24. Борошниста роса гороху.

Захворювання найбільш поширене у південних районах і Лісостепу України. Проявляється спочатку у вигляді білого, а пізніше борошнистого нальоту на листі (переважно з верхнього боку), стеблах, суцвіттях і бобах. Пізніше наліт ущільнюється, стає брудно-сірим внаслідок формування плодових тіл (клейстотеціїв) патогена За сильного розвитку борошнистої роси уражені частини рослин стають грубими і відмирають.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Erysiphe communis Grev. f. pisi Dietrich порядку Eryslphales. Його грибниця поверхнева, прикріплюється до тканини рослин апресоріями, а всередину клітини проникають гаусторії. На грибниці з'являються нерозгалуженІ, трохи видовжені конідієносці, на верхівках яких утворюються одноклітинні безбарвні еліптичні конідії, 28-44 х 17-18 мкм. Вони легко розносяться вітром, крапельками дощу ікомахами, що призводить до швидкого поширення хвороби на посівах. Оптимальними умовами для проростання конідій є температура повітря 20Х і відносна вологість близько 100%.

Під кінець вегетації рослин на грибниці формуються спочатку блідо-жовтуваті, а потім коричнево-чорні клейстотеції. Вони кулясті, діаметром 84-169 мкм. Взимку у них утворюється по 5-8 сумок з 2-6 {частіше 4) сумкоспорами. Сумки еліптичні, звужені донизу, нерівнобічні, 42-67 х 21-30 мкм. Сумкоспори безбарвні, еліптичні, 16-24 х 9-12 мкм. Дозрівають навесні І стають первинним джерелом зараження посівів гороху. Потрапляючи на молоді рослини, сумкоспори швидко проростають, утворюючи по одній чи дві гіфи, за допомогою яких здійснюється зараження рослин і далі розвиток грибниці.

Борошниста роса гороху інтенсивно розвивається і поширюється при температурі 2О-25Т й відносній вологості повітря 70-80%. За цих умов Інкубаційний період хвороби триває 4-5 діб. Сильніше уражуються пізні посіви гороху, ніж ранні. Захворювання викликає зменшення вмісту хлорофілу в листі на 25-30%, каротиноїдів — на 20-25%, амінокислот — у 1,5-1,8 раза. При сильному розвитку хвороби урожай гороху зменшується у 3-3,5 раза, зерно формується щуплим, а його маса у 5 разів менша, ніж у здорових рослин. Імунних до хвороби сортів гороху немає. Відносно менше уражуються Неосипаючий, Харківський 85 та ін.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ГОРОХУ

Дотримання науково обгрунтованих сівозмін. Висівати горох на тому ж полі можна не раніше, як через 3-4 роки. Зернобобові й інші бобові культури не можуть бути попередниками гороху. Кращими є злакові зернові. Розміщувати посіви гороху в сівозміні слід так, аби вони не знаходились поряд з полями, де вирощують багаторічні трави, та площами, де вирощували горох у минулому році.

Виведення І впровадження стійких до найбільш шкідливих хвороб сортів у певній зоні.

Збирання насіння із здорових ділянок, ретельне його просушування до 13-14%-ї вологості, калібрування, зберігання у сухих провітрюваних приміщеннях.

Проти кореневої гнилі, аскохітозу, несправжньої борошнистої роси, бактеріальних та інших хвороб завчасно (за 5-6 міс до посіву) протруювати насіння ТМТД 80%-м з.п. (3-4 кг/т) або ТМТД 30%-м т.п. (6 кг/т). Протруєння краще проводити зволожене ( 10 л води на 1 т ) з доданням 80%-го ТМТД Na КМЦ (0,2 кг/т) або ПВС (0,5 кг/т). Це дає можливість одержати інкрустоване насіння. У 30%-й т.п. ТМТД плівкоутворювальні полімери не додають.

Внесення мінеральних добрив разом з мікроелементами відповідно до агрохімічних аналізів грунту. Вапнування кислих грунтів. Сівба гороху в оптимальні строки, що забезпечує менший розвиток аскохітозу, борошнистої роси, бактеріальних, вірусних та інших хвороб. Боронування сходів гороху поперек рядків забезпечує менший розвиток кореневої гнилі. Проти аскохітозу, несправжньої борошнистої роси, іржі та сірої гнилі проводиться обприскування рослин 1%-ю бордоською рідиною (6 кг/га за мідним купоросом) або іншими фунгіцидами. Проти аскохітозу І сірої гнилі ефективний ронілан 50%-й з.п. (2 кг/т). Перше обприскування здійснюють на початку бутонізації, друге {при потребі) — відразу після цвітіння. Насіннєві ділянки можна обробляти і третє — на початку молочної стиглості зерна. Проти борошнистої роси на початку розвитку захворювання рослини обприскуюють водною суспензією 75%-ї пасти колоїдної сірки (4 кг на 400 л води на 1 га). У разі необхідності (особливо на насіннєвих ділянках) обприскування повторюють через 10-15 діб.

Знищення бур'янів і шкідників, особливо попелиць, які є резерваторами І переносниками інфекційних хвороб. Своєчасне збирання та обмолочування гороху, доведення зерна до кондиційної вологості 13-14%. Видалення післязбиральних решток рослин і ретельний зяблевий обробіток грунту.