5.5.2. Корекція недоліків уваги у розумово відсталих школярів

Будь-яка діяльність, інтелектуальна чи практична, зовніш­ня чи внутрішня, не може бути реалізована без зосереджено­сті на ній психічної активності, тобто без уваги, яка у розумо­во відсталих школярів, як зазначалося, вирізняється низькою стійкістю, звуженим обсягом, залежністю від зовнішніх подраз­ників, труднощами концентрації, переключення та розподілу.

Недорозвиток уваги значною мірою ускладнює організацію навчальної діяльності учнів допоміжної школи. Тому першо­черговим завданням учителя є створення умов для того, щоб слабкість уваги розумово відсталих учнів не перешкоджала на­вчанню. З цією метою необхідно знизити до мінімуму кількість

249

Розділ 5

п одразників, що відволікають на уроці (на уроці не має бути нічого зайвого, наочність демонструється дітям безпосередньо перед її використанням); враховувати динаміку втомлюваності учнів, давати можливість відпочити на уроці, організовувати фізкультхвилинки; привертати та утримувати їхню увагу за допомогою наочності, емоційної форми викладу матеріалу, різноманітності завдань; залучати до сприймання нового мате­ріалу максимальну кількість аналізаторів; давати більше часу на переключення з одного завдання на інше й організовувати його; за допомогою спеціальних "ритуалів" налаштовувати дітей на роботу під час уроку; уникати завдань, що потребують розподілу активності на одночасне виконання двох дій; дотри­муватись ощадного режиму, не допускати перевтоми, висна­ження нервової системи. Якщо мимовільну увагу молодших школярів з нормальним інтелектом можна привернути шляхом активізації їхніх пізнавальних потреб, то для розумово відста­лих дітей, натомість, використовуються емоційне "зараження" та навіювання.

Завданням "власне корекційного" етапу є формування до­вільної уваги, підвищення її стійкості, удосконалення її вла­стивостей. Одним зі шляхів розвитку уваги є її поступове тре­нування паралельно з упровадженням системи заходів, спря­мованих на загартовування нервової системи.

Інший шлях, який можна поєднувати з першим, запропону­вав П.Я. Гальперін. З його погляду, довільна увага — це інте-ріоризована, автоматизована, скорочена та випереджальна дія контролю. Відповідно виховання її зводиться до формування та удосконалення самоконтролю, аж до його автоматизації.

Дітям пропонують пам'ятку з правилами, за якими вони по­етапно мають перевіряти свої письмові роботи. Спочатку вони виконують цю дію в максимально розгорнутому вигляді, чита­ючи кожен пункт пам'ятки і виконуючи те, що в ньому вказа­но. Далі, в міру засвоєння правил і формування навичок ви­правлення помилок, перевірка втрачає свій розгорнутий ви­гляд, автоматизується. Це одразу позначається на якості пись­мових робіт дітей, в яких кількість помилок на неуважність зменшується, але збільшується кількість виправлень. Настає момент, коли, як показали дослідження, спрямовані на форму -

250

Психологічна характеристика пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів

вання довільної уваги у молодших школярів з нормальним ін­телектом, дія контролю випереджає дію виконання завдання, і в роботах зникають не лише помилки, а й виправлення.

Подібну методику формування самоконтролю можна засто­совувати і в умовах допоміжної школи. Якщо дітям важко по­мічати помилки у власному зошиті, на перших порах їм можна пропонувати спеціальні тексти з помилками у тих словах, на­писанням яких вони добре володіють. Учитель може заздалегідь попередити учня про кількість помилок, відмічати наявність їх у рядку галочками на полях. Ускладнити таку роботу може властива розумово відсталим дітям нестійкість образу слова, коли те саме слово у різних місцях пишеться ними по-різному. Наслідком цього може бути те, що учні виправлятимуть "по­милки" у правильно написаних словах. Виходом з цієї ситуації є впровадження системної корекції, коли заходи з виправлен­ня недоліків й уваги, і мовлення, й інших пізнавальних проце­сів вживаються одночасно.

Формування самоконтролю слід здійснювати не лише на ма­теріалі робіт з письма, а також при виконанні завдань з матема­тики та інших предметів. Варто вчити дітей знаходити помил­ки та неточності в усних відповідях. До кожного виду робіт роз­робляється пам'ятка контролю.

Корекція недоліків уваги буде ефективною, якщо будувати­меться на основі розвитку мислення, регулювальної функції мовлення, а також з опорою на виховання інтересу дитини до навчальної діяльності.

251

Розділ 5

З апитання та завдання для самоконтролю

1. Поясніть найбільш загальні причини порушення відчуттів і сприймання у розумово відсталих дітей. Зверніть увагу на зв'я­ зок сприймання з іншими психічними функціями.

2. Як недорозвиток зорового та слухового сприймання відоб­ ражається на навчальній діяльності учнів допоміжної школи? Чи є ці вади незмінними?

3. Охарактеризуйте особливості сприймання розумово відста­ лими дітьми просторових і часових ознак об'єктів та явищ. З чим пов'язані ці особливості?

4. Які завдання ставляться до розвитку сприймання у розу­ мово відсталих дітей на різних етапах корекційної роботи? Під­ беріть ігровий та наочний матеріали:

а) для діагностики сприймання кольору, розміру, форми, історичного часу та ін.;

б) для корекції сприймання розумово відсталих першокласників.

5. Які спільні ознаки в роботі з розвитку в розумово відста­ лих дітей різних видів сприймання — кольору, розміру, фор­ ми, простору, часу?

6. Чому в розумово відсталих дітей діагностують серйозні порушення пам'яті? Назвіть ці порушення. З якою особливістю вищої нервової діяльності, як первинною ознакою дефекту, по­ в'язані недоліки пам'яті дітей-олігофренів?

7. Порівняйте мимовільне і довільне запам'ятовування ін­ формації розумово відсталими дітьми з огляду на характери­ стики цих видів запам'ятовування у дітей з нормальним розви­ тком інтелекту.

8. Назвіть і поясніть особливості такої функції пам'яті, як збереження інформації у розумово відсталих дітей.

9. Підберіть невеличкий, доступний розумінню розумово відсталого учня допоміжної школи І ступеня текст. Уявіть, що ви його прочитали учневі, і спробуйте навести приклад відтво­ рення цього тексту учнем. Які особливості відтворення інфор­ мації, характерні для розумово відсталих дітей, ви будете ілю­ струвати у своєму прикладі?

252

Психологічна характеристика пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів

10. Сформулюйте основні психолого-педагогічні рекомен­ дації щодо корекції у розумово відсталих дітей мнемічних процесів:

• запам'ятовування;

• збереження;

• відтворення.

11. Дайте характеристику мислення як діяльності, з цих по­ зицій опишіть і поясніть недоліки мислення розумово відста­ лих дітей.

12. Порівняйте розвиток операцій мислення — аналізу, син­ тезу, порівняння, абстрагування, узагальнення — в учнів допо­ міжної школи і масової загальноосвітньої.

13. Що є спільного в роботі, спрямованій на корекцію розвит­ ку всіх операцій мислення у розумово відсталих дітей? Уявіть себе на місці вчителя допоміжної школи і спробуйте пояснити учневі, наприклад, 3-го класу, як треба порівнювати об'єкти.

14. В якій послідовності розвиваються у дітей різні види ми­ слення? Який з них є у розумово відсталих дітей відносно збере­ женим, а який — найбільш ушкодженим, і з чим це пов'язано?

15. Проілюструйте прикладами виконання розумово відста­ лими дітьми різних за формою подання пізнавальних завдань. Які особливості форм їхнього мислення — від наочно-дієвого до вербально-логічного?

16. Наведіть основні рекомендації до роботи з корекції й роз­ витку мислення учнів допоміжної школи.

17. Охарактеризуйте загальні особливості мовленнєвого роз­ витку розумово відсталих дітей та поясніть їх причини.

18. Порівняйте словниковий запас учня 2—3 класу допоміж­ ної та масової школи.

19. Чому розумово відсталі діти відчувають значні утруднен­ ня у побудові висловлювання? Наведіть приклади конструкції речень і їх об'єднань у розповідь, характерні для учнів молод­ ших класів допоміжної школи. Спробуйте змоделювати роз­ повідь розумово відсталого старшокласника.

20. Які ознаки мовленнєвої діяльності — звуковимова чи інтонація — на вашу думку, є більш збереженими у розумово відсталої дитини? Що легше піддається корекції та розвитку — діалогічне чи монологічне мовлення — і чому?

253

Розділ 5

21. У чому полягає регулювальна функція мовлення і як ха­ рактеризується її розвиток у розумово відсталих дітей? Поясніть механізм впливу внутрішнього мовлення на соціальну (зокре­ ма конфліктну) поведінку розумово відсталого підлітка.

22. Розкрийте психологічні та психофізіологічні причини утруднень розумово відсталих дітей в оволодінні читанням і пи­ семним мовленням.

23. Напишіть твір на тему "Мої улюблені книжки" (чи на будь-яку іншу) від імені старшокласника допоміжної школи, змоделювавши типові особливості змісту і мовленнєвого оформ­ лення цього продукту самостійної діяльності.

24. Обґрунтуйте значення корекції мовлення розумово від­ сталої дитини для розвитку її особистості.

25. На що спрямовується робота з корекції мовленнєвої діяль­ ності учнів допоміжної школи і якими засобами досягаються її конкретні цілі?

26. Дайте характеристику особливостей основних властиво­ стей уваги розумово відсталих дітей. Чи є вони однаковою мірою характерними для всіх категорій учнів допоміжної школи, не залежачи від структури дефекту? Відповідь обґрунтуйте при­ кладами.

27. Розробіть основні психолого-педагогічні рекомендації щодо корекції уваги учнів допоміжної школи.

254

Розділ 6

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ОСОБИСТОСТІ РОЗУМОВО ВІДСТАЛОГО УЧНЯ