
- •Предмет, цілі і завдання товарознавства.
- •2. Історія розвитку товарознавства.
- •3. Зв'язок товарознавства з іншими науками.
- •Поняття про споживчі властивості товару.
- •Класифікація споживчих властивостей товарів.
- •Якість товару та ії показники. Контроль якості товарів.
- •Види і засоби інформації про товари
- •Основні поняття та класифікація асортименту товарів.
- •Штрихове кодування в Україні.
- •Дефекти товарів
- •Загальні відомості про текстильні товари. Ринок текстильних товарів.
- •2 Текстильні волокна – класифікація, споживчі характеристики.
- •3 Технологія виготовлення та оздоблення тканин.
- •5.Оцінка якості текстильних товарів.
- •Неткані матеріали. Оцінка якості нетканих матеріалів.
- •Штучне хутро. Оцінка якості штучного хутра.
- •Дефекти нетканих машинних килимових виробів, що враховуються при сортуванні
- •Загальні відомості про швейні вироби, моду, стиль. Ринок швейних товарів.
- •Матеріали у швейному виробництві.
- •Технологія виробництва швейних виробів.
- •Оцінка якості швейних виробів.
- •Загальні відомості про трикотаж. Стан ринку трикотажних товарів.
- •Трикотажні переплетення, щільність в’язання – вплив на формування споживчих властивостей трикотажних полотен.
- •Класифікація та груповий асортимент трикотажних виробів.
5.Оцінка якості текстильних товарів.
Якості тканин здійснюється двома способами:
1 – органолептичним та фізико-механічним,
2 – лабораторним.
Ступінь відповідності тканин вимогам НТД позначається сортом. Сорт встановлюється стандартом.
Дефекти неоднаково впливають на зовнішній вигляд та експлуатаційні властивості тканин з волокон різної природи. Тому розроблені стандарти окремо на сортність бавовняних, лляних, вовняних та шовкових тканини.
В торгівлі приймання тканин за якістю здійснюється товарознавцями-бракерами.
Робоче місце товарознавця-бракера повинно бути оснащене спеціальним столом з гладкою поверхнею і обов’язковою НТД, а також жорстким метром, текстильними окулярами та голками, альбомами текстильних зразків, еталонами різних показників якості.
Перевірці підлягають 100% вовняних та шовкових тканин і вибірково менше 15% партії бавовняних і лляних тканин.
При прийманні тканин за якістю визначають цілість і відповідності з НТД правильність зовнішньої упаковки і маркування кожного куска тканин.
Сорт тканини в торгівлі перевіряють зовнішнім оглядом. Оцінюють сортність всіх тканин, окрім лляних та бавовняних, за бальною системою. На сортність впливають:
міцність забарвлення,
фізико-механічні показники,
дефекти зовнішнього вигляду.
Міцність забарвлення – поділяється на особливо міцну, міцну, середньої міцності – встановлюється в залежності від виду та призначення тканини. Результатом оцінки є бали від 1 до 5. Якщо хоча б один показник не відповідає нормі, сорт тканини знижується.
Фізико-механічні показники – маса 1 м², щільність, ширина, розривне навантаження, усадка після прання – гарантуються підприємством-виготовлювачем. Відхилення від норм фізико-механічних показників оцінюються в балах: для бавовняних тканин – 11, шовкових – 6, 8, 10 і 18.
Дефекти зовнішнього вигляду поділяються на:
дефекти пряжі,
дефекти ткацтва,
дефекти оздоблення.
За впливом на якість тканин розрізняють дефекти розповсюдженні (поширені) по всьому куску та місцеві, розташовані на певній ділянці тканини.
Розповсюджені – засміченість пряжі галочками (залишками коробочки), шишкуватість пряжі, залохмаченість внаслідок поганої стрижки чи опалки, різновідтіночність та інше.
Місцеві – близни, підплетини, недосіки, потовщення та уточнення ниток, плями від забруднень та інше.
В стандартах є таблиці, в яких кожен дефект зовнішнього вигляду в залежності від значимості оцінюється визнано кількістю балів – від 0,5 і вище. Дефекти вимірюють по дожині тканини в сантиметрах чи метрах.
Тканини поділяються на 1-й та 2-й сорт, шовкові – ще на 3-й.
Підсумовуючи кількість по усім дефектам, виводять загальну оцінку балів, яку порівнюють з допустимою по сортах в стандарті:
Вид тканини |
Сорт |
||
1–й |
2-й |
3-й |
|
Бавовняні (всі групи) |
10 |
30 |
- |
Шовкові – перша і друга групи |
7 |
17 |
30 |
Шовкові ворсові – третя групи |
5 |
9 |
25 |
Суму балів встановлюють на умовну довжину куска в залежності від ширини тканини.
Грубі місцеві дефекти вирізають. Стандартами нормується допустима кількість відрізів в одному куску.
При відхиленні фактичної довжини куска від умовної, суму балів за місцевими дефектами перераховують на кусок умовної міри.
Сортність лляних та бавовняних тканин оцінюється за системою допусків.
Дефекти зовнішнього вигляду підраховують на кусок фактичної довжини і перераховують, якщо потрібно, на умовну площу куска – 30м².
Контрольні питання:
1 Як добувають бавовну?
2 Асортимент і класифікація бавовняних тканин.
3 Асортимент і класифікація лляних тканин
4 Асортимент і класифікація вовняних тканин.
.
Викладач: О.І. Кирилюк
Міністерство освіти і науки молоді і спорту України
Київського національного торговельно-економічного університету
Хмельницький торговельно-економічний коледж
Професійне спрямування: « Товарознавство та комерційна діяльність»
Дисципліна: «Товарознавство непродовольчих товарів»
Лекція № 6
Тема: Неткані матеріали. Штучне хутро.
План:
Неткані матеріали. Оцінка якості нетканих матеріалів.
Штучне хутро. Оцінка якості штучного хутра.
Ключові терміни та поняття: килим, оцінка якості килимів, неткані матеріали, оцінка якості нетканих матеріалів, штучне хутро.
Рекомендована література та інші джерела інформації:
1 Н.К.Кисляк, Т.М.Коломієць, В.М. Кравченко, С.О.Сіренко « Товарознавство господарських товарів»