3.2. Нормативне регулювання оплати праці в Україні

Стаття 97 Кодексу законів про працю говорить про те, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці (комісійна та інші). Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Ст. 96 КЗпП передбачає, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок і тарифно-кваліфікаційних характеристик, вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, знання галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Система оплати праці – це сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини.

Вхід Вихід

персонал оплата

підприємства праці

документи про документи

відпрацьований про виробіток

час

форми оплати

погодинна проста непряма відрядна

погодинно-преміальна відрядно-прогресивна

пряма відрядна акордна

відрядно-преміальна колективно-відрядна

Система оплати праці

погодинна

відрядна (поштучна)

Тарифна сітка, розряди, розцінки

Рис. 3.2. Структурно-логічна схема системи оплати праці.

При комісійній оплаті праці, враховуючи норми ст.. 96 КЗпП, чинне законодавство дозволяє встановлювати зарплату від виручки лише за одним варіантом: працівнику призначають тарифну ставку (оклад), яка повинна бути більшою за закріплений у законодавстві розмір мінімальної заробітної плати, плюс фіксований відсоток від виручки, яку він виторгував за місяць.

В даному випадку, основною зарплатою працівника фактично є тарифна ставка (оклад), а сума, яка визначається від виручки є додатковою зарплатою.

Організовувати виплату зарплати від виручки можна по-різному. Виділяють три способи:

1. тарифна ставка (оклад) + фіксований відсоток від виручки, отриманої працівником;

2. тарифна ставка (оклад) + відсоток від виручки, розмір якого залежить від розміру виручки, отриманої працівником;

3. тарифна ставка (оклад) + відсоток від виручки, який виплачують після виконання планового показника.

Погодинна оплата праці практикується за широкого застосування конвеєрів, автоматів і напівавтоматів, де інтенсивність праці задається швидкістю руху техніки.

Погодинна проста система – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система – різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітну плату, належну за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників або за особливі умови праці.

Відрядна система встановлюється залежно від розмірів виробітку за одиницю часу і застосовується у тому разі, коли результат праці значною мірою залежить від інтенсивності праці.

Пряма відрядна система – оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу за відрядними розцінками.

Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітну плату, належну за виконану роботу, виплачується премія.

Непряма відрядна система – використовується для оплати праці допоміжних працівників у процентах від заробітку основних, яких вони обслуговують, що стимулює продуктивність праці допоміжного персоналу.

Відрядно-прогресивна система – різновид відрядної оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками в залежності від проценту перевиконання норм.

Акордна система - різновид відрядної оплати праці, при якій норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт. Нарахування зарплати відбувається за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час. За скорочення часу і виконання якісної роботи може бути додатково нарахована премія.

Відрядна бригадна система – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Найбільш простий спосіб розподілу заробітку між членами бригади здійснюється пропорційно відпрацьованого часу.

Коефіцієнт розподілу знаходиться як відношення суми фактично нарахованої заробітної плати до виробітку за тарифом. Знайдений коефіцієнт треба помножити на тарифний заробіток кожного робітника і таким чином визначити фактичний їх заробіток.

Трудові відносини на підприємстві між власником (роботодавцем) і працівником регулюються, крім нормативних документів, ще й за допомогою трудових договорів і угод, види яких наведено на рис. 3.3.

Державні гарантії щодо нарахування зарплати за особливі умови роботи:

Оплата годин нічної роботи.

Нічна робота – 22.00 – 6.00. при цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. До роботи в нічний час не допускаються:

• вагітні жінки;

• жінки, що мають дітей до трьох років;

• працівники до 18 років;

• працівники інших категорій.

Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, але не нижче 20 % та інших розмірів встановлених законодавством.

Рис. 3.3. Види трудових і цивільно-правових договорів.

Оплата годин надурочної роботи.

Надурочною є робота понад встановлену законом тривалість робочого дня. Така робота допускається у виключних випадках і з дозволу профкому.

Робота в надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці – 100 % тарифної ставки працівника відрядника відповідної кваліфікації; при погодинній – в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 год. протягом 2 днів підряд і 120 год. на рік. Компенсація надурочних відгулом не допускається.

Порядок оплати роботи у святкові та неробочі дні.

Робота у вихідний компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін в грошовій формі.

Робота оплачується:

1. відрядникам – не менше, ніж за подвійними відрядними розцінками;

2. працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками – в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

3. працівникам, що одержують місячний оклад, - в розмірі не менше однієї годинної ставки окладу, якщо робота проводилась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної ставки понад окладу, якщо робота проводилась більше місячної норми.

Згідно ст. 73 КЗпП є 10 святкових та неробочих днів:

• 1 січня – Новий рік;

• 7 січня – Різдво Христове;

• 8 березня – Міжнародний жіночий день;

• 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

• 9 травня – День перемоги;

• 28 червня – День конституції України;

• 24 серпня – День незалежності України;

• один день (неділя) – Великдень;

• один день (неділя) – Трійця.

Оплата годин при виробництві продукції, що виявилась браком.

Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а частковий – оплачується в залежності від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.

Місячна заробітна плата працівника в цьому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак, який виник в результаті прихованого дефекту в матеріалі, що оброблявся, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачують працівнику нарівні з придатними виробами.

Оплата часу простою на підприємстві.

Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою не з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію про початок простою, оплачують в розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду або окладу.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата використовується для позначення законодавчо затвердженої нижньої межі заробітної плати, зафіксованої в результаті певного процесу за участю державної влади.

Із мінімальною зарплатою пов’язано безліч показників:

1. мінімальний розмір статутного капіталу;

2. плата за отримання ліцензії;

3. мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що дорівнює добутку мінімальної зарплати на розмір внеску;

4. ставка податку на доходи та ін.