
- •Предмет, цілі і завдання товарознавства.
- •2. Історія розвитку товарознавства.
- •3. Зв'язок товарознавства з іншими науками.
- •Поняття про споживчі властивості товару.
- •Класифікація споживчих властивостей товарів.
- •Якість товару та ії показники. Контроль якості товарів.
- •Види і засоби інформації про товари
- •Основні поняття та класифікація асортименту товарів.
- •Штрихове кодування в Україні.
- •Дефекти товарів
- •Загальні відомості про текстильні товари. Ринок текстильних товарів.
- •2 Текстильні волокна – класифікація, споживчі характеристики.
- •3 Технологія виготовлення та оздоблення тканин.
- •5.Оцінка якості текстильних товарів.
- •Неткані матеріали. Оцінка якості нетканих матеріалів.
- •Штучне хутро. Оцінка якості штучного хутра.
- •Дефекти нетканих машинних килимових виробів, що враховуються при сортуванні
- •Загальні відомості про швейні вироби, моду, стиль. Ринок швейних товарів.
- •Матеріали у швейному виробництві.
- •Технологія виробництва швейних виробів.
- •Оцінка якості швейних виробів.
- •Загальні відомості про трикотаж. Стан ринку трикотажних товарів.
- •Трикотажні переплетення, щільність в’язання – вплив на формування споживчих властивостей трикотажних полотен.
- •Класифікація та груповий асортимент трикотажних виробів.
3 Технологія виготовлення та оздоблення тканин.
Для виробництва текстильних матеріалів використовують пряжу, комплексні нитки.
Пряжа – тонка нитка вироблена шляхом скручування пряжі обмеженої довжини. Отримують шляхом прядіння.
Види пряжі:
Кардна пряжа виробляється з середньо волокнистої бавовни та хімічних волокон. Пряжа не рівномірна, не міцна.
Гребінна пряжа виробляється з довговолокнистої бавовни, льону, вовни та відходів шовкоткацтва. Пряжа міцна і рівномірна.
Апаратна пряжа виробляється з коротко волокнистої бавовни, вовни та хімічними волокнами. Волокна не розправлені не рівномірні. Тому вироби виготовлені з такої пряжі теплі.
Фасонна пряжа складається з серцевинної нитки яку обвавають іншою ниткою. Використовують для виготовлення платів, суконь, трикотажних полотен.
Пряжу класифікують за такими ознаками:
• волокнистим складом - на однорідну i змішану;
• способом виготовлення - на однониткову, трощену i кручену;
• способом прядіння - на гребінну, кардну й апаратну;
• обробкою - на сувору, варену (льняну), окислену, вибілену, гладкофарбовану, мерсеризовану, меланжеву, мулінелеву.
Прядіння або ткацтво – сукупність технологічних процесів, які дозволяють отримати безперервну нитку.
Виробництво текстильних ниток прядіння.
Рихлення розпушується спресована маса пряжі.
Змішування – отримання однорідної маси.
Тіпання – рихлення волокнистої маси на станках.
Кардо чесання – розділення пряжі голчатою машиною.
Витягування - формування у довгу нитку.
Гребнечесання – вичісування ниток
Намотування .
Структура тканини формуеться з 2 частин це основи і утка. Основні розміщені вздовж полотна тканини, уткові поперек.
Класифікація ткацьких переплетень.
1 Прості – нитка утка і основи переплітається і утворює шахматний малюнок є :
саржеві де нитка іде вниз і верх. Для нього характерне чітко виражений малюнок
сатинове характеризується значною кількістю ниток в рапорті ( не менше 5 ), і здвигом не менше ніж на дві нитки. Різновидом є атласне переплетіння.
Полотняне
2 Похідні від головних:
репс відрізняеться, що по 1 системі ниток беруться по 2 або 3 нитки при зеднані основи отримують прокольний репс, при зеднані утка уточний
рогожка зеднання по основі і по утку
3 Мілко узорчасті бувають з ткацьким малюнком в полоску
в клітинку
бугриста поверхня
вафельні
4 Крупно узорчасті переплетення мають великий рапорт до 100 ниток по основі по утку, що дозволяє утворювати великий малюнок
5 Складні поділяють на:
двох стороні
ворсове
петельні
пекельне
ажурні
Способи оздоблення тканин:
Механічне друкування ( переведення картинки на тканину, спосіб шине-двостороній малюнок, орбіс- багатокольорове друкування різних мозаїчних малюнків, флорок- приклеення до ттканини клейовох фарб, фотодрук
Заключний етап оздоблення тканин.
відпалювання зайвих ниток
відварювання
відбілювання
мерсеризація надає тканинам м’якості
апретування- надання стійкості тканини малюнків
каландрування – надання глянцевого блиску тканинам
гофре – надання тканинам складок за допомогою хімічних розчинів
ворсування
фарбування
Дефекти ткацтва.
1 Прольти
2 Забоїни
3 підплетини
4 хвилястість
Контрольні питання:
1 З якої сировини отримують природні, синтетичні волокна?
2 За якими ознаками класифікують текстильну сировину?
3 Класифікація текстильних волокон.
4 Технологія виготовлення тканин.
5 Оздоблення тканин.
6 Країни виробники волокон
7 Волокна тваринного походження
8 Волокна рослинного походження
9 Що таке текстильні волокна?
Викладач: О.І.Кирилюк
Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Київського національного торговельно-економічного університету
Хмельницький торговельно-економічний коледж
Професійне спрямування: «Товарознавство та комерційна діяльність»
Дисципліна: «Товарознавство непродовольчих товарів»
Лекція № 5
Тема: Текстильні волокна та нитки. Тканини.
План:
Класифікація та групова характеристика бавовняних тканин.
Класифікація та групова характеристика лляних тканин.
Класифікація та групова характеристика вовняних тканин.
Класифікація та групова характеристика шовкових тканин.
Оцінка якості текстильних товарів.
Ключові терміни та поняття: бавовняні тканини, лляні волокна, шовкові тканини
Рекомендована література та інші джерела інформації:
1 Н.К.Кисляк, Т.М.Коломієць, В.М. Кравченко, С.О.Сіренко « Товарознавство господарських товарів»
Бавовняні тканини:
Виготовляються в широкому асортименті, характеризуються різноманітною ткацькою структурою, видом оздоблення, властивостями. За величиною поверхневої густини розрізняють бавовняні тканини легкі, важкі та середні.
Властивості:
Ізносостійкістійкі, легкі, ігієнічні, естетичні, широкий діапазон використання, легкі.
За призначенням бавовняні тканини поділяють на 17 груп:
Назва групи |
Назва підгрупи |
|
1. ситцева |
|
|
2. бязева |
|
|
3. більова |
-бязеві міткалева спеціальнні |
|
4. сатинова |
-сатин, еластики кардні, сатин і еластики гребенні |
|
1 |
2 |
|
5. Платтєва |
-демісезонна, літня, зимова, бавовняна тканина з використанням штучних ниток |
|
6. Для одягу |
Гладко фарбована, спеціальна меланжева, пестрявотканна і зимова |
|
7. Підкладочна |
|
|
8. Тікова |
|
|
9. Ворсова |
|
|
10. хусткова |
|
|
11. рушникова |
|
|
12.сурові тканини |
|
|
13. меблево-декоративні тканини |
|
|
14.ковдрова |
ковдри байкові, ковдри літні |
|
15.тара та упаковочні матеріали |
|
|
16. марля та марлеві вироби |
марлеві тканини ,марлеві вироби |
|
17. технічні тканини
|
|
2 по структурі пряжі
- гребінні
- кардні
- кардно –гребінні
3 За способом виготовлення
- пістряво ткані
- меланжеві
4 за характером обробки
- сурові
- від біленні
- гладко пофарбовані
Асортимент:
1 Сорочково-платтяні
- ситець
- бязь
- сатин
2 платтяні
- кашемір
- поплін
- репс
- батист
- тафта
- шотландка
- фланель
3 білизняні
- міткаль
- шифон
- тік-ластік
- мітластік
4 підкладочні
- саржа
- тік-ластік
5 ворсові
- вельвет-рубчик
- напіввоксамит
6 меблево-декоративні
- гобелен
- корд
- оксамит
- репс
7 костюмно-пальтові
- трико
- сукно
- діагональ
- репс
- саржа
Виробники бавовняних тканин.
1 Іванівський комбінат
2 Тернопільський комбінат
3 херсонський бавовняний комбінат
4 Чернівецький бавовняний комбінат
Одеський комбінат
Тканини з льону:
Лляні тканини виготовляють в обмеженому асортименті, що пов’язано з технологічними труднощами переробки сировини. Більшість тканин виготовляють полотняним переплетинням
Виготовляються з лляної та очіскової пряжі сухого та мокрого прядіння однорідної і в суміші з іншими хімічними волокнами.
Властивості:
високі гігієнічні властивості;
добре вбирають і віддають вологість;
добре і швидко перуться;
підвищена теплопровідність;
недолік
велика зминаємість.
Напівлляні тканини:
Виготовляються в поєднанні з бавовняними, іноді з віскозною пряжею в суміші з лавсановими і віскозними волокнами або вприкрутку з віскозними, лавсановими та капроновими нитками.
Класифікація.
1 По переплетенню:
- просте (полотяне);
- мілкоузорчасте;
-рупноузорчасті
2 По виду волокна
- лляні;
- напівлляні.
3 За характером оздоблення та фарбування
- сурові;
- кисловані;
- напівбілі;
- меланжеві;
- гладкофарбовані;
- пістрявотканні та набивні.
4 По призначенню:
- більові тканини (полотна та холсти, для постільної, натільної та столової білизни);
- костюмно-платтєві (платтєві сорочечні, костюмні);
- меблево-декоративні (порт'єриі, терасні полотна, меблеві та матрацні тканини)
- штучні вироби ( скатерки, серветки, столові набори, постільні набори, простині, наволочки, платки носові)
5 По ширині
- Вузькі 80см
- Середні 105см
- Широкі 220см
6 По товщині
- грубі із мокрою і сухою пражею № 6-12
- середні із мокрою пражею № 18-20
- напівгрубі з мокрою пражею № 14-16
- напівтонкі № 22-30
- тонкі № 40-45
- особливо тонкі № 50
Виробники лляних тканин.
1 Користинський льяний завод
2 Одеська фабрика нетканих матеріалів
3 Коломиївська ткацька фабрика
Шовкові тканини.
Із цільових крепових шовкових ниток і пряжі виготовляють ткані полотна, відомі під назвами крепдешин, марокен, жоржет, креп-сатин, шармез, креп-шифон. Шовкові тканини, залежно від географії культивації шовкопряду та технології виробництва , відрізняються властивостями, переплетенням, зовнішнім виглядом.. традиційно шовкові тканини виготовляють на ручних верстатах, простим переплетенням ( полотняне, саржеве, сатинове) з ниток шовку сирцю ( не крученого).
Класифікація.
1 за способом виготовлення
- полотняні
- саржеві
- атласні
- мілко узорчасті
- жакардові
2 за оздобленням
- гладкопофарбоваені
- відбілені
- з відривним ворсом
- з різними прикрасами
3 за призначенням
- платеві ( креп-шифон креп-жоржет крепдешен
- блузочці ( саржа, атлас, шотландка)
- сорочені ( шотландка, репс, поплін)
- костюмні (велюр, атлас, крепдешин)
- пальтові ( плюш, хутро)
- підкладочні ( сатин, атлас, саржа)
- меблево-декоративні ( атлас )
На світовому ринку відомі такі шовкові тканини:
Хабутай – японські тканини саржевого або полотняного переплетення з однониткової пряжі без крутки. На дотик ці тканини шорсткі, мають сірувато – білястий колір .
Епонж –китайські тканини, їх назви похотять від міст де їх вирощують антунг, асан, хонан. Не вибілені тканини мають колір червоний, після їх промивання набувають кольору льону.
Тусон –виготовляють в Індії з шовку дубового шовкопряда.
Вовняні тканини.
Вовняні тканини класифікують за вмістом волокон вовни ( суто вовняні – 100% вовни, напіввовняні – шерсті повинно міститись не менше 20% )
За вмістом волокон вовни поділяють на камвольні - виробляють з вовняної або напіввовняної пряжі крученої пряжі. Суконні – виготовляють із пряжі апаратного способу прядіння, які є грубо та тонкосуконні.
На відміну від камвольних поверхня їх пухнатіша.
Класифікація.
1 за призначенням ( платеві, костюмні, пальтові, меблево-декоративні, плед )
2 за видом ( чистошерстяні, напівшерстяні )
3 за видом тканини ( камвольні,суконі, комбінірувані )
Властивості вовни
хвилястість
міцність
пружність
гігроскопічність
термостійкість
хімічна стійкість
Чисто вовняні вміщують 100% вовни, для підвищення естетичних властивостей допускаються 10% не вовняних тканин.
Асортимент вовняних тканин.
1 тонкосуконні
а) костюмні
- тріко
- шевро
- сукно
- бастон
- креп
б ) пальтові
- драп
- габардин
2 грубо суконні
а) костюмні ( сукно)
б) пальтові ( бобрик, сукно )
Виробники вовняних тканин.
1 Чернівецький камвольний комбінат
2 Славутська суконна фабрика
3 Дунаєвецька сукона фабрика
4 Київська суконна фабрика
5 Харківська суконна фабрика
Білизняні тканини можна підрозділити підгрупи:
Миткалі –– це вибілені і гладкофарбовані тканини полотняного переплетення із кардної і гребінної пряжі меншої лінійної товщини. Муслін має м'яку обробку, мадаполам –– жорстку, миткаль –– напівжорстку. Муслін, мадаполам і миткаль використовують для пошиття чоловічої, жіночої і дитячої натільної білизни, підодіяльників і наволочок. Для дитячої білизни застосовують тільки муслін, що має м'яку обробку.
Шифони виробляються із кардної чи гребінної пряжі. Шифони бувають вибілені і гладкофарбовані. На відміну від інших білизняних тканин шифони піддаються мерсеризації. Застосовуються шифони для пошиття жіночої і дитячої білизни, блуз і інших виробів.
Спеціальні тканини. Сюди відносяться білизняні тканини грінсбон і тик-гумка. Грінсбон виробляється переплетенням ламана саржа, унаслідок чого має характерний малюнок у вигляді «Ялинки», а тик-гумка виробляється атласним переплетенням з рівною лицьовою поверхнею. Для виробництва цих тканин використовується кардна пряжа. Використовуються грінсбони і тик-гумки для пошиття чоловічих кальсонів і спецодягу.
Сукняно-сорочасті тканини. Асортимент сукняно-сорочастих тканин найчисленніший. Він
Ситець ––це тканини полотняного переплетення, що виробляються, із кардної пряжі. Ситці виробляються набивними і гладкофарбованими. Ситці відрізняються винятковою різноманітністю малюнків, різних по величині, формі, кольору. За кількістю малюнків і різноманітністю їх колористичного оформлення ситці займають перше місце серед інших груп тканин.
Бязі важчі ніж ситці. Вони виробляються полотняним переплетенням із кардної пряжі Вони використовуються, головним чином, для пошиття чоловічих сорочок. Ущільнені бязі використовуються для виробничого одягу –– халатів, робочих курток, костюмів і як прикладні матеріали для пальт і костюмів. За обробкою бязі бувають гладкофарбованими і набивними.
Сатини виділені в окрему групу за ознакою особливостей структури, зокрема переплетення. Ці тканини виробляються сатиновим чи атласним переплетенням і тому характеризуються рівною, гладенькою поверхнею. Характерною особливістю для всіх сатинів є використання в утку більш тонкої пряжі, ніж в основі. Сатини ділять на кардні і гребінні.
Тканини для суконь. Тканини для суконь по кількості артикулів і об'єму виробництва займають одне із перших місць в асортименті продукції бавовняної промисловості. До тканин для суконь відносяться власне сукняні тканини, сорочкові і блузочні. Залежно від сезонності, особливостей структури і виду пряжі чи ниток ці тканини можна підрозділити на демісезонні, літні і зимові.
Попліни виробляються із гребінної крученої і однониточної пряжі полотняним переплетенням. В результаті більшої товщини по основі і використання по утку товщої пряжі утворюються дрібні поперечні рубчики. Попліни є основозастилочними тканинами. За обробкою вони бувають мерсеризованими, вибіленими, гладкофарбованими і набивними.
Репси, на відміну від поплінів, мають більш рельєфний поперечний рубчик, велику масу і меншу густину по основі і утку. Репс випускається гладкофарбованим і вибіленим мерсеризованим.
Тафта, на відміну від репсу, більш тонка і легка тканина. Виробляється із крученої гребінної пряжі по основі і утку.. Тафта застосовується для пошиття чоловічих сорочок, жіночих і дитячих суконь.
Шотландки виробляють, як правило, саржевим переплетенням із гребінної чи кардної пряжі. В основі використовується кручена пряжа, а в утку –– одиночна пряжа. Шотландки характеризуються багатоколірними клітками, які утворюються унаслідок вживання для їх вироблення ниток різних кольорів.
Кашемір –– тканина саржевого переплетення. Виробляється із пряжі різної лінійної густини по основі і утку. Використовуються вони для пошиття жіночих і дитячих суконь.
Шерстянка –– тканина крепового переплетення, характеризується більшою товщиною по основі і меншою, по утку. Шерстянка внаслідок особливостей структури володіє шерстистістю на дотик. Застосовують шерстянку для пошиття жіночих суконь.
Піке Характерною особливістю цієї тканини є наявність на лицьовій поверхні подовжніх рубчиків, кліток і ромбів. Виробляється із гребінної пряжі. використовується для пошиття чоловічих сорочок, дитячих костюмчиків, піжам, жіночих літніх костюмів, блуз і інших виробів.
Літні тканини.
Батист –– м'яка тонка тканина полотняного переплетення із гребінної пряжі. Батисти виробляються мерсеризованими набивними, гладкофарбованими і вибіленими. Їх застосовують для пошиття жіночих суконь, блуз, нічних сорочок, носових хусток і інших виробів.
Каніфас –– тканина дрібновізерунчатого переплетення з характерними дрібними вафельними ткацькими малюнками на фоні полотняного переплетення.
Майя –– напівпрозора тканина полотняного переплетення із гребінної пряжі. Це літня легка тканина, невеликої товщини, виробляється мерсеризованою, переважно набивною,
Вуаль –– тонка, напівпрозора тканина із гребінної пряжі особливого сукання по основі і утку. характеризується підвищеною пружністю, жорсткістю і сипучістю.
Зимові тканини.
Фланель –– це найпоширеніша зимова тканина. Її виробляють полотняним і рідше саржевим переплетенням з двостороннім начісуванням. Фланель застосовується для пошиття жіночих і дитячих суконь, домашніх халатів, блуз, піжам, теплої білизни для дорослих і дітей.
Бумазея –– тканина саржевого переплетення з одностороннім начісуванням. Бумазея виробляється набивною, вибіленою і гладкофарбованою. Бумазея використовується для пошиття жіночих і дитячих суконь, халатів, піжам, спортивних костюмів і інших виробів.
Байка характеризується значно більшою товщиною і масою. Вона має двостороннє начісування. Випускається гладкофарбованою чи вибіленою і використовується для пошиття піжам, спортивних костюмів і інших виробів.
Ворсові тканини. Відмітною особливістю цих тканин є наявність на лицьовій поверхні ворсу, одержаного шляхом розрізання після ткання уточних настильних ниток. Ворсові тканини виробляються із крученої основи і однониточного утка.
Вельвет-корд ––Випускається гладкофарбованим в чорний, синій, коричневий, бордовий, зелений і інші кольори, а останнім часом і набивним. Окрім звичайного вельвет-корду, випускається також фасон, який характеризується тим, що ворс на його лицьовій поверхні розташовується у вигляді малюнка. Випускають вельвет-корд фасону гладкофарбованим і застосовують для пошиття жіночого і дитячого одягу.
Вельвет-рубчик відрізняється від вельвет-корду більш вузькими рубчиками, меншою висотою ворсу і меншою масою. пошиття жіночих суконь і дитячих костюмчиків.
Напівоксамит –– тканина з гладкою ворсовою поверхнею, Застосовується як одежна, платтяна і декоративна тканина, а також для обробки елементів форменого одягу (петлиць, комірів і т, п.).
Тканини для підкладки.
Коленкор виробляється із того ж суворого миткаля, що і ситець, гладкофарбованим в темні кольори, піддається жорсткій обробці (містить 8-10% апрету) з подальшим лощінням.
Саржа рукавна виробляється із кардної пряжі, набивною в смужку, гладкофарбованою, вибіленою і пістрявотканою в смужку. Використовується як підкладка в рукави чоловічих піджаків, під пояс брюк, під спинку і полички жилетів.
Тканина кишенькова виробляється полотняним переплетенням чи ламаною саржею.