- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
Зональна плямистість, або фомоз листя. Зустрічається у всіх районах бурякосіяння і проявляється у формі округлих некротичних плям з концентричними зонами. При збільшенні плями зливаються. Вони мають жовте або світло-буре забарвлення й на плямах утворюються чорні пікніди.
Захворювання викликає незавершений гриб Phoma betae Frank родини Sphaeropsidaceae, порядку Sphaeropsidales. Його пікніди 100-400 мкм у діаметрі, пікноспори одноклітинні, безбарвні, 5-7 х 3,5-4,0 мкм. Гриб викликає не тільки зональну плямистість, г й крапчастість стебел, клубочків насіння, суху гниль буряку. Зараження рослин відбувається від проростаючих пікноспор і грибниці.
Зональна плямистість спостерігається найчастіше на нижніх, відмираючих листках, тому шкідливість захворювання для рослин незначна. Але ураження є джерелом інфекції, що викликається патогеном кагатної гнилі, коренеїда та Ін.
Аскохітоз. Проявляється на листках з пониженою життєздатністю у вигляді синювато-зелених, округлих плям, які поступово буріють, утворюючи темно-оливковими крапками-пікнІдами темний
Захворювання викликає незавершений гриб Ascochyta betae РгІІІ. et Del. родини Sphaeropsidaceae, порядку Sphaeropsidales. Його пікніди кулясті, 120-130 мкм у діаметрі, а пікноспори яйце-або веретеноподібні, з притупленими кінцями, прямі, не перетягнуті або злегка перетягнуті, 9-12 х 2,5-3,0 мкм. Зараження рослини відбувається від пікноспор.
Крім плямистості листків, аскохітоз викликає крапчастість клубочків насіння І може бути причиною коренеТда. Зимує гриб на рештках рослин і клубочках насіння пІкнідами. Аскохітоз може викликати недобір урожаю буряку до 5%.
32. Парша коренів буряків.
Відомо три типи парші коренів буряку: звичайна, пояскова І бородавчаста.
Звичайна парша. Характеризується появою на будь-якій частині кореня неглибокої, поверхневої, темно-бурої струпоподібної кірочки або тріщини, яка швидко загоюється й утворює пробкову тканину. Хвороба більше розвивається на тих ділянках, де вносили надмірну кількість гною.
Пояскова парша. Відома появою у ділянці шийки кореня кільцевих перехватів. Уражена поверхня хвиляста. Хвороба спостерігається на коренях, які хворіли на коренеїд.
Збудниками звичайної і пояскової парші є деяк! види актиноміцетів — Streptomyce5 Waks. et Henr S.scabies Waks. et Henr., S.cretaceus KrassiL, S.ntgrificans WolL
Бородавчаста парша. Проявляється на коренях спочатку у вигляді бородавок, а потім виразок темно-бурого чи майже чорного кольору. Нерідко ураження зливаються, утворюючи крупні плями, які розміщуються пояском на шийці або верхній частині кореня. Збудник бородавчастої парші — Erwinia scabiegene Magrou (Bacillus scabiegenum Stapp.). Бактерії проникають у сочевички, які гіпертрофуються при підвищеній вологості. Корені буряку, уражені різними типами парші, твердішають, що утруднює їх подрібнення, і містять підвищену кількість азоту, що зменшує вихід цукру при переробці.
33. Рак та туберкульоз буряків.
Зобуватість коренів, або рак. На коренях утворюються нарости різних розмірів, інколи більші від коренів. Вони з'єднані з коренем вузьким перешийком і можуть легко відламуватися, а 'їхня поверхня часто нерівна, горбкувата чи бородавчаста, вкрита пробковою тканиною, що не загниває. Всередині наросту тканина біла. Утворюються нарости внаслідок подразнення й посилення поділу тканин під впливом бактерій Agrobacterium tumefaciens Conn., які живуть у грунті. Виявити 'їх у тканинах ураженого органу можна тільки на початку захворювання, однак в обмеженій кількості. Збудник захворювання уражує понад 60 видів рослин. Хворі корені під час зберігання загнивають.
Туберкульоз кореня. Хвороба нагадує рак кореня, проте поверхня наростів досить горбкувата й темніша. ПІД час вегетації виникають часткові загнивання тканин, наросту, внаслідок чого утворюються каверни (заглибини). Нарости з'єднані з коренем широкою основою.
Збудник хвороби — Xanthomonas beticola Savul. Бактерії проникають у тканини кореня через поранення і накопичуються у тканинах наросту. Корені хворі, уражені туберкульозом, непридатні для зберігання.
