавним, з рельєфним отриманим за допомогою різної висоти ворсу.

8. За тематикою малюнку: геометричний, рослинний, медальйонний, газонний, тематичний, пейзажний, портретний, предметний

9. За формою

За розрізом: від 70x124 до 300x500 см.

Товарознавча характеристика асортименту килимових виробів

закордонних країн

	Іранські (персидські)	Китайські	Турецькі	Французькі
Назви	Кашан, Тебриз, Церат, Ісфаган, Сенне, Фараган, Шираз, Сарух, Хорасан.	-	Анатоль, Анкара, Смирна, Бергалю, Бруса, Ушак.	Савонарі, Обюссон.
Орнамент	Рослинний, тваринний (птахи, тварини)	Рослинний, тваринний, мторішний	Квітковий, рослинний, геометризований	Квітковий
Композиція орнаменту	-	-	Медальйон у центральному полі, бордюр, стрижка каса рельєфний узор.	-
Кольорова гамма	-	-	Лимонно-золотавий, темно-синій.	-