Порядок складання Звіту про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів:
визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів;
визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності;
визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;
визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності;
подання отриманої інформації у формі звіту про рух грошових коштів.
Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів складається з використанням двох методів (на вибір): прямим та непрямим.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності (рис. 10.2.)
Форма звіту про рух грошових коштів складається з трьох розділів:
перший розділ – “Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності”;
другий розділ – “Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності”;
третій розділ – “Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності”.
Методи
складання звіту про рух грошових коштів
Прямий
метод
Непрямий
метод
Основа розрахунку:
обчислення надходжень та виплат грошових
коштів
Основа розрахунку:
ідентифікація і облік операцій,
пов’язаних з рухом грошових коштів, і
послідовне коректування чистого
прибутку
Вихідний елемент:
виручка від реалізації
Вихідний елемент:
чистий прибуток
Рис. 10.2. Характеристика методів складання звіту про рух грошових коштів.
Використання непрямого методу розрахунку грошових потоків дає змогу визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фінансування його розвитку – чистого грошового потоку від різних видів господарської діяльності, а також виявити динаміку всіх чинників, що впливають на його формування. Переваги цього методу полягають у тому, що, не вказуючи конкретних напрямів грошових потоків від операційної діяльності, можна отримати повну інформацію про спрямування грошових потоків: показники цього звіту випливають із балансових показників та показників Звіту про фінансові результати.
При прямому методі в Звіті про рух грошових коштів розкриваються абсолютні суми грошових надходжень та виплат. Таким чином, забезпечується отримання інформації про основні джерела надходження та витрачання грошових коштів. Дані про рух грошових коштів від операційної діяльності при застосуванні цього методу можуть бути отримані безпосередньо з облікових реєстрів або послідовним коригуванням доходів і витрат, наведених у Звіті про фінансові результати.
Наказом 382 затверджено зміни до П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Як відомо, попередня редакція П(С)БО 4 передбачала застосування непрямого методу для визначення показників руху грошових коштів у результаті операційної діяльності та прямого методу для визначення показників руху грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності. Непрямий метод використовував готові показники звіту про фінансові результати та балансу для безпосереднього заповнення рядків Звіту про рух грошових коштів або через визначення з них різниць для заповнення окремих рядків, і лише незначна кількість рядків потребувала вибірок з даних синтетичного або аналітичного обліку.
Класифікація руху коштів за видами діяльності забезпечує користувачів інформацією про ділову активність підприємства та її вплив на фінансовий стан та обсяг грошових коштів.
Складання звіту про рух грошових коштів дає можливість користувачам фінансової звітності бачити інформацію про зміни, що відбулись у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.