1.6. Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Відповідно до П(С)БО 14 орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання. Таке відображення здійснюється за найменшою на початок строку оренди оцінкою. Найменша оцінка оренди – це або справедлива вартість активу, або теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів.

Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів відповідно до п. 4 П(С)БО 14 – це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:

• для орендаря – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

• для орендодавця – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

Гарантованою ліквідаційною вартістю є для орендаря частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною.

Величина гарантованої ліквідаційної вартості може бути досить значною, якщо строк корисного використання основних засобів значно перевищує строк їх оренди.

До суми орендної плати включаються: комунальні послуги, податки.

Фінансову оренду можна розглядати як різновид фінансового кредиту. У свою чергу, операція кредитування (у даному випадку – фінансова оренда) розтягнута у часі. Отже, зважаючи на мінливий час, теперішня вартість об’єкта фінансової оренди не буде задовольняти власника через кілька років. П(С)БО 14 пропонує розглядати таке явище, як орендна ставка відсотка – ставка, при використанні якої теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок терміну оренди.

Непередбачена орендна плата – частина орендних платежів, що не є фіксованою сумою і ґрунтується на іншому, ніж час, чиннику: відсотку продажу, індексу цін, ставках відсотка за позиками тощо.

Супутні витрати орендодавця – технічне обслуговування, страхування, податок на майно тощо.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об’єкта фінансової оренди, за якою він буде відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду.

Фінансові витрати між звітними періодами протягом строку оренди розподіляють із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду. Така орендна ставка вказується в угоді про фінансову оренду.

Якщо в угоді про фінансову оренду не зазначено орендної ставки відсотка, для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар може застосовувати ставку відсотка на можливі позики орендаря.

Ставка відсотка на можливі позики орендаря –це ставка відсотка, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду або (якщо цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за позиками для придбання подібного активу (на той самий термін та з подібною гарантією) на початку строку оренди.

На об’єкт фінансової оренди має нараховуватися також амортизація. Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Амортизація орендованого активу нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Періодом очікуваного використання орендованого активу є:

• або строк корисного використання, якщо угодою передбачений період права власності на актив до орендаря;

• або коротший з двох періодів – строк оренди чи термін корисного використання, якщо переходу права власності на актив після закінчення строку оренди не передбачено.

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід. Які первісно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фінансової оренди.

Для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди призначений рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”.

Субрахунки:

• 531 “Зобов’язання з фінансової оренди”;

• 532 “Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів”.

По Кт – нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди;

По Дт – її погашення, переведення до короткострокових зобов’язань, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Синтетичний облік ведеться в Журналі 3.