60. Ламкість стебел льону.

На молодих рослинах, сім'ядолях, нижніх листках і біля кореневої шийки стебла спочатку з'являються бурі плями, потім тканина у цих місцях руйнується і утворюються виразки у вигляді черепашок чи бурих перетяжок навколо стебла. Уражене стебло за сильного вітру переламується, І рослина гине.

Під час цвітіння і збирання льону хвороба проявляється у вигляді буро-коричневих, жорстких, іноді трохи вдавлених, з темною облямівкою, різко відмежованих плям на стеблах, гілочках і коробочках. Часто невеликі плями зливаються у суцільні.

Збудник хвороби — незавершений гриб Aureobasidtum pullulans f. lini (Laff.) Cooke (Polyspora lini Laff., Kabatiella lini (Laff.) Karak.)

порядку Melanconiales. Його гіфи безбарвні, з перетинками, розгалужені. На ранніх стадіях розвитку захворювання вони проникають у тканину кори рослини, використовують для живлення хлорофільнІ зерна, руйнують клітини між волокнами судинних пучків, знебарвлюючи їх. На грибниці утворюється безбарвне чи молочного кольору конІдіальне спороношення. КонІдІєносці — 27 х 6,5 мкм — проникають через продихи рослин. На їхніх верхівках і по боках формуються циліндричні, яйцеподібні або зігнуті, безбарвні конідії. На одному конідієносці їх буває 1-7 (частіше 3-5). Конідії мають потовщену оболонку з дрібнозернистим вмістом. Ширина їх — до 4 мкм, а довжина — від 9 до 20 мкм (див. рис.26). Коли конідії опадають, на їх місці утворюються нові. За несприятливих умов грибниця розпадається на хламідоспори. Розповсюджуються конідії під час вегетації рослин за допомогою вітру, дощу і комах, особливо льонової блохи.

На насінні льону гриб частіше перебуває у зовнішній оболонці у вигляді гіф грибниці, на якій при проростанні насіння знову з'являється конІдіальне спороношення. За сприятливих умов розвитку грибниця може проникати всередину насіння майже до зародка.

Життєздатним гриб у сухому насінні може бути протягом 2,5 року, а у грунті на уражених рештках рослин — до 2 років. и Збудник ламкості стебел льону уражує рослини багатьох родин. Його диференціюють на фізіологічні раси й біотипи. Високостійких до хвороби сортів серед районованих в Україні немає.

Ламкість стебел — дуже шкідливе захворювання. Воно може зумовлювати зрідження посівів, погіршення якості волокна на 3-4 номери і схожості насіння. За сильного розвитку хвороби недобір урожаю насіння та соломи досягає 50%.

61. Гнилі ягід суниці.

На ягодах суниць найчастіше зустрічають сіру, білу і чорну гнилі.

Сіра гниль. Спочатку утворюються розм'якшені бурі плями, згодом формується сірий наліт, що складається з конідіального спороношення збудника хвороби — гриба Botrytis cinerea Fr.

Крім ягід, гриб уражує листки, пуп'янки, квітки і плодоніжки, на яких утворюються темно-сірі, гниючі плями із слабким сірим нальотом. Поширюється гриб під час вегетації рослин конідіями, а зберігається у грунті та на уражених відмерлих частинах рослин у формі склероціїв, які, проростаючи, утворюють конідіальне спороношення. Сіра гниль інтенсивно розвивається при значних опадах і в теплу погоду.

Біла гниль. Захворювання проявляється на достигаючих ягодах у вигляді ватоподібного нальоту з чорними, неправильної форми склероціями, які швидко формуються.

Сильний розвиток білої гнилі спостерігають на ягодах, що дотикаються до землі у сиру погоду або при великих росах. Вони стають водянистими і гниють.Інколи спостерігається розвиток білої гнилі на листках і коренях у вигляді водянистих гнилих тканин. Збудником білої гнилі є сумчастий гриб Whetzelinia sclerotiorum (dBy.) Korf.et Dummont. Поширюється він сумкоспорами і грибницею, а зимує на уражених органах рослин і в грунті у формі склероціїв.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ СУНИЦЬ

Створення і впровадження стійких до хвороб сортів. Використання садівного матеріалу, вільного від вірусів. Розміщення маточних ділянок на відстані 1,5-2 км від інших насаджень суниць, використання вусиків, узятих від здорових рослин.На маточній ділянці всі рослини під час вегетації тричі оглядають. З кореневими гнилями, вірусними і бактеріальними хворобами видаляють й знищують.Перед заготівлею посадкового матеріалу проводять фітопатологічну апробацію маточної ділянки і визначають ті, з яких дозволяється заготівля. Коли немає маточних ділянок, посадковий матеріал дозволяється заготовляти тільки з ділянок, на яких не виявлено кореневих гнилей, бактеріальних, вірусних і нематодних захворювань. Для профілактики від занесення кліщів рекомендується термічна дезинфекція матеріалу витримуванням його у воді, підігрітої до 45-4б°С протягом 13-15 хв.Закладання промислових насаджень суниць після відповідних попередників. Кращими є бобові багаторічні трави. Не можна вирощувати поряд з суницями картоплю, томат, соняшник, баштанні, оскільки на них часто розвиваються збудники різних гнилей. Збирання й видалення з насаджень перезимувалого сухого листя, а також розпушування грунту із загортанням решток рослин, які немає можливості зібрати. Проти плямистостей, гнилей ягід та інших хвороб — 4-разове обприскування насаджень: перше — рано навесні 3%-ю бордоською рідиною; друге — перед цвітінням 0,04%-ю суспензією 25%-го з.п. азоцену (0,24 кг/га) або 0,2%-ю суспензією 50%-го ровралю (1,2 кг/га), 0,2%-ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (1,2 кг/га) чи 1%-ю бордоською рідиною або їх замінниками; третє — при потребі через 5-7 днів; четверте — після збирання врожаю тими ж фунгіцидами, які використовували під час другого обприскування. За розвитку борошнистої роси проводять додаткове обприскування 0,1%-ю суспензією 18, 25%-го з.п. каратану ФН-57 (0,6 кг/га) . Збирання хворих ягід окремо від здорових й обов'язкове їх знищення. Дотримання агротехнічних прийомів вирощування суниць. З метою запобігання розвитку кореневої гнилі, ділянку суниць відокремлюють від лісонасаджень канавою. При виявленні вогнища кореневої гнилі уражені рослини негайно видаляють і знищують.