46. Фомоз соняшнику.

Ранній прояв захворювання спостерігається при утворенні на рослині 3-4 пар справжніх листків. На верхівці листка, починаючи з нижнього ярусу, з'являється темно-бура пляма з жовтою облямівкою. Вона збільшується, охоплює майже весь листок і черешок. Уражене листя в'яне, засихає, але лишається на стеблі. На останньому у місцях відгалуження уражених черешків утворюються темно-коричневі плями. Вони розростаються, охоплюють значну частину стебла і під час цвітіння рослин зливаються, утворюючи суцільну чорну смугу. При утворенні кошиків на 'їхньому зворотному боці з'являються бурі, розпливчасті плями, що часто охоплюють весь кошик. На суцвітті буріють трубчасті квітки, а сім'янки при достиганні робляться бурими і щуплими.

За пізнього розвитку хвороби вздовж стебла з'являються відносно дрібні плями у вигляді штрихів, які при зливанні утворюють смужки довжиною 1,0-1,5 см. Центр плями темно-бурий, а по краях вона світло-бура, з темно-зеленою облямівкою. Розвиток захворювання викликає утворення бурих виразок на зворотному боці кошиків. Вони часто зливаються й зумовлюють побуріння всього кошика. При прояві захворювання на плямах формуються пікніди.

Фомоз викликає незавершений гриб Phoma oleraceae f. hdianthituberosis Sacc порядку Sphaeropsidales. Його грибниця темно-сіра, гіфи 1,7-7,4 мкм завтовшки. ПІкнІдн кулясті, діаметром 130-300 мкм, формуються переважно під епідермісом концентричними колами у місцях прикріплення черешка до стебла. Нерідко у великій кількості пікнІди утворюються на деревинній паренхімі і серцевині. Пікноспори безбарвні, еліптичні, одноклітинні, 5,0-8,4 х 2,4-4,0 мкм І виходять із пІкнІд у вигляді струменя білого, рожевого або жовтого кольору.

Джерелом інфекції є уражене насіння і засмічений рештками уражених рослин грунт. Вторинне зараження відбувається від пікноспор патогена з уражених вегетуючих рослин.

Фомоз викликає значне зменшення урожаю соняшнику. Стійких до хвороби сортів немає.

48. Бактеріальні хвороби капусти.

Слизуватий бактеріоз капусти. Досить поширене захворювання головчастої і цвітної капусти. Молоді рослини уражуються рідше.

Хвороба частіше проявляється на початку утворення качана або головки цвітної капусти. На сім'ядолях і листках ураженої розсади з'являються маслянисті плями, внаслідок чого рослини недорозвиваються, інколи гинуть.

У фазі зав'язування качана зовнішні листки буріють. При вологій погоді вони ослизнюються і гинуть, тому хворобу ще називають мокрою гниллю. У суху погоду уражені ділянки листків засихають, стають тонкими і прозорими.

Хвороба часто викликає загнивання внутрішньої частини головки, а в качанах утворюється порожнина. Уражені головки недостиглими відпадають від качанів і мають неприємний запах.

З незначно ураженою внутрішньою частиною головки капусти, закладені на зберігання, при підвищеній температурі швидко загнивають. Від ураженої капусти за умов зберігання уражується і здорова. У слабоуражених качанів, висаджених на насінники, за умов підвищеної температури внутрішня частина швидко згниває й залишається тільки зовнішній шар тканини. Такі насінники випадають.

На цвітній капусті слизуватий бактеріоз викликає розпадання головки на сегменти, листки втрачають тургор й обпадають.

Збудником хвороби є бактерії Erwinia carotovora pv. carotovora Bergey., E. aroideae Holland та Pseudomonas fluorescens Mig.

Під час вегетації рослин вони поширюються капустяною мухою, клопами та іншими шкідниками. У кишковому тракті клопів бактерії можуть зимувати. Основним джерелом інфекції є уражені залишки капусти, а також хворі качани, висаджені на насінники. Бактерії можуть передаватись з насінням.

Оптимальні умови для розвитку слизуватого бактеріозу — температура 20-25°С і вологість повітря 50%. У роки з рясними дощами слизуватий бактеріоз може зумовлювати великі втрати врожаю. Уражена капуста непридатна для споживання.