17. Іржа кукурудзи.

Проявляється на листі, рідше на стеблах кукурудзи і сорго у другій половині вегетації рослин. На початку захворювання на листках з'являються малопомітні, світло-жовті плями, на яких потім утворюються коричнюваті, довгасті (до 1 мм) пустули-урединії, досить довго прикриті епідермісом. Вони розміщуються безладно на листках рослин. З часом епідерміс розривається, пустули оголюються, з них розлітається спорова маса — урединіоспори. До кінця вегетації кукурудзи замість коричнюватих пустул з'являються чорні, більші за розмІрок пустули-телІопустули, які розміщуються на листках у вигляді лінійних довгастих плям.

Збудником Іржі кукурудзи є базидіальний дводомний гриб Puccinia sorghi Schw. (P.maydis Bereng.) порядку Uredinales. Ha кукурудзі він утворює урединІЇ з урединіоспорами, і телії з теліоспорами. Урединіоспори кулясті або еліптичні, одноклітинні, 24-33 х 20-26 мкм, блідо-коричневі, із світло-коричневою тонкою, колючкуватою оболонкою. Теліоспори довгасті, булаво подібні, темно-коричневІ, двоклітиннІ, 27-50 х 18-30 мкм, з товстою І подовженою коричневою ніжкою.

Для гриба P.sorghi відомі спермогоніальна й еціальна стадії, які утворюються іноді на квасеницевих (види OxaJis) — дуже поширених бур'янах кукурудзи у південних районах України, СпермагонГЇ діаметром 100-125 мкм утворюються з обох боків листка, але частіше на нижній його частині невеликими групами. Еції переважно на нижньому боці листя, діаметром до 120 мкм, розташовуються групами. їх перидій — з розірваним і піднятим білуватим краєм, з двома шарами клітин, зовнішня стїнка гладенька або штрихувата, внутрішня бородавчаста. Еціоспори кулясті або еліптичні, 18-24 х 14-19 мкм, оболонка безбарвна або блідо-жовта, 1-1,5 мкм завтовшки, дрібнобородаачаста, з оранжево-жовтим наповненням. Від еціослор може відбуватись зараження кукурудзи і утворення урединіостадії гриба. Проте здебільшого ураження кукурудзи відбувається від урединіослор, які Б умовах південного клімату добре перезимовують на рештках листків у полі.

Урединіоспори можуть проростати при температурі 4-32Х (оптимум 17-18'С) І абсолютній вологості повітря. Інкубаційний період від ураження урединіоспорами до появи нових урединіоспор триває 5-8 діб. За літо гриб може дати 2-3 покоління урединіоспор. Під час збирання врожаю урединіоспори потрапляють на качани, а разом з насінням — на нові посіви кукурудзи. Роль теліоспор у збереженні гриба невелика. Вони проростають навесні, утворюючи базидії з базидіоспорами. Останні, розлітаючись, потрапляють на квасениці і можуть викликати їх зараження. Однак це спостерігається рідко. Шкідливість іржі виявляється при сильному розвитку захворювання. Листки передчасно всихають, внаслідок чого качани не можуть нормально розвиватись, і у них утворюються щуплі зернівки.

Підвищену стійкість до іржі мають гібриди і сорти зубоподібної кукурудзи, дуже уражуються цукрові сорти й гібриди.

20. Коренева гниль гороху.

Захворювання поширене майже скрізь, частіше проявляється на сходах і рідше — на дорослих рослинах. На сходах спостерігають загнивання корінців, стеблинок та сім'ядолей. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню грунту. Окремі хворі проростки пробиваються на поверхню грунту, однак на їхніх сім'ядолях помітні глибокі бурі виразки, які іноді можуть займати понад половину всієї поверхні. На дорослих рослинах захворювання викликає почорніння і відмирання кореневої системи або основи стебла; вони відстають у рості І в'януть.

Збудниками кореневої гнилі є переважно гриби роду Fusarium Link., рідше гриби Thielaviopsis basicola Ferr., Pythium debaryanum Hesse, Rhizoc tonia solani Kuehn., Apnanomyces euteiches Drechl. та інші, іноді бактерії. Гриби роду Fusarium у вологу погоду на уражених органах рослин утворюють білий пухнастий наліт, який пізніше набуває вигляду виразок яскраво-рожевого чи оранжевого кольору. Спостерігається рясне спороношення у вигляді прямих або серпоподібно зігнутих конідій. Нерідко гриби формують хламІдоспори і склероції. На рослинах, уражених Th.basicola, утворюється бурий наліт, який складається з гіллястих конідієносцІв до 50 х 6-9 мкм і конідій у вигляді ланцюжків. Тривалий час вони лишаються у купі і нагадують багатоклітинні конідії, які потім поділяються. Конідії подовжені або циліндричні, на верхівці або з обох кінців заокруглені, деякі усічені, золотисто-коричневі, гладенькі, довжиною 2-7 мкм І товщиною 10-17 мкм. Th.basicola утворює також бочкоподібні, коричнево-чорні хламІдоспори, які розміщуються короткими ланцюжками.

Rh.solani розвиааєтся грибницею, гіфи якої коричнюваті, місцями майже безбарвні, 6-10 мкм товщиною, утворює чорні коростинчасті склероції.

Aph.euteichas утворює безбарвну грибницю. Зооспорангії витягнуті, відходять від розширених сегментів вегетативних гіф. Первинні зооспори довгасті, 30-50 х 3,5 мкм, інцистуються після виходу з отвору. Вторинні зооспори паличкоподібні, з двома бічними війками. Оогонії верхівкові, кулясті, 25-35 мкм. Низька вологість (нижче 50%} у поєднанні з високою температурою грунту, особливо супіщаного, сприяє розвитку кореневої гнилі. На важких грунтах посилення розвитку хвороби спостерігають при ущільненні грунту і температурі його 18-25°С. На ранніх посівах хвороба проявляється менше. Шкідливість її полягає у зрідженості посівів, зменшенні урожаю зерна і погіршенні його якості.