- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
29. Іржа буряку.
Захворювання дуже поширене у західноєвропейських країнах. В Україні вперше виявлено у 1926-1927 pp. у ХристинІвському та Уманському районах Черкаської області, МиронІвському Київської, де на дослідних станціях висівали зразки насіння цукрового буряку з Німеччини, не здійснюючи карантинних заходів. Проявляється захворювання наприкінці весни або на початку літа на молодих листках у вигляді оранжевих, округлих плям 2-6 мм у діаметри Згодом у місцях плям на верхньому боці листка з'являються дрібні, світло-коричневі крапочки (спермогонГі), а на нижньому боці — чашоподібні вмістилища спор (еції).
Через 10-12 діб (як правило, у червні) на листках з'являються жовтувато-бурІ пустули (урединії), інколи розміщені концентричними колами. Пізніше такі пустули спостерігають не тільки на пластинках листків, а й їхніх черешках, на стеблах висадків і навіть клубочках бурякового насіння. Восени в місцях уражень утворюються коричневі або чорні пустули — телії.
Збудником захворювання є базидіальний гриб Uromyses betae Lev. родини Uredinaceae, що утворює асі стадії спороношення на буряку. Навесні при температурі 7-8°С теліоспори, що восени сформувалися в теліях, проростають, утворюючи базидії з базидІоспорами. Останні, потрапивши у краплі води, проростають й ростковою трубкою проникають у тканину листка. Через 18-20 діб при температурі 13-16'С у місцях ураження утворюються жовті плями з спермогоніальним й еціальним спороношеннями. Еціоспори оранжево-жовті, одноклітинні, округлі, діаметром 17-26 мкм. Вони проростають у краплях роси або дощу у вигляді росткової трубки, яка проникає у тканину рослини. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від еціоспори до прояву урединіостадії при температурі 16-20°С триває 11-24 діб. Урединіослори — червоні, одноклітинні, округлі або яйцеподібні, 24-32 х 17-24 мкм, оболонка и вкрита колючками.
За період вегетації гриб може утворювати кілька генерацій урединій з урединіоспорами, чим і пояснюється посилений розвиток хвороби наприкінці літа. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від урединіоспори до прояву нового покоління урединій з урединіоспорами при температурі 16-22Х триває від 10 до 17 діб. Розвитку урединіостадії особливо сприяє тепла й волога погода.
При старінні уражених органів рослини й зниженні температури повітря у місцях утворення урединіоспор та в місцях нового ураження з'являються темно-бурі телії з телюспорамн. Останні одноклітинні, округлі або еліптичні, Із світло-коричневою гладенькою оболонкою, 26-35 х 19-24 мкм, з безбарвним сосочком на верхівці. Вони на світлій ніжці. Зимує гриб телІо-, рідко урединіоспорами на живих листках зимуючих буряків або опалому листі.
Часто теліоспори зберігаються на голівках маточних буряків біля основи черешків, що лишаються необрізанимн під час очищення коренів. Тому еціальна стадія іржі проявляється насамперед на нижніх листках розетки висадків, які є первинним джерелом інфікування іржі навесні. Джерелом інфекції може бути також насіння, оскільки на ньому інколи утворюються телії з теліоспорами.
У хворих на Іржу рослинах порушується фотосинтез, посилюється дихання і транспірація, що призводить до передчасного відмирання листків, зниження врожаю та цукристості коренів. Іржа може знизити цукристість на 0,5-0,8%.
